ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.13 Справа № 5015/4851/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» № 4 від 03.01.2013 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2012 р.
у справі № 5015/4851/12
за позовом ТзОВ «Будімекс», м.Городок Львівської обл.
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», с.Малехів Жовківського р-ну Львівської обл.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м.Львів
про стягнення 144 064, 89 грн., у т.ч. 131 945, 76 грн. основного боргу, 9 895, 93 грн. пені, 2 223, 2 грн. 3 % річних, за договором субпідряду на виконання електромонтажних робіт №01/10 від 04.01.2010 р.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Куліш О.І. (представник, довіреність б/н від 03.01.2013р.);
від третьої особи - Яценко А.В. (представник, довіреність №01-13 від 09.01.2013р.)
Представникам відповідача та третьої особи роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від відповідача, так і від третьої особи у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.12.2012р. у справі №5015/4851/12 (суддя М.Синчук) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 131 945,76 грн. основного боргу, 4 947, 96 грн. пені та 2 223, 20 грн. 3% річних за підставністю й обгрунтованістю, а в задоволенні вимог про стягнення 4 947, 96грн. пені та 3 500, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовлено (а.с.79-84).
Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд» з даним рішенням не погодилось, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 98-100).
Третя особа у письмових поясненнях по справі вимоги апеляційної скарги підтримала, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2013р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. на клопотання скаржника розгляд апеляційної скарги відкладено до 19.02.2013р.
В судове засідання 19.02.2013р. з'явились представники відповідача та третьої особи.
Позивач участі уповноваженого представника в даному судовому засіданні повторно не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 09.01.2013р. та від 05.02.2013р. в частині подання документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу не виконав.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 05.02.2013 року участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, позивача інформовано про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та додатково вказала на те, що договір субпідряду №01/10 від 04.01.2010р. та акт виконаних робіт підписано попереднім керівником підприємства під впливом помилки та обману, а відтак просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2012р. у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (далі - субпідрядник) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (далі - генпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання електромонтажних робіт №01/10 (далі - договір) (а.с.14-16).
Відповідно до умов п.1.1 договору субпідрядник зобов'язується у встановлений договором термін та відповідно до проектно-кошторисної документації, провести електромонтажні роботи по монтажу високовольтних комірок в ТП494 і ТП1238 та прокладання КЛ 6кВ без відновлення благоустрою, здати результат роботи генпідряднику, а генпідрядник (відповідач у справі) зобов'язується прийняти результат та оплатити його.
Відповідно до п. 1.3. договору субпідрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.1. цього договору протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання договору.
Договірна ціна визначається на основі кошторису, який є невід'ємною частиною договору і становить 184 888,80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 30 814,80 грн. (п.2.1. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору здавання субпідрядником та приймання генпідрядником виконаних робіт здійснюється сторонами, шляхом підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2в.
На виконання умов договору позивачем проведено електромонтажні роботи на загальну суму 131 945,76 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток ТзОВ "Будімекс" та Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (а.с.17-21).
Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати проведених за договором робіт не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 131 945,76 грн.
На вказану суму боргу позивачем було нараховано 9 895, 93 грн. пені, 2 223, 2 грн. 3 % річних.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем боргу за договором субпідряду №01/10 від 04.01.2010р., з врахуванням умов договору та вимог ст.ст. 526, 625 ЦК України, суд задоволив позовні вимоги ТзОВ "Будімекс" частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 131 945,76 грн. основної заборгованості, 4 947, 96 грн. пені та 2 223, 20 грн. 3% річних. В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.
Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не спростував документально відсутність основного боргу як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про його погашення.
Таким чином, суд першої інстанції підставно стягнув суму основного боргу в розмірі 131945,76 грн.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).
Згідно із п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано ( п. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 5.5. договору встановлено, що в разі порушення строків оплати вартості робіт генпідрядником, останній сплачує на користь субпідрядника пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідного платежу.
Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 4 947, 96 грн. пені та 2 223,20 грн. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.
Разом з тим, колегія суддів погоджується і з висновками місцевого господарського суду про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача про стягнення 3 500, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката з огляду на наступне.
Згідно ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Проте в матеріалах справи відсутні як докази того, що адвокатом Величко Р.А. надано позивачу правову допомогу на підставі договору доручення №01/11/12-1 від 01.11.2012 р., так і того, що позивачем проведено оплату послуг адвоката в розмірі 3 500,00 грн.
З огляду на все вищенаведене наведене місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 131 945,76 грн. основного боргу, 4 947, 96 грн. пені та 2 223, 20 грн. 3% річних та про відмову в задоволенні вимог про стягнення 4 947, 96грн. пені та 3 500, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Твердження ж скаржника про те, що договір субпідряду та акт виконаних робіт підписані попереднім керівником підприємства під впливом помилки, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
На момент перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2012р. у даній справі в апеляційному порядку договір субпідряду на виконання електромонтажних робіт №01/10 від 04.01.2010р. є чинним, ніким не оскаржений та не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а акт виконаних робіт підписаний теперішнім керівником Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" Овчаренком О.Г. без жодних застережень. Вказані документи містять усі необхідні реквізити, а відтак є належними та допустимими доказами у даній справі.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2012р. у справі №5015/4851/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника, стягнувши з Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (адреса: вул. Городоцька, буд. 224, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 24308317) в доход державного бюджету 1391, 17 грн. судового збору.
3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повна постанова складена 21 лютого 2013р.
Головуючий-суддя Краєвська М.В.
Суддя Галушко Н.А.
Суддя Орищин Г.В.
Судове рішення № 29469863, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/4851/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: