Постанова № 29469901, 19.02.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Справа № 5002-16/4991-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю:

прокурор, Джавлах Сергій Миколайович, посвідчення № 005801 від 25.09.12, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивач, ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 21.10.97, ОСОБА_3;

представник відповідача, не з'явився, Феодосійська міська рада;

представник відповідача, не з'явився, Виконавчий комітет Феодосійської міської ради;

представник відповідача, не з'явився, Фонд комунального майна міста Феодосії;

представник відповідача, ОСОБА_4, довіреність № 2131 від 30.10.12, ОСОБА_5;

представник третьої особи, не з'явився, Фонд майна Автономної Республіки Крим;

представник третьої особи, не з'явився, Комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";

представник третьої особи, не з'явився, Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Феодосії;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_7;

представник позивача, ОСОБА_8, довіреність № 1858 від 31.08.12, ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Феодосії на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 24 грудня 2012 року у справі №5002-16/4991-2011

за позовом заступника прокурора міста Феодосії (вул.Українська, 5, м.Феодосія, 98100)

в інтересах ОСОБА_3 (АДРЕСА_2,98100)

до Феодосійської міської ради (вул.Земська, 4, м.Феодосія, 98100)

Виконавчого комітету Феодосійської міської ради (вул.Земська, 4, м.Феодосія, 98100)

Фонду комунального майна міста Феодосії (вул.Галерейна, 7а, м.Феодосія, 98100)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, 98100; АДРЕСА_4, 98100)

треті особи:

Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська, 17, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

Комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул.Нахімова, 40, м.Феодосія, 98100)

Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Феодосії (вул.Леніна, 4, м.Феодосія, 98100)

ОСОБА_7 (АДРЕСА_5, 98100)

про скасування рішень та наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року заступник прокурора міста Феодосії в інтересах ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів - Феодосійської міської ради, виконавчого комітету Феодосійської міської ради, Фонду комунального майна м.Феодосії та просив суд:

- скасувати рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради "Про оформлення свідоцтва про право власності" від 16 листопада 2007 року № 1458 в частині оформлення права власності за Феодосійською міською територіальною громадою в особі міської ради на нерухоме майно: нежитлові приміщення, напівпідвал, в житловому будинку літер. «А», загальною площею 84,8 кв.м, що складається з: 1 - нежитлове приміщення, пл.8,0 кв.м., 2-нежитлове приміщення, пл.9,8 кв.м., 3-нежитлове приміщення, пл.1,4 кв.м., 4-нежитлове приміщення, пл.9,5 кв.м., 5-нежитлове приміщення, пл.2,6 кв.м., 6-нежитлове приміщення, пл.32,9 кв.м., 7-нежитлове приміщення, пл.20,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_6.

- скасувати рішення Феодосійської міської ради "Про доповнення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації" від 27 листопада 2007 року № 1222 в частині включення до переліку майна належного до приватизації: нежитлових приміщень напівпідвал, в житловому будинку літер. «А», площею 84,8 кв.м., в житловому будинку, що розташовані по АДРЕСА_6.

- скасувати наказ Фонду комунального майна в м.Феодосії "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності" від 03 березня 2008 року № 71.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна від 06 травня 2008 року нежитлових приміщень у житловому будинку літер. «А», що розташоване за адресою: АДРЕСА_6, приміщення № 2-н, який укладений між Фондом комунального майна міста Феодосії та ОСОБА_5.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статі 128 Цивільного кодексу Української РСР мотивовані тим, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Оскільки 22 серпня 2001 року між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим у м.Феодосії та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 84,8 кв.м., то право власності на вказане майно виникло у ОСОБА_3 з моменту його нотаріального посвідчення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2012 року у справі № 5002-16/4991-2011 відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора міста Феодосії заявленого в інтересах ОСОБА_3.

В оскарженому рішенні суд першої інстанції виходив з того, що позивач у цій справі - ОСОБА_3 не здійснила обов'язкову реєстрацію у бюро реєстрації та технічної інвентаризації спірного майна після укладення договору, у зв'язку з чим не набула право власності на спірне нежитлове приміщення.

