Постанова № 29472183, 19.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3153/12

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківського району м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 12.12.2012 року надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківського району м. Львова Львівської області Державної податкової служби (позивач) про стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" заборгованості по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 59815,87 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на 04.09.2012 року за відповідачем обліковується заборгованість по податках та платежах перед бюджетом на суму 59815,87 грн., а саме по орендній платі з юридичних осіб. Вжиті податковим органом заходи, щодо погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом у встановленому законом порядку, не мали позитивних наслідків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшло клопотання в якому він зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а справу просить розглянути без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на його адресу, яка вказана в Довідці з ЄДР надсилались судові повістки проте конверти, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, були повернуті на адресу суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Окрім того, виходячи із ч. 8 ст. 35 КАСУ, вважається що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Частина 11 ст. 35 КАСУ, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18.05.2012 року, відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради за адресою місцезнаходження - вул. Головна, буд. 97, м. Чернівці, Чернівецька область (а.с. 8). Згідно Довідки від 24.04.2012 року №344/7, відповідач з 27.06.2003 року перебуває на обліку у ДПІ у м. Чернівцях Чернівецької області ДПС за №1266 (а.с. 4). Згідно Повідомлення від 17.08.2012 року №123/18-2010, відповідач включений до категорії платників окремих податків у ДПІ у Шевченківському районів м. Львова. (а.с. 7).

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань визначених згідно поданих декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №9000157054 за грудень 2011 року-січень 2012 року (а.с. 13) та податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №421 за лютий-серпень 2012 року (а.с. 14-15).

Як вбачається із матеріалів справи 22.05.2012 року та 05.06.2012 року представниками позивача проводились перевірки платника податку ТОВ "Машкір" з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за землю. Перевірками встановлено, що в порушення п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, відповідачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за землю, про що складені Акт №247/15-3/32514816 від 22.05.2012 року та Акт №420 від 05.06.2012 року відповідно (зв. а.с. 11, зв. а.с. 12).

За результатами перевірки, у зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу були направлені корінець податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0004001520 від 22.05.2012 року, яким визначено суму штрафу по орендній сплаті у розмірі 20%, на суму 1839,33 грн. (а.с. 11) та корінець податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0005231520/8980 від 05.06.2012 року, яким визначено суму штрафу по орендній сплаті у розмірі 10%, на суму 772,99 грн. (а.с. 12), проте конверти повернулись на адресу відправника.

Окрім того, на виконання п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" від 31.03.2011 року №631 на суму 5881,53 (а.с. 6).

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с. 3) та зворотнім боком облікової картки платника податків, відповідно до яких за відповідачем обліковується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб на суму 59815,87 грн. (а.с. 9-10).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно п. п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі –ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, п. п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно п. 57.3 ст. 53 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, відповідачем не подано.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст. 95 ПК України).

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення коштів в сумі 59815,87 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить із конституційного принципу обов’язковості сплати податків і зборів, а також з того, що заборгованість відповідача узгоджена та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 128, 160, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Машкір" (вул. Головна, буд. 97, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 32514813) на користь державного бюджету податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 59815 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 87 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Григораш