Рішення № 29474190, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/18787-2012 14.02.13

За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1) Міністерства інфраструктури України

2) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Приватного акціонерного товариства "Міжнародні авіалінії України"

про стягнення 69 121 307, 64 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Орленко А.О. - посвідчення № 000336;

від позивача-1: Кушпіль Д.С. за довіреністю № 127/03/14-13 від 16.01.2013 р.;

від позивача-2: Хачатурян Е.М. за довіреністю № 35-30-1 від 02.01.2013 р.;

Євтушенко В.В. за довіреністю № 35-30-3 від 02.01.2013 р.;

від відповідача: Повар О.М. за довіреністю № 1.7-54 від 08.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - позивач-1) та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач-2) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Міжнародні авіалінії України" (далі - відповідач) про стягнення 69 121 307, 64 грн., з яких: 67 626 385, 16 грн. - основна заборгованість, 1 245 200, 14 грн. - пеня, 249 722, 34 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказував на невиконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що отримані від позивача-2 протягом червня - листопада 2012 року. Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з порушенням економічних інтересів держави, яке полягає у тому, що несплата заборгованості відповідачем зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача-2, яке належить до сфери управління позивача-1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-14/18787-2012, розгляд справи призначено на 23.01.2013 р.

21.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Також, 21.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від прокурора надійшли додаткові документи у справі.

22.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він також зазначає про необґрунтованість позовних вимог, вказуючи зокрема на те, що відповідно до актів звіряння розрахунків, підписаних між сторонами на 06.09.2012 р. та 01.10.2012 р. відповідач частково оплатив рахунки-фактури № 71/339 від 04.07.2012 р. та № 71/480 від 05.10.2012 р. на загальну суму 2 983 274, 58 грн. Крім того, звертає увагу на різницю в наведених в тексті позовної заяви сумами пені та 3 % річних і сумами, вказаними в прохальній частині.

Також, через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, в яких він стверджує, що кошти, які перераховувались відповідачем за попереднім узгодженням з останнім направлялись на покриття заборгованості по рахункам, які не увійшли в період заборгованості, який є предметом розгляду даної справи, а заборгованість в сумі 67 626 385, 16 грн. відрізняється від суми заборгованості, вказаної в актах звірки, оскільки в акт ввійшов коригуючий рахунок № 71/501 від 30.09.2012 р.

23.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача-1 надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він просить позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.01.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.02.2013 р.

05.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 06.02.2013 р. ухвалою господарського суду міста Києва було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та оголошено перерву до 13.02.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р., враховуючи перебування судді Мельника С.М. у відрядженні, вирішено передати справу № 5011-14/18787-2012 для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-14/18787-2012 до свого провадження.

13.02.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, мотивоване тим, що відповідно до Протоколу наради щодо заборгованості відповідача від 29.12.2012 р. сторони досягли згоди здійснити розрахунки за надані у тому числі впродовж червня-листопада 2012 року послуги за Договором - векселями. Оскільки відповідні векселі були належним чином оформлені та передані позивачу-2 на підставі Акта приймання-передачі векселів від 29.12.2012 р., всі спірні рахунки, крім рахунка № 71/544 від 06.11.2012 р. були погашені. При цьому, рахунок № 71/544 від 06.11.2012 р. відповідно до тверджень відповідача було оплачено шляхом уточнення призначення платежів, здійснених ним раніше, на підставі Листа № 11.4.4-06 від 25.01.2013 р. Що стосується штрафних санкцій, то відповідач вказує також на те, що відповідно до п. 4 Протоколу наради щодо заборгованості відповідача від 29.12.2012 р. останній зобов'язався сплатити пеню та 3 % річних, розраховані до дати імітування векселів у сумі 2 362 885, 39 грн. до 26.01.2013 р. Відповідно до Листа відповідача № 11.4.4-07 від 25.01.2013 р. було уточнено призначення здійснених раніше платежів, у зв'язку з чим штрафні санкції також погашені.

Крім того, 13.02.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли письмові пояснення, в яких він підтверджує зарахування суми шляхом зміни призначення здійснених раніше відповідачем окремих платежів в погашення штрафних санкцій на загальну суму 2 362 885, 39 грн., у зв'язку з чим також надає витяг з Журналу проводок за 01.01.2013 р. - 15.02.2013 р.

Від прокурора 13.02.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 13.02.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 14.02.2013 р.