З огляду на викладене, судом надано висновків що єдиним доказом існування зареєстрованого права є саме державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, отже відсутні порушені права та охоронювані законом інтереси особи, в інтересах якої заступник прокурора міста Феодосія звернувся з цим позовом до господарського суду.

Вважаючи, що зазначене рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, заступник прокурора міста Феодосії звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати оскаржений судовий акт та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги її заявник посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, невірне застосування норм матеріального права, що призвело до надання помилкових висновків по суті спору.

Зокрема, заявник апеляційної скарги звертав увагу, що при вирішенні спору суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення статті 128 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до якої право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

На думку заступника прокурора міста Феодосії, відсутність у ОСОБА_3 державної реєстрації на спірне нежитлове приміщення не зумовлює відсутність права власності на нього, а тому його припинення з приводу встановлених обставин є неправомірним на підставі положень статей 316-319, 321, 328, 345, 346 Цивільного кодексу України.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 05 лютого 2013 року, з'явилися прокурор, позивач та його представник, які підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Інші представники до судового засідання суду апеляційної інстанції у зазначену дату не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про причини неявки не надали.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, судова колегія визнала можливим розглянути справу у їх відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття обґрунтованого рішення.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2001 року між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим у м.Феодосії (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі - продажу групи інвентарних об'єктів вбудованого нежитлового приміщення шляхом викупу.

Так, за умовами пункту 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця вбудоване нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 84,8 кв.м. і належить Феодосійській міській раді на підставі дублікату реєстраційного посвідчення, виданого Феодосійським МБРТІ 09.07.2001, записано у реєстрову книгу за № 405, а покупець зобов'язується прийняти зазначене вбудоване нежитлове приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та пройти реєстрацію у бюро реєстрації та технічної інвентаризації (МБРТІ). Відчужується вбудоване нежитлове приміщення в літ. «А», загальною площею 84,8 кв.м, складається з 4-контора, пл. 8,0 кв.м., 5-кімната персоналу, пл. 9,5 кв.м., 6- підсобне, пл. 32,9 кв.м. - підсобне - пл. 20,6 кв.м., 10 - туалет, пл. 1, 4 кв.м., 11-душова, пл. 2,6 кв.м., 12- коридор, пл. 9,8 кв.м (том 1, а.с. 18-19)

Право власності на вбудоване нежитлове приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору, що передбачено пунктом 1.2. договору.

Згідно пункту 1.4. зазначений у цьому договорі об'єкт продано за 1835 грн.

Розділом другим вказаного договору встановлений порядок розрахунків за придбаний об'єкт приватизації.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в триденний термін після нотаріального посвідчення цього договору і прийняття об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому - передачі, який підписується сторонами.

При цьому, пунктом 13.1. передбачена додаткова вимога, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у Феодосійській міській раді у місячний термін з моменту підписання.

Вказаний договір купівлі - продажу від 22 серпня 2001 року був посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3762 (а.с. 19, зворотна стор. том 1).

У той же день сторонами за спірним договором підписано акт приймання-передачі № 210, згідно яким Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у м.Феодосії передало, а покупець - ОСОБА_3 прийняла нежитлове приміщення 84,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ( том 2, а.с. 80).

Пунктом 1.2 розпорядження Феодосійського міського голови «Про реєстрацію договорів купівлі - продажу» від 10 жовтня 2001 року № 2466-р вказаний договір купівлі - продажу комунального майна зареєстрований (том 1, а.с. 20).

21 вересня 2001 року покупець готівкою сплатила Представництву фонду майна Автономної Республіки Крим у м.Феодосії суму у розмірі 1875 грн., що підтверджується квитанцією (том 1, а.с. 77).

Поряд із тим, 16 листопада 2007 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради було прийнято рішення "Про оформлення свідоцтва про право власності" № 1458 згідно з яким було оформлено право власності на нерухоме майно за Феодосійською міською територіальною громадою в особі міської ради згідно додатку (том 1, а.с. 15).

Додатком до рішення від 16 листопада 2007 року № 1458 встановлений перелік об'єктів нерухомого майна, яке знаходиться у комунальній власності, зокрема пунктом 1 зазначені нежитлові приміщення, загальною площею 84,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, приміщення № 2-н ( том 1, а.с. 16-17).

