Рішення № 29469751, 08.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2013 р.Справа № 5023/5681/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Газ-Інвест", м. Київ до ТТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком", м. Харків про стягнення 3375800,00грн. за участю представників сторін :

Представник позивача - не з'явився;

Представник відповідача - Розсошенко І.І., дов. від 17.12.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Пром-Газ-Інвест» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -ТОВ "ВостокТелеком" на свою користь суму заборгованість у розмірі 3375800,00 грн., а також просить віднести на відповідача свої витрати по оплаті судового збору. Вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 130912/3/1 від 13.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 грудня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24 грудня 2012 року об 11:00 год.

19.12.2012 року, через канцелярію суду відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 23481), в якому він визнає заявлену до стягнення заборгованість. Разом з відзивом другим відповідачем надано додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.

24.12.2012 року позивач через канцелярію суду надав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 24031), яка судом задоволена, надані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.12.2012 року оголошувалась перерва до 21 січня 2013 року об 11:15 год.

21.01.2013 року відповідач надав додаткові документи (вх. № 2215), які судом долучені до матеріалів справи.

21.01.2013 року позивач через канцелярію суду надав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 2213), яка судом задоволена, надані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.01.2013 року оголошувалась перерва до 28 січня 2013 року об 11:15 год.

28.01.2013 року відповідач надав письмові пояснення (вх. № 3230), які судом долучені до матеріалів справи.

28.01.2013 року позивач через канцелярію суду надав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 3228), яка судом задоволена, надані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.01.2013 року оголошувалась перерва до 04 лютого 2013 року об 11:15 год.

04.02.2013 року позивач через канцелярію суду надав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 4168), яка судом задоволена, надані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.02.2013 року оголошувалась перерва до 08 лютого 2013 року о 09:30 год.

Представник позивача у судове засідання 08 лютого 2013 року не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про дату, час та місце засідання суду. позов підтримував та наполягав на його задоволенні. У попередніх засіданнях представник позивача позов підтримував та наполягав на його задволенні.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечує, заявлену до стягнення суму боргу визнає; вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника позивача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

13 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Газ-Інвест» (далі - позивач , продавець) яке представлене Приватним акціонерним товариством «Фондове агентство «Схід-Інвест»згідно з договором доручення № БД 140912/2/2 від 14.095.2012 р. на продаж цінних паперів (Повірений) та товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Телеком» (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 130912/3/1, відповідно до умов якого, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) цінні папери, значені у п. 1.2. договору, а саме простий вексель серії АА № 0886589 від 03.08.2010 року номінальною вартістю 1993658,95 грн. за вартістю продажу 1792401,96 грн. та вексель серії АА № 0886275 від 20.01.2011 року вартістю 1583398,04 грн., вартістю продажу 1583398,04 грн. Покупець, в свою чергу, зобов'язався забезпечити прийом таких паперів та сплатити до 31 жовтня 2012 року за них грошову суму шляхом перерахування 3375800,00 грн на рахунок продавця (позивача), (п.п. 1.1, 1.2, 1.2.1,2.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено що покупець зобов'язується оплатити суму передбачену п 1.2.1 договору

Позивач належним чином виконав умови договору, передавши Відповідачу було передано 2 векселя, а саме: вексель серії АА № 0886589 та вексель серії АА 0886275 , про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі цінних паперів, підписаному між сторонами 13.09.2012 року та скріпленому печатками сторін.

Проте, відповідач порушив умови договору, передбачені договором грошові кошти за придбані цінні папери у встановлений договором строк не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 130912/3/1 від 13.09.2012 року судом встановлено, що він за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу цінних паперів та підпадає під правове регулювання норм гл.гл.14, 54 Цивільного кодексу України, гл.17 Господарського кодексу України, Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", Закону України "Про обіг векселів".

Відповідно до п.4 ст.656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України на продавця покладено обов'язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Обов'язок продавця передати товар покупцеві згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за придбані за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ 130912/3/1 від 13.09.2012р. в сумі 3375800,00 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Суд враховує, що згідно з наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р., підписаним сторонами без будь-яких зауважень та заперечень та скріпленим печатками сторін, відповідачем підтверджено свою заборгованість перед позивачем в сумі 3375800,00грн. Заявлена до стягнення також заборгованість не спростовується відповідачем у судових засіданнях та наявному в матеріалах справи відзиві на позов.

У разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 78 ГПК України).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ 130912/3/1 від 13.09.2012 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, натомість визнав заявлену до стягнення суму боргу, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 3375800,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 656, 655, 662, 663, 664 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 295,297,304 Господарського кодексу України, ст.. 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Телеком» 61070, вул.. академіка Проскури, б. 1, код ЄДРПОУ 30184815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Газ-Інвест»(01042, м.Київ, вул.Академіка Філатова, 22/8, кім.409, код ЄДРПОУ 37403355, п/р 260031768101 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», м.Київ, МФО 380281) 3375800,00 грн. заборгованості та 64380,00 грн. судового збору

Повне рішення складено 13.02.2013 р.

Суддя Аюпова Р.М.