Постанова № 29472732, 21.02.2013, Попаснянський районний суд Луганської області

1222/1352/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

при секретарі Альяновій Л.Г.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Божинова І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, зобов'язання до нарахування та сплати допомоги по вагітності та пологах, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, у якому, посилаючись на те, що є застрахованою особою, так як є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку, уклала з УПФ України в Попаснянському районі договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від 01.03.2012 року, просила суд визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку листка непрацездатності та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності у розмірі 29 386,98 грн., оскільки при настанні страхового випадку відповідачем сплачено страхове відшкодування у мінімальному розмірі, а не відповідно до розміру 100% її середньої заробітної плати (доходу).

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеному у позові, доповнивши, що договором про добровільну участь у системі державного соціального страхування передбачений мінімальний та максимальний розмір єдиного соціального внеску, а не певна сума внеску. За березень-квітень 2012 року нею сплачено ЄСВ у розмірі 36,6% від суми чистого доходу, який нею визначений самостійно згідно її особистого бухгалтерського обліку. Оскільки вона перебуває на спрощеній системі оподаткування, сума чистого доходу не відображається у фінансовій звітності. Вважає, що відповідач порушив законодавство, сплативши допомогу по вагітності та пологах, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, а не з її середньої заробітної плати (доходу) за березень-квітень 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, усно та письмово пояснивши, що пунктом 3.2. договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування №8 від 01.03.2012 року, укладеного між позивачкою та УПФ в Попаснянському районі, прямо встановлено, що застрахована особа сплачує єдиний внесок у сумі 392,72 грн. до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Тобто позивачка при укладенні договору самостійно визначила для себе розмір ЄСВ у сумі 392,72 грн., тому підстави для нарахування страхового відшкодування з іншого розміру ЄСВ відсутні. Сплачений позивачко ЄСВ у більшому розмірі може бути їй повернутий чи зарахований в рахунок майбутніх платежів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Позивачка є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва (а.с.9).

1 березня 2012 року між позивачкою та УПФ України в Попаснянському районі Луганської області укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування №8 (а.с.4-7).

Відповідно до пункту 3.1. договору визначено мінімальну суму страхового внеску, який визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць залежно від виду страхування; визначено, що на момент підписання договору розмір мінімальної заробітної плати становить 1073 грн., розмір єдиного внеску становить 36,6%, в тому числі на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням - 1,9%; визначено мінімальний страховий внесок - 392,72 грн., максимальний розмір єдиного внеску - 6676,21 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що застрахована особа сплачує єдиний внесок у сумі 392,72 грн. до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Позивачкою сплачено єдиний внесок за березень 2012 року у сумі 3000 грн., за квітень 2012 року у сумі 3000 грн., що підтверджується копією звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (а.с.60-61).

Відповідно до копії листка непрацездатності (а.с.10) позивачці встановлено тимчасову непрацездатність (пологова, післяпологова відпустка) з 23 травня 2012 року по 25 вересня 2012 року.

Сторонами визнано, що листок непрацездатності, виданий 23.05.2012р., прийнятий відповідачем для оплати; позивачці нараховано та сплачено 4 475,52 грн. допомоги по вагітності і пологах, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4, ч.11 ст.8, ст.10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464) для платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, встановлюється у розмірі 36,6 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ст. 7 ч.1 п.3 Закону №2464 для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно. При цьому, окрім граничних розмірів бази нарахування, іншого законодавство не містить.

Частиною 3 ст.10 Закону №2464 передбачено, що з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.3.2. договору (а.с.4-7) вбачається, що на момент укладення договору сторонами визначена сума єдиного внеску, що належить до сплати, у розмірі 392,72 грн., яка складає 36,6% від 1073 грн. - розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.03.2012р. Отже при укладенні договору позивачкою самостійно визначена сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуватимуться страхові внески, у розмірі, що відповідає розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідачем нараховано та виплачено позивачці допомогу по вагітності та пологах у відповідності з чинним законодавством.

Посилання позивачки на те, що договором не може бути встановлено та не було встановлено суми єдиного внеску, оскільки базою нарахування єдиного внеску є отриманий нею чистий дохід, який неможна передбачити, а пунктом 3.2. договору передбачено мінімальну суму внеску, є необґрунтованими з огляду на наступне.

З аналізу пунктів 3.1., 3.2. та 3.4. договору (а.с.4-7) вбачається, що саме пунктом 3.1. встановлено мінімальний та максимальний розмір єдиного внеску та зазначено їх грошовий вираз. Пунктом 3.2. договору, викладеним в імперативній формі, встановлено саме суму єдиного внеску, строки його сплати та реквізити отримувача. При цьому відповідно до пункту 3.4. договору зміни розміру страхового внеску повинні здійснюватись шляхом укладення додаткової угоди у письмовій формі. «Розмір страхового внеску» у п.3.4. вжито у розумінні грошового виразу внеску, що випливає з першого речення цього пункту щодо зміни розміру мінімального страхового внеску.

Отже, за відсутності укладеної між сторонами за договором Додаткової угоди про зміну належної до сплати суми ЄСВ, вважається визначеною договором до сплати сума ЄСВ у мінімальному розмірі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому судом критично оцінюються показання свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що працює заступником начальника відділу обліку надходження платежів УПФ України в Попаснянському районі, договір з позивачкою укладали неухильно відповідно до типового договору, який міститься у додатках до Інструкції. При укладанні договору у пунктах 3.1. та 3.2. передбачили мінімальний та максимальний страховий внесок. Суму внеску до сплати не передбачали, так як позивачка сплачує авансові платежі.

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що договір від 01.03.2012р. укладено неухильно відповідно до типового договору, затвердженого постановою правління ПФУ №21-5 від 27.09.2010р. «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У зв'язку з цим волевиявлення територіального органу Пенсійного фонду при укладенні договору обумовлене саме положеннями типового договору і не може вільно тлумачитися.

З положень пунктів 3.1., 3.2., 3.4. типового договору також вбачається, що пункт 3.2. визначає суму ЄСВ до сплати. Отже, тлумачення свідком умов договору щодо суми ЄСВ суперечить положенням укладеного між ними договору.

Посилання позивачки на те, що договір не може містити грошового виразу ЄСВ, так як суми доходу неможливо визначити наперед, суд вважає необґрунтованими, оскільки сторони за договором могли визначити суму ЄСВ, визначивши базу нарахування у розмірі середнього доходу (за виключенням витрат) за попередній період, а також корегувати шляхом укладання додаткових угод.

Окрім того, слід зазначити, що дохід фізичної особи-підприємця, що обрала спрощену систему оподаткування, не є базою для оподаткування, не підтверджується документами фінансової звітності. Саме цим, на думку суду, зумовлено визначення у договорі бази нарахування внеску самостійно.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо нарахування та сплати позивачці допомоги по вагітності та пологах.

На підставі викладеного, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою ПФ України від 27.09.2010р., керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, зобов'язання до нарахування та сплати допомоги по вагітності та пологах відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський районний суд.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20.02.2013 року.

Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, якщо судове рішення не скасовано.

Суддя: І.В. Лизенко