Водночас рішенням 25 сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради «Про доповнення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації» від 27 листопада 2007 року № 1222 включено до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом - конкурс, майно згідно додатку (том 1, а.с. 12).

Додатком до цього рішення встановлений перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом - конкурс, зокрема об'єкт приватизації за адресою АДРЕСА_6, приміщення 2-н зі способом приватизації - конкурс (том 1, а.с. 13).

Пунктом 1 наказу Фонду комунального майна м.Феодосії «Про прийняття рішення з приватизації об'єкта комунальної власності» від 03 березня 2008 року №71 визначено здійснити приватизацію конкурентним способом - конкурс окремо індивідуально визначеного комунального майна Феодосійської міської територіальної громади (об'єкт приватизації) - нежитлових приміщень в житловому будинку літер «А», площею 84,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, приміщення № 2-н, яке знаходиться на балансі КП «ЖЕК № 4» (том 1, а.с. 14).

На підставі зазначених документів, 06 травня 2008 року між Фондом комунального майна міста Феодосії (продавець) та фізичною особою ОСОБА_5 (покупець) укладений договір купівлі - продажу комунального майна. За умовами пункту 1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю (переможцю конкурсу) нежилі приміщення у житловому будинку літр «А», що розташоване за адресою АДРЕСА_6, приміщення № 2н, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов договору та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у комунальному підприємстві «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації». Нежитлові приміщення, що відчужуються за цим договором, є власністю територіальної громади м.Феодосії в особі Феодосійської міської ради і належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29 лютого 2008 року виконкомом Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим на підставі рішення № 1458 від 16 листопада 2007 року та на підставі рішення №187 від 15 лютого 2008 року (том 1, а.с. 21-22).

Пунктом 3.2. договору визначено, що передача об'єкту приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

19 травня 2008 року на виконання положень пункту 3.2 вказаного договору сторонами підписаний акт приймання-передачі комунального майна, згідно якому Фонд комунального майна міста Феодосії передав, а ОСОБА_5 прийняв нежитлове приміщення у житловому будинку літер «А», загальною площею 84,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6, приміщення 2-н (том 4, а.с.13).

Як вбачається з витягу № 19408650 комунального підприємства «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 04 липня 2008 року право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення у житловому будинку літ. «А» за адресою АДРЕСА_6, приміщення 2-н зареєстровані за ОСОБА_5 (том 3, а.с. 68).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 14 листопада 2012 року (том 4 а.с. 111) об'єкт по АДРЕСА_6 відчужений ОСОБА_7, яка залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2012 року (том 4 а.с. 86).

Також, в процесу апеляційного провадження встановлено, що у квітні 2011 року прокурор звертався до Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача.

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2012 року у позові відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим відхилено апеляційну скаргу заступника прокурора м.Феодосії та залишено без змін рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2012 року, виходячи з того, що спірний об'єкт нерухомості втратив індивідуальні ознаки, які визначали його як нежиле приміщення та виник іншій індивідуально визначений об'єкт нерухомості - жила квартира, тобто індивідуально-визначено майно. Отже, об'єкт позову змінив своє функціональне (господарське) призначення, оскільки нежитловому приміщенню наданий статус квартири (том 4 а.с.2).

Втім, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12 грудня 2012 року скасовані зазначені судові акти, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 6 а.с.48).

При новому перегляді суд першої інстанції повторно відмовив у позові заступнику прокурора м.Феодосії в інтересах ОСОБА_3 (рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2013 року, том 6 а.с.50).

