Постанова № 29473340, 21.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року Справа № 812/1439/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Широкої К.Ю.

при секретарі судового засідання - Бондар Ю.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Луганськ - Трансекспедиція» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 4454,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Луганськ - Трансекспедиція» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 4454,55 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Приватне підприємство «Луганськ - Трансекспедиція» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради № 13821020000009841 від 18.10.2006 року.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби.

Підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4454,55 грн. з податку на прибуток у розмірі 1802,08 грн. та з податку на додану вартість у сумі 2652,47 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязіа просила суд їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 35 та 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи за відсутністю представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Луганськ - Трансекспедиція» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 13821020000009841 від 18.10.2006 року (а.с.7,8).

Відповідно до статуту Приватне підприємство «Луганськ - Трансекспедиція» є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Керівником підприємства є ОСОБА_1 (а.с.5,6).

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 18.10.2006 року за № 06037 (а.с.11).

Підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4454,55 грн., яка складається із заборгованості по податку на прибуток у розмірі 1802,08 грн. за основним платежем, на підставі поданої платником податків податкової декларації № 9066774723 від 29.10.2012 року та з податку на додану вартість у сумі 2652,47 грн.: за основним платежем - 2205,00 грн. на підставі поданої платником податків податкової декларації № 9079649678 від 18.12.2012 року та уточнюючого документа № 9072958799 від 19.11.2012 року; штрафні санкції - 447,47 грн. на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0063651610 від 23.10.2012 року, винесеного на підставі акту перевірки № 1608/153 від 16.10.2012 року (а.с.13-20).

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме : на юридичну адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 669/14209/19 від 19.11.2012 року (а.с.22).

19 листопада 2012 року позивачем прийнято рішення № 222 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с.23).

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до норм ст. 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток та самостійно нараховує податок відповідно до норм ст. 152 Податкового кодексу України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Боржнику 21.11.2012 року було вручено податкову вимогу від 19.11.2012 року № 669/14209/19, про що свідчить корінець податкової вимоги форми «Ю» (а.с.22). Тобто 60 днів з моменту надіслання минуло, відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Луганськ - Трансекспедиція» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 4454,55 грн., - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Луганськ - Трансекспедиція» кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу у розмірі 4454 грн. 55 коп. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні 55 коп.), у тому числі :

- з податку на прибуток - 1802,08 грн. на р/р 31117009700004 ГУ ДКСУ у Луганській області, одержувач Управління Державної Казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області код 37991477, МФО 804013, код платежу 11021000;

- з податку на додану вартість - 2652,47 грн. на р/р 31119029700004 ГУДКСУ у Луганській області, одержувач Управління Державної Казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області код 37991477, МФО 804013, код платежу 14010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.Ю. Широка