14.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли додаткові документи у справі.

14.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 14.02.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем-2 (обслуговуюча компанія) та відповідачем (перевізник) укладено договір на наземне обслуговування від 01.06.2009 р. у вигляді додатку № В1.1/02.1.1-23/23.9-7 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування (СУНО) від січня 2004 року (далі - Договір).

Договір складено відповідно до спрощеної процедури, згідно з якою сторони погодили, що умови Основної Угоди та Додатку А до СУНО 2004 року, що опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, якби ці умови були повністю повторені у Договорі, а також сторони підтвердили, що вказані умови їм відомі.

Умовами Договору сторони, зокрема, погодили послуги, що надаються за Договором та їх ціни, а також те, що аеропортові збори: за посадку-зліт ПС, за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, за наднормативні стоянки ПС, не входять у вартість наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади (п. 1.1.3.).

Так, Наказом Мінтрансзв'язку України № 337 від 26.03.2008 "Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" визначено, що аеропортові збори стягуються за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативні стоянки ПС, авіаційної безпеки, а також установлено розміри цих зборів у Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

До Договору вносились зміни, шляхом укладення 22 додаткових угод.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що перевізник здійснює оплату наземного обслуговування, аеропортових зборів, надання місць для базування повітряних суден, додаткових послуг за місяць двома частинами. Оплата здійснюється на підставі рахунків, які виставляються за період з 01 по 15 число поточного місяця здійснюється до 20 числа, та за період з 16 по 31 число поточного місяця до 5 числа місяця що, настає за звітним.

Оплата за надані послуги здійснюється перевізником протягом 7 робочих днів з дати отримання рахунку.

Сторони погодили, що датою отримання рахунку вважається фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника перевізника.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт). Підписаний Акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання Актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним.

Відповідно до пункту 5.3. Договору, в редакції параграфа 5 Додаткової угоди № 14 від 11.08.2011, рахунки виставляться на основі складених по кожному рейсу Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, підписаних представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або представником перевізника, який належним чином уповноважений на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - агентом з наземного обслуговування ПС/агентом з організації обслуговування рейсів авіації загального призначення або іншою належним чином уповноваженою особою).

Перевізник надає обслуговуючій компанії документи, що підтверджують право підписання Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС та своєчасно інформує обслуговуючу компанію про їх зміну. Сторони погодили, що у разі відсутності таких документів, Карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Картки обліку послуг з наземного обслуговування ПС вважаються належним чином підписаними сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 в період з червня по листопад 2012 року надавались відповідачу послуги за Договором, оплату за які останнім було прострочено за наступними рахунками-фактурами: № 71/339 від 04.07.2012 р. на суму 6 885 610, 68 грн., № 71/383 від 03.08.2012 р. на суму 3 267 146, 32 грн., № 71/407 від 21.08.2012 р. на суму 3 561 204, 32 грн., № 71/440 від 05.09.2012 р. на суму 3 814 566, 14 грн., № 71/441 від 05.09.2012 р. на суму 8 000 265, 64 грн., № 71/480 від 05.10.2012 р. на суму 8 945 890, 79 грн., № 71/500 від 30.09.2012 р. на суму 3 100, 00 грн., № 71/507 від 18.10.2012 р. на суму 8 357 909, 10 грн., № 71/542 від 06.11.2012 р. на суму 8 385 551, 43 грн., № 71/544 від 06.11.2012 р. на суму 618 710, 84 грн., № 71/564 від 20.11.2012 р. на суму 7 423 928, 07 грн., № 71/565 від 20.11.2012 р. на суму 46 761, 00 грн., № 71/583 від 05.12.2012 р. на суму 6 382 101, 83 грн., № 71/584 від 05.12.2012 р. на суму 222 255, 00 грн., № 94/337 від 31.10.2012 р. на суму 10 960, 00 грн., № 94/349 від 31.10.2012 р. на суму 433 360, 00 грн., № 94/369 від 31.10.2012 р. на суму 98 616, 01 грн., № 94/337 від 30.11.2012 р. на суму 370 160, 00 грн., № 94/395 від 30.11.2012 р. на суму 16 320, 00 грн., № 94/389 від 30.11.2012 р. на суму 12 480, 00 грн., № 171/1312 від 31.10.2012 р. на суму 81 228, 96 грн., № 171/1215 від 30.09.2012 р. на суму 368 132, 40 грн., № 171/1311 від 31.10.2012 р. на суму 277 473, 60 грн., № 171/1347 від 30.11.2012 р. на суму 222 498, 00 грн.

