Постанова № 29469780, 21.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2013 р. справа №5006/21/95/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін : від позивача: не з'явивсявід відповідача:Горкавчук Г.І. дов. від 03.01.2013 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» м. Одеса на рішення господарського суду Донецької областівід10.12.2012 рокуу справі№ 5006/21/95/2012 (суддя Матюхін В.І.)за позовомДержавного підприємства «Одеська залізниця» м. Одесадо Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» м. Єнакієве Донецької області простягнення 68 400 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Одеська залізниця» м. Одеса звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус», м. Єнакієве 68 400 грн. 00 коп. - суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 48616700 масу вантажу, відправленого у вагонах №№ 65701609, 66628322.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.п.1.1, 1.3 Правил оформлення перевіхних документів, та надав копію претензії № ДН-1-18/778 від 01.08.2012року, відповіді на претензію № 2308/1 від 23.08.2012 року, комерційного акту АА № 022485/500 від 12.07.2012р., актів загальної форми № 21504 від 11.07.2012року, № 21503 від 11.07.2012року, № 21495 від 11.07.2012року, № 21494 від 11.07.2012року, №980 від 11.07.2012року, телеграм від 11.07.2012року, 12.07.2012року, витягу з Книги переважень станції Знам'янка, накладної № 48616700, досилочної накладної № 41148784, протоколу результату зваження потягу.

Господарський суд Донецької області рішенням від 10.12.2012 року у справі № 5006/21/95/2012 у задоволенні позовних вимог відмовив, зазначивши, що відсутність захисного маркування, є ознакою недостачі вантажу, відповідальність за яку, відповідно до п.2 ст.924 ЦК України має нести перевізник, якій не довів, що недостача виникла не з його вини, тому визнав, що неправильного зазначення маси вантажу в перевізних документах відповідачем не було допущено, у зв'язку з чим позов є заявленим без достатніх на те підстав.

Державне підприємство «Одеська залізниця» м. Одеса, не погоджуючись із рішенням господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. у справі № 5006/21/95/2012, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст. 104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

На думку заявника скарги, господарський суд при винесенні рішення невірно застосував приписи п.2 ст.924 ЦК України, оскільки з боку перевізника порушень не було та вважає доведеним матеріалами справи факт невірного зазначення маси вантажу відправником.

Представник заявника скарги у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус» м. Єнакієве за залізничною накладною № 48616700 у вагонах №№ 65701609, 66628322 зі станції Єнакієве Донецької залізниці на станцію Ізмаїл Одеської залізниці на адресу Ізмаїльського морського торгового порту відвантажило вугілля кам'яне, визначивши, що вантаж маркований вапном, спосіб визначення маси - шляхом обміру, зазначивши в накладній масу нетто у вагоні № 65701609 - 69 000кг (брутто - не зазначено, тара - 22 900кг), у вагоні № 66628322 масу нетто - 69 000кг (брутто - не зазначено, тара - 22 900кг).

Згідно з приписами ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

На станції Знам'янка Одеської залізниці проведено переваження напіввагонів №№ 65701609, 66628322 на 150-тонних вагонних вагах у статичному режимі, та встановлено, що у напіввагоні № 65701609 вага брутто - 86 500кг, вага тари (з документу) - 22 900кг, вага нетто - 63 600кг, що менше проти даних залізничної накладної на 5 400кг, у вагоні № 66628322 вага брутто - 87 000кг, вага тари (з документу) - 22 900кг, вага нетто - 64 100кг, що менше проти даних залізничної накладної на 4 900кг.

За даним фактом складений комерційний акт АА № 022485/500 від 12.07.2012р., згідно даних якого за актами загальної форми станції Знам'янка №№ 21494, 21503, 21495, 21504 від 11.07.2012року вагони відчеплені на ваги перевірку. В документі зазначено, що вантаж навантажений навалом нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага у вагоні № 65701609, тара - 22900кг, нетто - 69 000кг, тара - 22900кг, нетто - 69000кг, маркований вапном. При перевірці виявлено у вагонах навантаження навалом, нижче бортів 300мм. На поверхні вантажу захисне маркування фактично відсутнє, каток не застосовувався, просипання вантажу відсутнє. У вагоні № 66628322 - глухі торцеві стінки, люка щільно закриті, у вагоні № 65701609 - двері і люка щільно закриті, об'єми кузова 73м.куб, зважування вагонів здійснено 12.07.2012року на 150-тонних вагонах вагах ст. Знам'янка. При зважуванні вагонів виявилось у вагоні № 65701609 брутто 86500кг, тара з документа 22900кг, нетто 63600кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 5400кг, у вагоні № 66628322, брутто 87000кг, тара з документу 22900кг, нетто 64100кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 4900кг, загальна різниця маси складає 10 300кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

Комерційні акти підписаний начальником станції, бригадиром ПКО, працівником станції.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Відповідно до приписів ст.52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про те, що відсутність захисного маркування, виявлене під час перевезення, є ознакою нестачі вантажу, відповідальність за яку відповідно до п.2 ст.924 Цивільного Кодексу України має нести перевізник, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду досліджені умови договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 21014 від 20.11.2009 року за умовами якого ДП «Донецька залізниця» зобов'язувалась приймати до перевезення вантажі відповідача по станції Єнакієве та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, листв відповідача про поламку вагонних ваг на станції Єнакієве та про відсутність вагонних ваг на підприємстві, клопотання про визначення маси вугілля шляхом обміру, телеграму залізниці від 21.06.2012 року про надання дозволу на визначення ваги вантажів при навантаженні на станції Єнакієве шляхом обміру.

Враховуючи відомості даних матеріалів справи, ті обставини, що за залізничною накладною № 48616700 вагони з вугіллям прийняті до перевезення за умовами визначення відправником маси вантажу шляхом обміру, приймаючи до уваги, що позивач не довів, факт виникнення нестачі не з його вини, нестача вантажу, виявлена на станції Знам'янка, якщо і мала місце, виникла після прийняття залізницею спірного вагону з вантажем до перевезення, тобто під час перевезення, слід визнати, що факт неправильного зазначення маси вантажу в перевізних документах не доведений матеріалами справи, у зв'язку з чим позов заявлено без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року у справі № 5006/21/95/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» м. Одеса залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року у справі № 5006/21/95/2012 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу 2 - відповідачу

3 - до справи

4 - гос. суду