Постанова № 29472032, 18.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.13 Справа № 5015/4729/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кордюк Г.Т.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

з участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Білий Н.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», вих.№06-12222 від 24.12.2012 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 06.12.2012 року (суддя Гоменюк З.П.) в частині забезпечення позову

по справі № 5015/4729/12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат», м.Дрогобич

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

про зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2012 року відкладено розгляд справи №5015/4729/12 на 18.12.2012 року та задоволено заяву ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» про забезпечення позову, заборонено ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» здійснювати припинення та/або обмеження газопостачання ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на підставі акту №315 від 22.08.2012 року.

Забезпечуючи позов у справі, судом взято до уваги положення ст.ст.66, 67 ГПК України та посилання позивача на те, що припинення газопостачання може спричинити зупинку виробничого процесу на хлібозаводі, що призведе до залишення працівників підприємства без заробітної плати, а мешканців регіону без необхідних продуктів харчування.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду Львівської області від 06.12.2012 року по справі №5015/4729/12, якою суд ухвалив вжити заходи до забезпечення позову, а саме заборонити ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» здійснювати припинення та/або обмеження газопостачання ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на підставі акту №315 від 22.08.2012 року. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.66 ГПК України, зазначає, що із оскаржуваної ухвали не зрозуміло, як саме відключення газопостачання вплине на виконання в майбутньому рішення про зобов'язання здійснити перерахування по фактичних показниках лічильника природного газу, донарахованого на підставі акту №315 від 22.08.2012 року та скасувати вказаний акт.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 18.02.2013 року не з'явився, проте був присутній у попередніх судових засіданнях - 28.01.2013 року та 11.02.2013 року, в яких проти вимог апелянта заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Поряд з цим, посилався на те, що відповідачем на адресу позивача неодноразово надсилались повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, у зв'язку з наявністю заборгованості за спожитий природний газ.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Як вбачається із позовної заяви (вх.№ господарського суду Львівської області 5133 від 09.11.2012 року), Приватне акціонерне товариство «Дрогобицький хлібокомбінат» звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про зобов'язання останнього здійснити перерахування по фактичних показниках лічильника донарахованого на підставі акту №316 від 22.08.2012 року природного газу та скасувати акт №315 від 22.08.2012 року.

06.12.2012 року позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій зазначає, що відповідач з моменту складення акту №315 від 22.08.2012 року попереджує позивача про припинення газопостачання, про що свідчать повідомлення про припинення газопостачання на підприємстві ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», а припинення газопостачання може спричинити зупинку виробничого процесу на хлібозаводі, що призведе до залишення працівників підприємства без заробітної плати, а мешканців регіону без необхідних продуктів харчування. Таким чином, заявник, керуючись положеннями ст.66,67 ГПК України просив вжити заходів до забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу здійснювати припинення та/або обмеження газопостачання ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на підставі акту №315 від 22.08.2012 року.

Суд першої інстанції, зважаючи на наведене, прийшов до висновку про доцільність вжиття заходів до забезпечення позову та задоволив заяву позивача.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок господарського суду необґрунтованим, з огляду на нижченаведене:

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією суддів відзначено, що ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» вказаних вище доказів не подано та не обґрунтовано, а господарським судом не встановлено того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову про зобов'язання відповідача здійснити перерахування по фактичних показниках лічильника донарахованого на підставі акту №316 від 22.08.2012 року природного газу та скасування акту №315 від 22.08.2012 року.

Поряд з цим, слід зазначити, що господарським судом Львівської області розглядалась справа за позовом ПАТ «Львівгаз» до ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» про стягнення 47145,27 грн. (донарахування 10014 м. куб. газу на підставі спірного акту №315 від 22.08.2012 року), рішенням по якій позов задоволено.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Судом апеляційної інстанції відзначено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011, № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК.

Слід зазначити, що Вищий господарський суд України у вказаній постанові також зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Слід зазначити, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає та винесена з порушенням вимог ст. ст. 66, 86 ГПК України, оскільки господарським судом не обґрунтовано, яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

За таких обставин, висновки суду щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, є необґрунтованими та неправомірними, а відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу господарського суду Львівської області від 06.12.2012 року по справі №5015/4729/12 слід скасувати в частині забезпечення позову.

Враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, Закон України «Про судовий збір», з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений останнім за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 06.12.2012 року по справі №5015/4729/12 скасувати в частині забезпечення позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» (Львівська область, м.Дрогобич, вул.Рєпіна,8, код ЄДРПОУ 00376389) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (м.Львів, вул.Золота,42, код ЄДРПОУ 03349039) - 536,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.