Як зазначає позивач-2, заборгованість по рахункам № 94/369 від 31.10.2012 р. на суму 98 616, 01 грн. та № 171/1312 від 31.10.2012 р. на суму 81 228, 96 грн. була оплачена відповідачем 26.11.2012 р. та 27.11.2012 р. відповідно, внаслідок чого у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом існувала заборгованість за вказаними вище рахунками, окрім № 94/369 від 31.10.2012 р. та № 171/1312 від 31.10.2012 р., в сумі 67 626 385, 16 грн.

Після порушення провадження у справі, 29.12.2012 р. позивачем-2 та відповідачем було проведено нараду щодо заборгованості останнього перед ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", про що складено відповідний Протокол, на якій було прийнято рішення про те, що відповідачем буде емітовано прості процентні векселі на суму заборгованості на 31.12.2012 р. - 75 074 283, 16 грн. (яка розрахована за боргом відповідно до рахунків-фактур, наведених вище, окрім рахунку № 71/544 від 06.11.2012 р. на суму 618 710, 84 грн., а також з урахуванням рахунків за грудень) з нарахуванням 22 % річних в сумі 9 562 326, 60 грн.

Крім того, прийнято рішення про те, що з 15.01.2013 р. відповідач щоденно буде перераховувати на розрахунковий рахунок позивача-2 не менше 600 000, 00 грн., а з 01.04.2013 р. - 750 000, 00 грн. в день для забезпечення обслуговування рейсів, а також погоджено, що відповідач до 26.01.2013 р. сплатить штрафні санкції і відповідності до Договору та ст. 625 ЦК України, розраховані до дати імітування векселів в сумі 2 362 885, 39 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі векселів до Договору від 29.12.2012 р. відповідач передав позивачу-2 векселі на суму 75 074 283, 16 грн.

При цьому, Листом № 11.4.4-06 від 25.01.2013 р. відповідач звернувся до позивача-2 з проханням вважати в платіжних дорученнях № 272 від 16.01.2013 р. на суму 600 000, 00 грн. наступне призначення платежу: "Оплата за наземне обслуговування ПС, згідно рахунку № 71/544 від 31.10.2012 р., в т.ч. ПДВ 100 000, 00 грн." та в № 574 від 28.01.2013 р. на суму 600 000, 00 грн. наступне призначення платежу: "доплата за наземне обслуговування ПС, згідно рахунку № 71/544 від 31.10.2012 р. , попередня оплата за наземне обслуговування ПС, згідно договору В1.1/02.1.1-23.9-7 від 01.06.2009., в т.ч. ПДВ 100 000, 00 грн.".

Крім того, Листом № 11.4.4-07 від 25.01.2012 р. відповідач звернувся до позивача-2 з проханням вважати вірним призначення платежів в платіжних дорученнях: № 76 від 23.01.2013 р. на суму 600 000, 00 грн., № 87 від 24.01.2013 р. на суму 600 000, 00 грн., № 532 від 25.01.2013 р. на суму 600 000, 00 грн. - "оплата штрафних санкцій, згідно договору В1.1/02.1.1-23.9-7 від 01.06.2009., ПДВ за ставкою 0 %", та в № 91 від 25.01.2013 р. на суму 575 000, 00 грн. - "оплата штрафних санкцій, згідно договору В1.1/02.1.1-23.9-7 від 01.06.2009.- 562 885, 39 грн., попередня оплата за наземне обслуговування ПС, згідно договору В1.1/02.1.1-23.9-7 від 01.06.2009., ПДВ за ставкою 0 %".

Як зазначалось вище, відповідно до письмових пояснень позивача-2, він підтверджує зарахування шляхом зміни призначення здійснених раніше відповідачем окремих платежів в погашення штрафних санкцій на загальну суму 2 362 885, 39 грн., у зв'язку з чим ним надано суду витяг з Журналу проводок за 01.01.2013 р. - 15.02.2013 р.

Доказів зарахування позивачем-2 на прохання відповідача, викладеного в Листі № 11.4.4-06 від 25.01.2013 р. сум, раніше сплачених відповідачем за іншим призначенням, в рахунок погашення боргу по рахунку № 71/544 від 31.10.2012 р., до матеріалів справи не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) осіб у відносинах з державою.

