Постанова № 29474420, 11.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2013 року № 2а-17921/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Датагруп" до Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення №673 від 27.11.2012 ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Датагруп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Світловодської міської ради Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд: визнати нечинним, протиправним та скасувати рішення № 673 від 27 листопада 2012 року; визнати нечинним, протиправним та скасувати рішення № 1043 від 12 листопада 2012 року.

Посилаючись на пункт 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представник позивача зазначає, що спірні рішення прийняті з порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки жодним актом законодавства не надається право органу місцевого самоврядування, зокрема відповідачу, приймати рішення щодо заборони здійснювати ту чи іншу діяльність в межах адміністративно-територіальних одиниць України.

Представник відповідача у судовому засіданні 11 лютого 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що оскаржувані рішення є правомірними, з огляду на прийняття їх в межах своєї компетенції.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

За таких обставин, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, керуючись податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту рішення суб'єкта владних повноважень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Датагруп» (код ЄДРПОУ 31720260) зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 29 жовтня 2001 року, місцезнаходження юридичної особи: 03057, місто Київ, вул. Смоленська, будинок 31-33.

До основних видів діяльності Приватного акціонерного товариства «Датагруп» за КВЕД відносяться: діяльність у сфері проводного електрозв'язку (61.10); установлення та монтаж машин і устаткування (33.20.); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22.); діяльність у сфері безпроводного електрозв'язку (61.20.); інша діяльність у сфері електрозв'язку (61.90).

Приватне акціонерне товариство «Датагруп» є суб'єктом ринку телекомунікацій та внесений до реєстру операторів, провайдерів згідно частини 2 статті 42 Закону України «Про телекомунікації» (копія повідомлення про внесення до реєстру операторів, провайдерів від 24 жовтня 2011 року № 07-5865/102 міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на лист Приватного акціонерного товариства «Датагруп» від 05 квітня 2011 року про надання дозволу на проведення будівництва мережі доступу до Інтернет в багатоквартирних будинках, рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради за № 698 від 06 липня 2011 року дозволено позивачу проведення будівництва мережі доступу до світової мережі Інтернет в багатоквартирних будинках та розміщення таблиць, що містять назву вулиць та номер будинку на території м. Світловодськ.

Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 27 листопада 2012 року № 673 заборонено Приватного акціонерного товариства «Датагруп» розбудову оптоволоконної мережі для розповсюдження послуг цифрового телебачення та Інтернет на території м. Світловодськ.

Спірне рішення винесено у зв'язку з невиконанням статей 29, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», пункту 9 статті 27, пункту 1 статті 31 Закону України «Про телекомунікації», статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 15 Житлового кодексу Української РС, що виявилось у похабному відношенні до комунального майна та мешканців, про що повідомлено у листі - зверненні 340 мешканців міста Світловодськ від 12 листопада 2012 року.

Листом Світловодської міської ради Кіровоградської області від 25 грудня 2012 року № 23-165/1 повідомлено позивача про здійснення виїзних комісій та складення актів перевірок у термін з 02 листопада 2012 року по 06 листопада 2012 року.

За результатом проведених перевірок, встановлено відсутність договірних відносин позивача із Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради, яке згідно рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 02 грудня 2011 року № 1279 є балансоутримувачем житлового фонду визначено.

Розпорядженням Світловодського міського голови за № 152-р від 17 жовтня 2012 року була створена комісія для перевірки стану виконання рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради сосно діяльності Приватного акціонерного товариства «Датагруп».

Матеріали справи містять копії актів перевірок від 02 листопада 2011 року, 05 листопада 2011 року та 06 листопада 2011 року, якими встановлено, що за адресами Калініна № 22, №37, № 16, № 18, Богуна № 7, Леніна № 47, № 59, Б. Дніпровська № 7, № 3 невідомими особами проводилось встановлення цифрового телебачення. Особи представлялись працівниками Приватного акціонерного товариства «Датагруп», але не мали при собі посвідчення з вказаним місцем роботи та займаною посадою.

