Рішення № 29474171, 18.02.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2013 р.Справа № 17/5025/1435/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом державного господарського об'єднання „Консорціум „Військово-будівельна індустрія" філії „Хмельницька автомобільна база №82", м. Хмельницький

до 55 управління начальника робіт, м. Хмельницький

про стягнення 137 394,57 грн., з яких:

1) 117 644,23 грн. заборгованості за договором від 16.08.2010р., а саме: 59 734,26 грн. - основного боргу, 53 760,83 грн. - пені, 2621,87 грн. - 3% річних, 1527,27 грн. - інфляційних втрат;

2) 19 750,34 грн. заборгованості за договором від 16.10.2010р., а саме: 10 000,00 грн. - основного боргу, 9000,00 грн. - пені, 455,34 грн. - 3% річних, 295,00 грн. - інфляційних втрат

За участю представників сторін:

від позивача: Богуш А.М. - за довіреністю №24/01/13 від 24.01.2013р.

від відповідача: Танцюра В.С. - за дорученням №36 від 13.02.2013р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 137 394,57 грн., з яких заборгованість за договором від 16.08.2010р. - 117 644,23 грн., а саме: 59 734,26 грн. - основний борг, 53 760,83 грн. - пеня, 2621,87 грн. - 3% річних, 1527,27 грн. - інфляційні втрати; заборгованість за договором від 16.10.2010р. - 19 750,34 грн., а саме: 10 000,00 грн. - основний борг, 9000,00 грн. - пеня, 455,34 грн. - 3% річних, 295,00 грн. - інфляційні втрати. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №10/08-3 від 16.08.2010р. та №6 від 16.10.2010р. стосовно оплати наданих послуг.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині сплати суми основного боргу в розмірі 69 734,26 грн. В частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат просить суд відмовити в їх задоволенні. Обгрунтовуючи свою позицію посилається на фінансову кризу 2009 - 2011 років, вважаючи, що з об'єктивних причин внаслідок непереборної сили не мав можливості своєчасно провести розрахунки з позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

16.08.2010р. між державним господарським об'єднанням „Консорціум „Військово-будівельна індустрія" в особі філії „Хмельницька автомобільна база №82", м. Хмельницький (перевізник) та 55 управлінням начальника робіт, м. Хмельницький (замовник) укладено договір №10/08-3 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученнях, згідно з умовами якого замовник зобов'язався надавати для перевезення вантажі, а перевізник приймати вантажі для перевезення з відрядною оплатою (п. 1.1.).

Згідно п.п. 1.5., 1.6. договору договірна вартість транспортних послуг при виконанні робіт по місту становитиме автомобілем КАМАЗ - 5511 та автомобілем МАЗ - 5549 - 115,00 грн. Ціни вказані при вартості пального 6,80 грн.; при зміні цін на паливо відповідно будуть змінюватись ціни на автоперевезення.

В розділі 3 договору сторонами визначено порядок розрахунків за перевезення, зокрема, згідно п. 3.3. остаточний розрахунок по платежах за перевезення вантажів, а також за транспортно-експедиційні операції та інші послуги виконується замовником на підставі рахунку перевізника в термін до 10 діб з дня виставлення рахунку. Підставою для виписки рахунку за здійснені перевезення слугують акти виконаних робіт. Крім того, в зазначеному пункті передбачено відповідальність замовника в разі несвоєчасної оплати рахунку у вигляді сплати пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Строк дії договору №10/08-3 з 16.08.2010р. по 31.12.2010р. (п. 5.1.).

В подальшому сторонами підписано додаткову угоду №1 від 15.02.2011р., якою внесено зміни до договору від 16.08.2010р., а саме: в п.п. 1.5., 1.6., які викладено в наступній редакції: договірна вартість транспортних послуг при виконанні робіт по місту становитиме автомобілем КАМАЗ - 5511 та автомобілем МАЗ - 5549 - 135,00 грн. Ціни вказані при вартості пального 9,00 грн.; при зміні цін на паливо відповідно будуть змінюватись ціни на автоперевезення. Також, п. 5.1. викладено в наступній редакції: термін дії договору встановлюється з 16.08.2010р. по 30.06.2011р.