У відповідності до вимог частини 3 статті 2 ГПК України у позовній заяві прокурором визначено, що несплата відповідачем коштів, стягнення яких є предметом позову, порушує економічні інтереси держави, оскільки зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача-2, а також вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача-1.

Відповідно до додатку 1 "Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури" до розпорядження Кабінету Міністрів України № 265-р від 21.03.2011 р. "Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності", Загальних положень та пункту 4.2. Статуту Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 23.06.2011 № 179 майно позивача-2 є державною власністю і належить йому на праві господарського відання.

Згідно з абзацом 2 пункту 1, підпунктами 5.5., 5.8. пункту 5 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, зокрема, у сферах авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, яке з метою організації своєї діяльності здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур; здійснює претензійно-позовну роботу, звертається до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави у відповідних сферах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про наданням послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, оплата за надані послуги мала бути здійснена відповідачем протягом 7 робочих днів з дати отримання відповідних рахунків.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до обставин, встановлених судом під час розгляду справи, відповідачем 29.12.2012 р. шляхом емітування простих процентних векселів було погашено суму боргу за рахунками № 71/339 від 04.07.2012 р., № 71/383 від 03.08.2012 р., № 71/407 від 21.08.2012 р., № 71/440 від 05.09.2012 р., № 71/441 від 05.09.2012 р., № 71/480 від 05.10.2012 р., № 71/500 від 30.09.2012 р., № 71/507 від 18.10.2012 р., № 71/542 від 06.11.2012 р., № 71/564 від 20.11.2012 р., № 71/565 від 20.11.2012 р., № 71/583 від 05.12.2012 р., № 71/584 від 05.12.2012 р., № 94/337 від 31.10.2012 р., № 94/349 від 31.10.2012 р., № 94/337 від 30.11.2012 р., № 94/395 від 30.11.2012 р., № 94/389 від 30.11.2012 р., № 171/1215 від 30.09.2012 р., № 171/1311 від 31.10.2012 р., № 171/1347 від 30.11.2012 р. на загальну суму 67 007 675, 32 грн.

Як на тому наголошено в п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Так, відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 67 007 674, 32 грн. основного боргу.

При цьому, відносно заборгованості за рахунком № 71/544 від 06.11.2012 р., суд звертає увагу на приписи ст. ст. 33, 34 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи ненадання суду доказів прийняття позивачем-2 пропозицій відповідача щодо зарахування в його оплату інших платежів, а також зважаючи на надання позивачем-2 пояснень, що відповідна сума боргу існує та вважається непогашеною, - суд вважає за необхідне в цій частині вимог позов задовольнити.

У свою чергу, що стосується стягнення штрафних санкцій та 3 % річних суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР вiд 22.11.1996 р. визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Також, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач відповідно до умов Договору нарахував відповідачу до сплати 1 245 200, 14 грн. пені та у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України 249 722, 34 грн. 3% річних.

Водночас, як зазначалось вище, в цій частині позивачем-2 було зараховано здійснені відповідачем проплати шляхом зміни призначення платежу, що визнається обома сторонами, а отже провадження щодо розгляду вимог про стягнення пені та 3 % річних також підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати наданих позивачем-2 послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход спеціального фонду державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

При цьому, витрати по сплаті судового збору в частині, в якій суд припиняє провадження, також покладаються на відповідача, оскільки саме внаслідок його неправомірних дій було ініційовано даний спір.

Так, суд враховує, що лише після звернення до суду з даним позовом та порушення провадження у справі, відповідач почав вживати заходів до врегулювання спору, який виник між сторонами, внаслідок чого відповідну заборгованість було погашено шляхом здійснення оплат та передачі простих процентних векселів.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Лисенка, будинок 4, код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код ЄДРПОУ 20572069) 618 710 (шістсот вісімнадцять тисяч сімсот десять) грн. 84 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Лисенка, будинок 4, код ЄДРПОУ 14348681) до спеціального фонду Державного бюджету України 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Провадження в частині стягнення 67 007 674 (шістдесят сім мільйонів сім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 32 коп. основного боргу, 1 245 200 (один мільйон двісті сорок п'ять тисяч двісті) грн. 14 коп. пені та 249 722 (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 34 грн. 3% річних - припинити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя В.С. Ломака