Водночас, 06 листопада 2012 року відбулось засідання комісії щодо перевірки виконання рішення виконавчого комітету відносно діяльності Приватного акціонерного товариства «Датагруп», де вирішено, що на підставі актів комісії, звернень громадян та в зв'язку з невиконанням рішення виконавчого комітету, виконання робіт Приватного акціонерного товариства «Датагруп», на які не було надано дозвіл виконавчим комітетом Світловодської міської ради, а саме встановлення обладнання цифрового телебачення. Управлінню житлово-комунального господарства протокольно доручити внести на розгляд виконавчого комітету Світловодської міської ради проект рішення про скасування п. 1 рішення від 06 липня 2011 року № 698 та проект рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету від 27 червня 2012 року № 625.

Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 12 листопада 2012 року № 1043 скасовано п. 1 рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради «Про надання дозволу Приватному акціонерному товариству «Датагруп» на проведення будівництва мережі доступу Інтернет в багатоквартирних будинках та розміщення таблиць, що містять назву вулиць та номер будинку» від 06 липня 2011 року № 698 та скасовано рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради «Про надання дозволу на розміщення на багатоквартирних житлових будинках таблиць, що містять назву вулиць та номер будинку в м. Світловодськ Приватного акціонерного товариства «Датагруп» від 27 червня 2012 року №625, а рішенням сесії Світловодської міської ради від 27 листопада 2012 року за № 673 заборонено розбудову оптоволоконної мережі для розповсюдження послуг цифрового телебачення та Інтернет на території м. Світловодськ.

Позивача не погоджується із такими висновками актів перевірки та вважає спірні рішення такими, що підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; в галузі бюджету, фінансів і цін; щодо управління комунальною власністю; в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; у галузі будівництва; у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища; у сфері соціального захисту населення; в галузі зовнішньоекономічної діяльності; в галузі оборонної роботи; щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою; щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; інші повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесені до компетенції міських рад.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідним, для правильного вирішення адміністративної справи по суті, зазначити зміст повноважень покладених на виконавчий комітет та на міську раду.

Зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету (частина 1 статті 51 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 8 цієї статті виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до частини 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради (частина 6 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Частиною 9 цієї ж статті встановлено право відповідної ради скасовувати рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Світловодської міської ради Кіровоградської області наділений правом приймати рішення на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, при цьому, Світловодська міська рада Кіровоградської області як органи місцевого самоврядування, наділений правом приймати рішення, вносити до них зміни та може скасувувати рішення виконавчого комітету, що прямо передбачено статтею 59 Закону № 280/97-ВР.

За таких обставин, посилання позивача на відсутність повноважень у Світловодської міської ради Кіровоградської області на скасування рішень виконавчого комітету та заборону на здійснення відповідної діяльності в межах адміністративно-територіальної одиниці спростовуються нормативно-правовими актами та позицією Конституційного Суду України, тому суд, розглядаючи адміністративну справу по суті, не бере такі доводи до уваги.

З системного аналізу вищезазначених нормативно - правових актів вбачається, що законодавець не встановив обмеження повноважень виконавчих комітетів лише правом приймати рішення, але обмежив повноваження виконавчих комітетів порядком ухвалення рішень, а саме: встановив, що рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд звертає увагу, що спірне рішення № 673 від 27 листопада 2012 року прийнято на тридцять четвертій сесії шостого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області та підписане міським головою, що узгоджується із встановленим Законом № 280/97-ВР порядком.