На виконання умов договору від 16.08.2010р. позивачем були надані транспортні послуги на загальну суму 61730,00 грн., про що свідчать складені та підписані між сторонами акти приймання виконаних робіт.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки для оплати наданих послуг. Однак, відповідач оплату згідно умов договору належним чином не провів, утворивши заборгованість в сумі 59 734,26 грн.

Між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого борг відповідача перед позивачем за договором від 16.08.2010р. станом на 02.11.2011р. складає 59 734,26 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, відповідно до п. 3.3. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 53 760,83 грн. (за 180 днів згідно кожного рахунку).

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивачем за період січень 2011 року - серпень 2012 року нараховано відповідачу 1527,27 грн. інфляційних втрат та 2621,87 грн. - 3% річних (з 10.01.2011р. по 31.08.2012р.).

16.10.2010р. між державним господарським об'єднанням „Консорціум „Військово-будівельна індустрія" в особі філії „Хмельницька автомобільна база №82", м. Хмельницький (орендодавець) та 55 управлінням начальника робіт, м. Хмельницький (орендар) укладено договір оренди №6, згідно з умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне володіння і користування автомобіль КАМАЗ 5511 ВХ №96-76 АІ (п. 1.1.).

Згідно п. 3.1. договору оренди орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 48 000,00 грн. на рік. Орендна плата за місяць складає 5 000,00 грн.

В п. 3.3. договору сторони передбачили відповідальність орендаря за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення.

Строк дії договору встановлений в п. 10.1. - з 31.08.2010р. по 31.12.2010р.

Додатковою угодою №1 від 04.01.2011р. сторони продовжили дію даного договору по 30.06.2011р.

На виконання умов договору від 16.10.2010р. між сторонами складені та підписані акти приймання виконаних робіт за оренду автомобіля в січні 2011 року та в лютомі 2011 року на загальну суму 10 000,00 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки для оплати. Однак, відповідач оплату згідно умов договору не провів, утворивши заборгованість.

Між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого борг відповідача перед позивачем за договором від 16.10.2010р. станом на 02.11.2011р. складає 10 000,00 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, на підставі п. 3.3. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 9000,00 грн. (за 180 днів згідно кожного рахунку).

Також, позивачем за період лютий 2011 року - серпень 2012 року нараховано відповідачу 295,00 грн. - інфляційних втрат та 455,34 грн. - 3% річних (з 11.02.2011р. по 31.08.2012р.).

04.11.2011р. позивачем відповідачу була надіслана претензія за №347 з вимогою сплати боргу. У відповідь на претензію відповідач листом за №216 від 10.11.2011р. повідомив про визнання боргу в сумі 69 734,26 грн., зазначивши при цьому про можливість розрахуватися в І півріччі під час будівництва 107 квартирного житлового будинку по вул. Чорновола, 182 А.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договорів №10/08-3 від 16.08.2010р. та №6 від 16.10.2010р. (із змінами, внесеними додатковими угодами). Згідно з умовами договору від 16.08.2010р. відповідач зобов'язався надавати для перевезення вантажі, а позивач приймати вантажі для перевезення з відрядною оплатою; згідно умов договору від 16.10.2010р. позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне володіння і користування автомобіль.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт позивачем відповідачу надані транспортні послуги на загальну суму 61730,00 грн. та послуги з надання в оренду автомобіля за січень та лютий 2011 року на суму 10 000,00 грн. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін і не містять ніяких зауважень, тобто сторони підтвердили, що такі послуги були надані та погодили їх вартість.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно умов договорів №10/08-3 від 16.08.2010р. та №6 від 16.10.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Сторонами в договорах було погоджено строк виконання зобов'язання, зокрема, згідно п. 3.3. договору від 16.08.2010р. остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється в термін до 10 діб з дня виставлення рахунку; згідно п. 3.1. договру від 16.10.2010р. орендна плата за місяць складає 5 000,00 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки для оплати наданих послуг. Однак, відповідач оплату не провів, утворивши заборгованість за договорами в загальній сумі сумі 69 734,26 грн.

