Постанова № 29472063, 04.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 р. Справа №2а-13008/11/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Е.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектор Сервис»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим

про визнання незаконними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників:

від позивача - Шиленко О.В. - пред-к, дов. від 05.12.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектор Сервіс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з відображення в акті про результати планової документальної невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» та ПП «Пан-буд» за жовтень-грудень 2010 р. та січень 2011 р. від 27.05.2011 р. № 6861/2304/24877379 факту нечинності правочинів ТОВ «Спектор Сервіс» та фіктивності формування податкового кредиту в грудні 2010 р.; визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.06.2011 р. № 0006232301, що діє в редакції податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 року № 0007882301, згідно з яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Спектор Сервіс» з податку на додану вартість в сумі 50951,62 грн. за основним платежем та 7497,91 грн. за штрафними фінансовими санкціями. Вимоги мотивовані тим,що під час проведення позапланової невиїзної перевірки відповідачем зроблені помилкові висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства при проведені операцій з ПП «Севелітстрой» та ПП «Пан-буд».

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позову, відповідач заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось10.11.2011 р., представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 2а-4654/11/7/0170 та № 2а-5992/11/0170/2. Представник відповідача проти клопотання про зупинення провадження у справі не заперечував.

Ухвалою від 10.11.2011 р. провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 2а-4654/11/7/0170 та № 2а-5992/11/0170/2.

Судом встановлено, що ухвалою Севастопольського Апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.07.2011 року по справі №2а-5992/11/12/0170 залишена без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.07.2011 р. по справі №2а-5992/11/12/0170 залишена без змін; ухвалою Севастопольського Апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2011 р. по справі №2а-4654/11/7/0170 задоволена частково, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2011 року по справі №2а-4654/11/7/0170 сканована, та адміністративний позов Приватного підприємства «Севелітстрой» залишений без розгляду.

Ухвалою від 27.12.2012 р. поновлено провадження у справі.

У судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позову, за його к лопотаннями розгляд справи відкладався для надання додаткових доказів по справі, відповідач явку свого представника на забезпечив.

У судовому засіданні , яке відбулось 04.02.2012 р., представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі з підстав, визначених у позові, вважав можливим розглянути справу на підставі залучених до неї документів. Відповідач явку свого представника не забезпечив про день та час справи був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги підтвердження факту сповіщення сторін про день та час розгляду справи , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» , ПП «Бан Буд» за жовтень - грудень 2010р., січень 2011р., за результатами якої 27.05.2011р. був складений акт №5861/23-4/24877379.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано,зокрема, порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5. п. 7.4., п.п7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за жовтень 2010 р. на 18738 грн., листопад 2010р. на 11249 грн., грудень 2010р. на 45261 грн.. порушення п. 14.1.191 ст.14, п. 185.1 ст.185 , п. 188.1 ст.18 ,п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011 р. у сумі 20964 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 10.06.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006232301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 96212 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18813 грн.

Позивач в порядку, передбаченому ПК України, оскаржив вказане повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача ДПА в АРК 11.07.2011р. прийнято рішення №2590/10/25-023 , скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача № 0006232301 від 10.06.2011р. в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 11315,09 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 11315,09 грн.

Відповідачем 21.07.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0007882301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 50951,62 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7497,91 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у жовтні-грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України.

Порядок обчислення та сплати податку був встановлений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України),

розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №5861/23-4/24877379 від 27.05.2011р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Севелітстрой» , ПП «Пан Буд» при проведенні розрахунків за придбаний у них товар. Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на тому,що на його думку у зв'язку з тим, що по ланцюгу постачання вказані підприємства мали взаємовідносини з ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ», діяльність яких була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, », реального постачання товарів на адресу позивача не відбулось.

Судом встановлено,що в акті перевірки №5861/23-4/24877379 від 27.05.2011р. податковим органом зазначено,що основним видом діяльності позивача є монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач придбав у ПП «Пан Буд» в період ,що перевірявся , товар (комплектуючих, азоту, кисню очищеного, припою , пропану та інш.) на суму 37 630,40 грн. ( в тому числі ПДВ), факт його отримання підтверджений податковими накладними №506 від 05.10.2010р.,№ 515 від 06.10.2010 р., копії яки х залучені до матеріалів справи .

На вимогу суду позивачем надані копії витратної накладної № РН0000082 від 10.12.2010р. , актів списання , яки свідчать про те,що товар , в тому числі придбаний у ПП «Пан Буд» в період ,що перевірявся , був ним використаний для ведення господарської діяльності при наданні послуг щодо монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

В період часу,що перевірявся , позивач, здійснюючи свою статутну діяльність, уклав з низкою установ та організації договори , предметом яких було проведення робіт по монтажу систем опалення, вентиляції. З метою повного та своєчасного виконання умов вказаних договорів, для дотримання строків проведення робіт платник податків був вимушений укласти в період час , що перевірявся, з ПП «Севелітстрой» договір № 78від 01.03.2010 р. , предметом якого було надання послуг по технічному обслуговуванню систем кондиціонування повітря приміщень його замовників .

ПП «Севелітстрой» вказані роботи були виконані на суму 74800 грн. (в тому числі ПДВ) , 63396 грн. ( тому числі ПДВ) , 19200 грн. ( в тому числі ПДВ) , прийняті позивачем відповідно 29.10.2010р. , 30.11.2010 р. та 31.01.2011 р. , ним сплачена їх вартість ( в тому числі і перерахований ПДВ), роботи прийняти його контрагентами.

До матеріалів справи залучені копії оформлених ПП «Пан Буд» податкових накладних № 38 від 21.01.2011 р. , № 74 від 28.01.2011 р. ,яки підтверджують придбання позивачем 4 кондіоціонерів на суму 18972 грн. ( в тому числі ПДВ ), копрессорно-конденсаторного блоку та кондиціонеру на суму 42314,40 грн. ( в тому числі ПДВ) . Позивачем надані копії видаткових накладних № РН-0000001 від 24.01.2011 р., № 0000006 від 11.03.2011 р. актів списання, яки свідчать про те,що придбані у ПП «Пан Буд» кондиціонери та копрессорно-конденсаторний блок ним в подальшому були реалізовані своїм контрагентам, використанні в господарській діяльності.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того,що позивач на отримував від ПП «Севелітстрой» , ПП «Пан Буд» наведених вище товарів (послуги) , їх в подальшому не реалізовував реалізував своїм контрагентам, мав будь-яки взаємовідносини з ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ».

Вивчивши надані позивачем документи, приймаючи до уваги,що основним видом діяльності платника податків був монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, відсутність доказів неотримання товару ( послуг) від ПП «Севелітстрой» , ПП «Пан Буд , суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №5861/23-4/24877379 від 27.05.2011р., не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ, сплачених при здійсненні розрахунків з ПП «Севелітстрой» , ПП «Пан Буд» за придбаний товар (отримані послуги, до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача №0007882301 від 21.07.2011р. .

На думку суду незгода позивача з висновками податкового органу, викладеними акті перевірки № 6861/2304/24877379 від 27.05.2011р. , встановлення факту обґрунтованості формування нм податкового кредиту в період часу,що перевірявся, не є належним доказом протиправності дій посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки.

За тких обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з відображення в акті про результати планової документальної невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» та ПП «Пан-буд» за жовтень-грудень 2010 р. та січень 2011 р. від 27.05.2011 р. № 6861/2304/24877379 факту нечинності правочинів ТОВ «Спектор Сервіс» та фіктивності формування податкового кредиту в грудні 2010 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.02..2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі від 21.07.2011р. № 0007882301 .

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.