В свою чергу, рішення № 1043 від 12 листопада 2012 року про скасування рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради «Про надання дозволу Приватному акціонерному товариству «Датагруп» на проведення будівництва мережі доступу Інтернет в багатоквартирних будинках та розміщення таблиць, що містять назву вулиць та номер будинку» від 06 липня 2011 року № 698 та рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради «Про надання дозволу на розміщення на багатоквартирних житлових будинках таблиць, що містять назву вулиць та номер будинку в м. Світловодськ Приватного акціонерного товариства «Датагруп» від 27 червня 2012 року № 625 прийнято за результатом протокольного доручення (протокол засідання комісії щодо перевірки виконання рішення виконавчого комітету відносно діяльності ПАТ «Датагруп» від 06 листопада 2012 року), тому на думку суду, прийняте в межах своєї компетенції.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області за підписом голови, від 12 листопада 2012 року № 1043 на підставі протокольного рішення засідання комісії щодо перевірки виконання рішення виконавчого комітету відносно діяльності Приватного акціонерного товариства «Датагруп» скасовано п. 1 рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради «Про надання дозволу Приватному акціонерному товариству «Датагруп» на проведення будівництва мережі доступу Інтернет в багатоквартирних будинках та розміщення таблиць, що містять назву вулиць та номер будинку» від 06 липня 2011 року № 698 та рішення виконавчого комітету від 27 червня 2012 року № 625 «Про надання дозволу на розміщення на багатоповерхових житлових будинках таблиць, що містять назву та номер будинку в м. Світловодськ Приватне акціонерне товариство «Датагруп».

Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Статтею 85 Конституції України визначено, що внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції; призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції; прийняття законів серед іншого відносять до виключних повноважень Верховної Ради України.

Пунктом 14 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.

З огляду на вищевикладене, врегулювання питань щодо компетенції сільських, селищних, міських рад та актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування відведені до виключної компетенції Верховної Ради України шляхом прийняття законів України, які мають вищу юридичну силу у порівнянні з іншими нормативно-правовими актами, тому спростування позивачем покладених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» на міські ради та їх виконавчі комітети повноваження є необґрунтованими та не беруться до уваги.

Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 27 листопада 2012 року № 673, що прийнято на тридцять четвертій сесії шостого скликання, заборонено Приватному акціонерному товариству «Датагруп» розбудову оптоволоконної мережі для розповсюдження послуг цифрового телебачення та Інтернет на території м. Світловодськ.

Мотивуючи правомірність спірних рішень, представник відповідача зазначає, що перед початком проведення розбудови мережі доступу до світової мережі Інтернет та надання послуг цифрового телебачення позивачем не проведено погодження з контролюючими установами, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема: не одержано архітектурно-планувальне завдання на розробку робочого проекту в управлінні містобудування та архітектури; не розроблено та не погоджено у встановленому порядку робочий проект на проведення розбудови мережі доступу до Інтернет в багатоквартирних будинках в м. Світловодськ; не отримано дозвіл чинним порядком на виконання робіт по влаштуванню мережі доступу до Інтернет в багатоквартирних будинках в м. Світловодськ.

В порушення норм статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 1 статті 31 Закону України «Про телекомунікації» відсутня проектна документація, а саме: затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єкту розбудову оптоволоконної мережі для розповсюдження послуг цифрового телебачення та Інтернет на території м. Світловодськ, що на думку відповідача, приводить до несанкціонованого втручання та пошкодження комунальної власності.

Суд звертає увагу, що позивачем не спростовано відсутність вищезазначених документів та не надано суду копій проектної документації та доказів погодження з контролюючими установами.

Натомість, суду надано копії Договорів укладених між Приватним акціонерним товариством «Датагруп» та Житлово - експлуатаційними конторами №№ 1, 2, 3, 4, 5, Світловодським міським комунальним підприємством «Комбінат комунальних послуг», Комунальним підприємством «Власівські мережі» Власівської селищної ради про використання об'єктів, що перебувають у зазначених підприємств на балансі, що на думку суду є непереконливими доводами, оскільки доказів наявності договірних відносин у позивача із Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради, яке за рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 02 грудня 2011 року № 1279 є балансоутримувачем житлового фонду, не надано.

Враховуючи наведене в сукупності, виходячи із встановлених судом обставин, керуючись приписами статті 19 Конституції України, суд вважає спірні рішення обґрунтованим, а дії відповідача такими, що вчинені в межах своєї виключної компетенції.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень та спростовано позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Датагруп» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 18.02.2013.