На час прийняття постанови у цій справі вказане рішення суду не набрало законної сили (том 6 а.с.50)

Звертаючись із цим позовом до господарського суду 02 листопада 2011 року прокурор вказував, що право власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна, яке виникло на підставі договору від 22 серпня 2001 року, не було припинено у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим перехід спірного об'єкту до іншої особи є незаконним, а тому спірні рішення Феодосійської міської ради, виконавчого комітету Феодосійської міської ради, а також наказ Фонду комунального майна в м.Феодосії порушують норми діючого на той час законодавства та права ОСОБА_3, як власника, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Одночасно, на думку прокурора, договір купівлі - продажу комунального майна від 06 травня 2008 року, укладений між Фондом комунального майна м.Феодосії та фізичною особою ОСОБА_5, підлягає визнанню недійсним, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки суперечить положенням цивільного законодавства України, чинного на момент його укладення, та порушує права власника майна.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін в судовому засіданні 19 лютого 2013 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Предметом позову є часткове скасування рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16 листопада 2007 року № 1458, часткового скасування рішення Феодосійської міської ради від 27 листопада 2007 № 1222, скасування наказу Фонду комунального майна в м.Феодосії від 03 березня 2008 № 71, визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна від 06 травня 2008, укладеного на підставі прийнятих рішень між Фондом комунального майна м.Феодосії та фізичною особою ОСОБА_5.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вказані положення кореспондуються з положеннями частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України, згідно з якою правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як слідує з позовної заяви, вищезазначені акти порушують права ОСОБА_3, як власника майна.

Отже, ключовим у цій справі є дослідження обставин наявності у позивача права власності на спірне приміщення.

За твердженням прокурора та позивача спірне майно належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 22 серпня 2001 року, укладеного з Представництвом фонду майна Автономної Республіки Крим у м.Феодосії.

Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди (п.10 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12 березня 1999 року № 02-5/111 та пункт 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9).

При укладанні сторонами договору у серпні 2001 року спірні правовідносини регулювались нормами Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 01 січня 2004 року відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з зазначеної дати.

Відповідно до статті 128 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення цього договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 1.2 договору купівлі - продажу від 22 серпня 2001 року, укладеного між Представництвом фонду майна Автономної Республіки Крим у м.Феодосії та ОСОБА_3, зумовлено, що право власності на вбудоване нежитлове приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Водночас, з договору вбачається здійснення нотаріального посвідчення приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про що зроблений запис у реєстрі № 3762 (а.с. 19, зворотна стор. том 1).

Зі вчиненням вказаних нотаріальних дій право власності у ОСОБА_3 на придбаний об'єкт вбудованого нежитлового приміщення виникло 22 серпня 2001 року.

Судова колегія зазначає, підстави набуття права власності та момент права власності визначаються відповідно законодавства, чинного на момент, з яким сторона пов'язує виникнення у неї права власності.

При цьому, слідує розрізняти підстави виникнення права власності, виходячи з юридичних фактів, з якими законодавець пов'язує виникнення, зміну чи припинення цього права, та правореєструючі чи правопосвідчуючі документи, які видаються уповноваженими державними органами у підтвердження цього права.

Так, на відміну від норм Цивільного кодексу України, норми Цивільного кодексу Української РСР не пов'язували виникнення права власності на нерухоме майно з моментом його державної реєстрації, оскільки обов'язкову державну реєстрацію права власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав їх виникнення, перехід і припинення було введено 01 січня 2004 року з набуттям чинності Цивільного кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року.

Однак, приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції цього не врахував.

Оскільки норма Цивільного кодексу УРСР, діючого на дату укладення спірного договору (стаття 128 Цивільного кодексу УРСР), визначала загальне правило, за яким перехід права власності пов'язувався з моментом передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, то право власності за вказаним договором виникло у ОСОБА_3 з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто 22 серпня 2001 року.

А тому невиконання позивачем пункту 1.6 Інструкції "Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року № 121, не може спричиняти таких наслідків як припинення права власності, що виникло з договору.

Отже, висновки про відсутність права власності ОСОБА_3 на спірне майно не можуть бути засновані на реєстрації права власності у бюро технічної інвентаризації, оскільки такі дії не впливали на його виникнення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що об'єктом купівлі-продажу по договору був об'єкт приватизації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 21 грудня 2000 року) приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Приписами частини 7 статті 7 вказаного Закону унормовано, що продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (в редакції від 21 грудня 2000 року) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, органи приватизації, створені місцевими Радами.

Згідно з пунктом 1 статті 23 вказаного Закону право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню. У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

Пунктом 6 цієї статті передбачено, що у триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

Як встановлено судом, встановлені вимоги Закону були виконані сторонами по договору.

