Рішення № 29472741, 15.02.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/23/13 Справа № 2508/8233/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 лютого 2013 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненко С.М.,

при секретарі - Москалюк О.Є.

за участю сторін та їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповдача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що він є власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,60 га, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Власником сусіднього житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2. В 2011 році відповідач по справі звертався з позовом до нього і під час розгляду даної справи було встановлено, що під час самовільного будівництва гаражу ОСОБА_2 вийшов за межі своєї земельної ділянки на 0,81 м. в сторону його земельної ділянки. Крім того 09. липня 2012 року комісією Омелянівської сільської ради, за участю спеціалістів ПП «Десна -експерт-М» , в його присутності та присутності відповідача було встановлено межові знаки між їхніми земельними ділянками, але відповідачем вказані межові знаки було знищено. Крім того своїми діями відповідач завдав йому моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додав, що років 2 назад він почав ставити стовпики, щоб огородити свою територію, а відповідач став йому погрожувати, і тоді він викликав комісію, яка встановила межові знаки, але відповідач їх знищив. Також було встановлено судовою експертизою, що гараж відповідача, який він самовільно збудував на 0,81 м. заходить на його земельну ділянку. Він тривалий час не приїжджав і тому відповідач збудував гараж де захотів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додав, що позивач про своє порушене право дізнався тільки у 2012 році, коли була експертиза по іншій цивільній справі. Земельні ділянки позивача та відповідача є суміжними.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі і пояснив суду, що межа між їхніми земельними ділянками не визначена, він не знає, чому позивач себе так веде. Гараж він дійсно збудував самовільно, так-як не знав, що потрібно брати відповідні дозволи, адже він будував на своїй землі. План комісії меж земельної ділянки був тільки на папері, а не на грунті.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі і надала суду свої письмові пояснення.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив суду, що 09 липня 2012 року ніякі межові знаки не встановлювались. Будь-яких заперечень зі сторони позивача під час будівництва гаражу не було. Відповідачі придбали будинок з установленим порядком користування. Згідно висновку експертизи, дійсно гараж наче виступає, але в експертизі вказано, тільки, що в бік земельної ділянки позивача.

Представник третьої особи Омелянівської сільської ради в судовому засіданні висловися, що даний спір суд нехай вирішить на власний розсуд, але він хоче, щоб між позивачем та відповідачем був мир. Сільська рада не має права виставляти межові знаки, тому й були запрошені експерти з «десна-ксперт», які мають відповідне обладнання.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи та справи № 2/2508/985/11, суд прийшов до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 травня 2012 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,60 га в межах згідно з планом, яка розташована в с. Омелянів Козелецького району, яка належана померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН № 00755, виданого Омелянською сільською радою 07 липня 1997 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14 жовтня 1997 року спадкоємцем майна гр. ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1. Спадкове майно складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

Згідно висновку судової будівельної технічної експертизи № С-133 від 20 серпня 2012 року та додатку до неї № 1, експертами було виконано накладку креслення Державного акту на право власності на землю Серії ІІІ-ЧН № 031518, виданого на ім'я ОСОБА_2, на креслення фактичного користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 з прив'язкою до межі сусідньої садиби, що знаходиться по ліву сторону від земельної ділянки ОСОБА_2 При даному варіанті накладки експертами встановлено, що уявна межа між сусідніми земельними ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (уявна, оскільки фактично межових знаків між ними земельними ділянками не існує) не відповідає мажі АГ, нанесеній на плані зовнішніх меж земельної ділянки, що міститься у Державному акті на право приватної на землю (Серії ІІІ-ЧН № 031518), виданому ОСОБА_2: кут сараю, що належить ОСОБА_5, виступає на 0,81 м. в сторону земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1

Згідно ст.. 376 ч.1 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як було встановлено в судовому засіданні, та не заперечувалось зі сторони відповідачів, гараж було збудовано самовільно, тому позов в частині знесення самочинно збудованого гаражу і тим самим усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача підлягає частковому задоволенню, а саме знесення за рахунок відповідачів тільки 0,81 м. гаража відповідачів, відповідно до висновку судової будівельної технічної експертизи № С-133 від 20 серпня 2012 року та додатку до неї № 1, який суд вважає належним та допустимим доказом по справі, що розташований на земельній ділянці позивача і таким чином порушує його право власності на на лежну йому земельну ділянку.

Позовна вимога в частині зобов'язання відповідачів відновити межові знаки встановлені 09 липня 2012 року комісією Омелянівської сільської ради Козелецького району між належними земельними ділянками позивача та відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Порядок відновлення меж визначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють виконавець юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Пунктом 4.4. зазначеної інструкції передбачено, що у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно акту від 09 липня 2011 року комісією у складі працівників фірми «Десна-Експерт», депутата Омелянівської сільської ради, у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були встановлені межові знаки між земельними ділянками останніх. В процесі винесення земельної ділянки в натурі на місцевості були виявлені неточності обміру обох земельних ділянок, а саме: неспівпадання меж земельних ділянок на місцевості з плановими матеріалами.

Суд критично відноситься до даного акту, як належного та допустимого доказу по справі, так-як в акті не зазначено конкретно, що саме за працівники фірми «Десна-Експерт» проводили встановлення межових знаків, а саме, чи є вони експертами і чи мають ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт. Крім того в акті вказані інші особи, зокрема позивач та відповідач по справі, які не є фахівцями в проведенні відповідних робіт вказаних в акті.

Крім того зі сторони позивача не надано доказів, що саме відповідач знищив встановлені межові знаки.

Що стосується стягнення моральної шкоди з відповідачів на користь позивача в сумі 5000 грн. то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з змінами та доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Суд не вбачає зі сторони позивача пропущення строків позовної давності, яка в даному випадку згідно ст. ст.. 257, 258 ЦК України становить три роки, так-як власником будинку і земельної ділянки позивач став відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 травня 2012 року і як власник з цього часу мав правоу встановленому законом порядку захищати свої порушені права, як власника.

В судовому засіданні зі сторони позивач не надано суду доказів, що зі сторони відповідачів вчинено будь-які дії в результаті яких позивач зазнав втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ.

Також не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати за надану йому правову допомогу, так-як стороною позивача не надано доказів, що позивачем проводилась оплата правової допомоги.

Суд не вбачає зі сторони позивача пропущення строків позовної давності, яка в даному випадку згідно ст. ст.. 257, 258 ЦК України становить три роки, так-як власником будинку і земельної ділянки позивач став відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 травня 2012 року і як власник з цього часу мав правоу встановленому законом порядку захищати свої порушені права, як власника.

Судові витрати у виді 107,3 грн. судового збору підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь держави.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 106 ЗК України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст.88, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок знести частину самочинно збудованої господарської будівлі гаражу та відновити стан земельної ділянки, який існував до початку будівництва, що знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 і розташованої по АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою 21 травня 2012 року зареєстрованого в реєстрі № 1-638 та передана для ведення особистого підсобного господарства в межах згідно з державним актом на право приватної власності на землю ЧН № 00755 і таким чином усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 107,3 грн. судового збору на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: С.М. Бараненко