Рішення № 29474252, 11.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.13 р. Справа № 5006/6/164/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Акмебуд", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Плюс", м. Горлівка Донецької області

про стягнення 35 000 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Фещенко В.А. - представник по довіреності від 22.11.12р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Акмебуд", м. Київ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Плюс", м. Горлівка Донецької області грошових коштів у розмірі 35 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов'язання щодо передоплати позивач здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 35 000 грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, оплачений товар не поставив, у зв'язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 35 000 грн.

Слухання справи відкладалось, у зв"язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 11.02.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотех-Плюс", м. Горлівка Донецької області направило на адресу позивача рахунок-фактури №120 від 01.10.2012р. за оплату листів оцинкованих марки 08кп, кутка марки 3пс, труби квадратної профільної марки 3пс, транспортних витрат на загальну суму 81 454,02 грн.

Отже, загальна вартість металопродукції, яка підлягала поставці, становила 81 454,02 грн. з яких позивач мав 40% оплатити наперед, а решту по факту отримання металопродукції.

Позивачем була прийнята пропозиція відповідача щодо поставки продукції, у зв'язку із чим ним була здійснена попередня оплата товару на суму 35 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №69 від 02.10.2012р.

У зв'язку із не поставкою товару, позивач 26.11.2012р. надіслав на адресу відповідача претензію вих.№17 від 23.10.2012р. з вимогою терміново повернути грошові кошти у сумі 35 000грн. на його рахунок, оскільки внаслідок порушення ТОВ «НОВОТЕХ-ПЛЮС» обов»язку передати позивачу продукцію, він відмовився від подальшого її прийняття.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов поставки за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 35000грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач свої зобов'язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив передоплату товару на загальну суму 35 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №69 від 02.10.2012р., банківською випискою АТ «Сбербанк Росії» відділення №7 в м.Києві.

Як вбачається з довідки вих.№486/5/50-7 від 06.12.2012р. керуючого Київського відділення №7 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» на розрахунковий рахунок ТОВ "БК Акмебуд" відкритий в банківській установі, кошти від ТОВ «НОВОТЕХ-ПЛЮС» за період з 01.10.2012р. по 04.12.2012р. не надходили.

Відповідачем в свою чергу зобов'язання щодо поставки товару не було виконане. Тобто передоплата в сумі 35 000грн. на сьогоднішній день залишалася відповідачем не повернута, продукція на дану суму поставлена не була.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час звернення із позовом товар на суму 35 000грн. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Потреба в отриманні товару у позивача відпала, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 35 000грн. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 35 000грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

При поданні позову до суду та під час розгляду справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 701 грн., платіжним дорученням №377 від 03.12.2012р., що суперечить на момент звернення з позовом до суду, вимогам Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. N 3674-VI, який набрав законної сили 01.11.2011р. згідно якого із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку судового збору -2% від суми позову (але не менше 1 609,50грн. та не більше 64 380грн.), тобто позивачем внесено судовий збір на 91,50 грн. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 91,50 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", ст.ст.530, 693 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Акмебуд", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Плюс", м. Горлівка Донецької області про стягнення 35 000грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Плюс", м. Горлівка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Акмебуд", м. Київ грошові кошти у розмірі 35 000грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Акмебуд", (04071, м. Київ, вул.Верхній Вал, 4-б, оф.214, ЄДРПОУ 37393709) зайво сплачений судовий збір у розмірі 91,50 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №377 від 03.12.2012р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.