Наявний розмір заборгованості підтверджується також актами звірки взаємних розрахунків підписаних між сторонами станом на 02.11.2011р.

Приймаючи до уваги те, що відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення оплати наданих послуг, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем існує борг, який підлягає стягненню.

Посилання відповідача на фінансову кризу не може звільнити його від відповідальності, оскільки економічна криза у світі та країні є загальним чинником, який носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з приписами ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Нерентабельність та неприбутковість підприємства-боржника стосується його діяльності, ризик зміни обставин здійснення такої діяльності є його власним ризиком, цілком передбачуваним при здійсненні підприємництва - самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Ризик зміни обставин здійснення господарської діяльності цілком покладається на відповідача та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 16.08.2010р. в розмірі 59 734,26 грн. та за договором від 16.10.2010р. в розмірі 10 000,00 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за договором від 16.08.2010р. складає 53 760,83 грн. (за 180 днів згідно кожного рахунку); за договором від 16.10.2010р. - 9000,00 грн. (за 180 днів згідно кожного рахунку).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд частково не погоджується з даними нарахуваннями, зокрема, із розміром процентної ставки, яка застосовувалась при розрахунку.

Зі змісту п. 3.3. договорів вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача в разі несвоєчасної оплати рахунків у вигляді сплати пені. Розмір пені, погоджений сторонами, 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення, тобто більший, ніж передбачено законодавством.

З огляду на положення ч. 2 ст. 551 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву, однак, при стягненні її в судовому порядку застосовуються обмеження встановлені в законі.

Приймаючи до уваги приписи ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", здійснивши перерахунок пені із застосуванням подвійної облікової ставки (15,5%), суд вважає правомірно заявленою сумою пені за договором від 16.08.2010р. - 4565,99 грн.; за договором від 16.10.2010р. - 764,38 грн.

Заперечення відповідача щодо нарахування позивачем пені судом до уваги не приймаються, оскільки нарахування пені було передбачено договорами.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.

Не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних з огляду на наступне.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Передбачені частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати є санкціями за порушення грошового зобов'язання. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, положення договорів, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 59 734,26 грн. - основного боргу за договором від 16.08.2010р., 4565,99 грн. - пені, 2621,87 грн. - 3% річних, 1527,27 грн. - інфляційних втрат; 10 000,00 грн. - основного боргу за договором від 16.10.2010р., 764,38 грн. - пені, 455,34 грн. - 3% річних, 295,00 грн. - інфляційних втрат.

В частині позовних вимог про стягнення 57 430,46 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов державного господарського об'єднання „Консорціум „Військово-будівельна індустрія" філії „Хмельницька автомобільна база №82", м. Хмельницький до 55 управління начальника робіт, м. Хмельницький про стягнення 137 394,57 грн., з яких:

- 117 644,23 грн. заборгованості за договором від 16.08.2010р., а саме: 59 734,26 грн. - основного боргу, 53 760,83 грн. - пені, 2621,87 грн. - 3% річних, 1527,27 грн. - інфляційних втрат;

- 19 750,34 грн. заборгованості за договором від 16.10.2010р., а саме: 10 000,00 грн. - основного боргу, 9000,00 грн. - пені, 455,34 грн. - 3% річних, 295,00 грн. - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з 55 управління начальника робіт (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 165; код 07665168) на користь державного господарського об'єднання „Консорціум „Військово-будівельна індустрія" філії „Хмельницька автомобільна база №82" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 161/1; код 34713413) 59 734,26 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 26 коп.) - основного боргу за договором від 16.08.2010р., 4565,99 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 99 коп.) - пені, 2621,87 грн. (дві тисячі шістсот двадцять одну гривню 87 коп.) - 3% річних, 1527,27 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять сім гривень 27 коп.) - інфляційних втрат; 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) - основного боргу за договором від 16.10.2010р., 764,38 грн. (сімсот шістдесят чотири гривні 38 коп.) - пені, 455,34 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять гривень 34 коп.) - 3% річних, 295,00 грн. (двісті дев'яносто п'ять гривень 00 коп.) - інфляційних втрат, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення 57 430,46 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 20 лютого 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.