Подальше невиконання позивачем умови пункту 1.1 договору в частині реєстрації у Феодосійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації права власності на придбане майно, а також інших умов, встановлених розділом 5 договору, могло спричиняти наслідки, які встановлені пунктом 11.3 договору та статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Однак, вказаний договір від 22 серпня 2008 року не був визнаний недійсним та розірваний у судовому порядку

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Підстави припинення права власності, перелік яких встановлений статтею 346 Цивільного кодексу України, у ОСОБА_3 були відсутні.

У зв'язку з тим, що прийнятим рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради "Про оформлення свідоцтва про право власності" від 16 листопада 2007 року № 1458 фактично припинено право власності ОСОБА_3, що виникло з договору, цей акт є незаконним та підлягає скасуванню в частині спірного майна.

З вказаних підстав також підлягає частковому скасуванню рішення Феодосійської міської ради "Про доповнення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації" від 27 листопада 2007 року № 1222 та наказ Фонду комунального майна в м.Феодосії "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності" від 03 березня 2008 року № 71.

Оскільки, ані Феодосійська міська рада, ані уповноважена ним особа - Фонд комунального майна міста Феодосії не були власником спірного майна та на підставі статті 658 Цивільного кодексу України не мали права продажу спірного приміщення за договором від 06 травня 2008 року ОСОБА_5, відповідно до вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

На підставі викладеного слідує, що заявлений позов заступника прокурора міста Феодосії підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з огляду на неналежне дослідження судом першої інстанції обставин справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Феодосії задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2012 року у справі №5002-16/4991-2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов заступника прокурора міста Феодосії в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради "Про оформлення свідоцтва про право власності" від 16 листопада 2007 року № 1458 в частині оформлення права власності за Феодосійською міською територіальною громадою в особі міської ради на нерухоме майно: нежитлові приміщення, напівпідвал, в житловому будинку літер. «А», загальною площею 84,8 кв.м, що складається з: 1 - нежитлове приміщення, пл.8,0 кв.м., 2-нежитлове приміщення, пл.9,8 кв.м., 3-нежитлове приміщення, пл.1,4 кв.м., 4-нежитлове приміщення, пл.9,5 кв.м., 5-нежитлове приміщення, пл.2,6 кв.м., 6-нежитлове приміщення, пл.32,9 кв.м., 7-нежитлове приміщення, пл.20,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_6.

Скасувати рішення Феодосійської міської ради "Про доповнення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації" від 27 листопада 2007 року № 1222 в частині включення до переліку майна належного до приватизації: нежитлових приміщень напівпідвал, в житловому будинку літер. «А», площею 84,8 кв.м., в житловому будинку, що розташовані по АДРЕСА_6.

Скасувати наказ Фонду комунального майна в м.Феодосії "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності" від 03 березня 2008 року № 71.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна від 06 травня 2008 року нежитлових приміщень у житловому будинку літер. «А», що розташоване за адресою: АДРЕСА_6, приміщення № 2-н, який укладений між Фондом комунального майна міста Феодосії та ОСОБА_5.

3. Стягнути з виконавчого комітету Феодосійської міської ради (вул.Земська, 4, м.Феодосія, 98100) на користь Державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у м.Севастополі, отримувач коштів - Державний бюджет міста Севастополя, код отримувача - 38022717, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Севастополі, код банку отримувача - 824509, № доходного рахунку - 31216206782001, код класифікації доходу бюджету) суму судового збору у розмірі 1 147 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді В.С. Голик

І.В. Черткова

Розсилка:

Заступник прокурора міста Феодосії (вул. Українська, 5,Феодосія,98100)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_7,98100)

Феодосійська міська рада (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)

Виконавчий комітет Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)

Фонд комунального майна міста Феодосії (вул. Галерейна, 7а,Феодосія,98100)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, 98100; АДРЕСА_4, 98100)

Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

Комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Нахімова, 40,Феодосія,98100)

Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Феодосії (вул. Леніна, 4,Феодосія,98100)

ОСОБА_7 (АДРЕСА_8,98100)