Рішення № 29469717, 29.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 5023/5707/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про", м. Миколаїв до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - не з"явився

Представника відповідача - Єфімова М.О., дов. №2-198 від 09.01.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про" звернувся до господарського суду із позовної заявою про стягнення з відповідача - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 975412,80 грн. основного боргу, 5758,71 грн. пені та 2313,84 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором про закупівлю послуг №35/1/1208000239 від 09.08.12р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Крім того, представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відмову від стягнення з відповідача судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката у сумі 49174,00 грн.

Враховуючи те, що право вимагати стягнення з відповідача судових витрат на послуги адвоката є диспозитивним правом позивача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та продовжити розгляд справи з його урахуванням.

Крім того, представник позивача підтримує заявлене ним 21.12.12р. клопотання про об"єднання даної справи зі справами №5023/5724/12 (суддя Буракова А.М.) та №5023/5705/12 (суддя Задорожна І.М.), посилаючись на те, що дані справи є однорідними, позовні вимоги стосуються стягнення коштів за договорами про закупівлю послуг, які укладені між тими ж юридичними особами та мають однакові умови.

Відповідно до приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про об"єднання справ, оскільки вважає, що їх об"єднання значно ускладнить встановлення дійсних фактичних правовідносин сторін та суттєво впливатиме на розгляд справи у встановлений статтею 69 ГПК України строк.

Представник відповідача у судових засіданнях та клопотанні №07-01/18 від 28.01.13р. (вх.№3251 від 28.01.13р.), визнав позовні вимоги в частині основного боргу та не заперечував проти їх стягнення. У відповідності до положень ст..83 ГПК України, просив зменшити розмір пені на 90% та розстрочити виконання рішення на 24 місяця рівними частинами по 40642,20 грн. щомісячно.

Крім того, представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про заміну відповідача його правонаступником, в обгрунтування якого ним додано документи, які свідчать про припинення діяльності Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом реорганізації у ПАТ "Укртрансгаз".

Представник позивача звернувся до суду з аналогічним клопотання та просив замінити відповідача на його правонаступника - ПАТ "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз".

Дослідивши надані представником відповідача документи судом встановлено наступне.

Згідно статуту ПАТ "Укртрансгаз, затвердженого установчими зборами від 25.12.12р. та зареєстрованого 25.12.12р., ПАТ "Укртрансгаз" створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.12р. №360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.12р. №530 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної компанії "Нафтогаз України", яка була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.98р. №1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу".

Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз" є філією ПАТ "Укртрансгаз" (п.1.1. Положення про Філію Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз" в редакції від 28.12.12р.).

Відповідно до ст.25 ГПК України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

В пункті 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 зазначено, що 1.4. за приписом статті 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства") Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК України; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на наведене, враховуючи припинення діяльності ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" шляхом реорганізації, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі її правонаступника - ПАТ "Укртрансгаз" філією якого є Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз", яке визначено позивачем в якості відповідача у даній справі.

Згідно п.3.1.3. Положення про Філію Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз" є філією ПАТ "Укртрансгаз" в редакції від 28.12.12р., Управління має право здійснювати від імені Товариства повноваження сторони, третьої особи та інших учасників судового процесу в судових справах.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

09.08.12р. між ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Альтус-Про» - Виконавець та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» - Замовник було укладено договір про закупівлю послуг №35/1/1208.000239, відповідно до умов якого Виконавець зобов»язався надати роботи малярні (відновлення лакофарбового покриття обладнання лінійної частини МГ и ГРС Миколаївського ЛВУМГ), а Замовник прийняти і оплатити ці послуги.

Додатковою угодою від 10.08.12р. до договору про закупівлю послуг №35/1/1208.000239 сторони домовилися, що функції Замовника покладються на Миколаївське ЛВУМГ - підрозділ УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Згідно п.1.2.-1.3, 3.1 Договору, склад та обсяги послуг, які підлягають закупівлі за даним договором, визначаються Договірною ціною та кошторисом (Додаток №1), а зміст і строки надання послуг - Календарним планом (Додаток №2), які є невід»ємною частиною Договору. Сума Договору становить 975412,80 грн.

Відповідно до п.5.5. Договору, послуги повинні надаватися у відповідності до узгодженого Виконавцем і Замовником календарного плану (Додаток 2).

Передача Замовнику Виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акту надання послуг (п.5.7 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов»язання за договором з виконання малярних робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31.08.12р., №2 від 31.08.12р., №1 від 31.08.12р., №3 від 31.08.12р., №4 від 31.08.12р., №5 від 31.08.12р., №6 від 31.08.12р., №7 від 31.08.12р., №8 від 31.08.12р., №9 від 31.08.12р., №10 від 28.09.12р. та №11 від 28.09.12р. (арк.с. 62-136), підписаними представниками сторін та скріпленими печатками їх підприємств. Дані акти підписанні без зауважень щодо якості або обсягу виконаних робіт. Загальна вартість виконаних позивачем робіт складає 975412,80 грн.

Факт виконання позивачем належним чином зобов»язань з виконання малярних робіт визнавався також і представником відповідача у судових засіданнях.

Згідно п.6.1.1. Договору, Замовник зобов»язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги.

Відповідно до п.4.2 Договору, оплата здійснюється поетапно по факту надання послуг протягом 60 календарних днів після підписання Акту наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Однак, відповідач не виконав свого зобов»язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв»язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 975412,80 грн., що підтверджується матеріалами справи (актами приймання виконаних будівельних робіт, арк.с. 62-136, актом звірки заборгованостей від 31.10.12р., арк.с.137). Наявність даної заборгованості визнавалася й представником відповідача у судових засіданнях.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона - підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. ст. 837 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 975412,80 грн. та визнавав її наявність, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу та про їх задоволення.

Крім того, у зв"язку із простроченням виконання відповідачем зобов"язання оплати виконаних робіт у розмірі та строк, встановлені договором, позивач просить стягнути з відповідача 5758,71 грн. пені, та 2313,84 грн. 3% річних.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.7.5 Договору, за порушення грошових зобов»язань Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент існування заборгованості.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені та 3% річних перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по виконаних позивачем робіт у розмірі та в строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов»язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5758,71 грн. та 3% річних у розмірі 2313,84 грн. є правомірними та обгрунтованими також підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

За приписами ст..83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд констатує, що наведена норма процесуального закону надає господарському суду право на зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках.

Винятковість обставин, на які особа посилається як підставу для зменшення розміру штрафних санкцій та/або розстрочки виконання рішення, за приписами ст..4-3, 32, 33 ГПК України, має бути доведена суду належними та допустимими доказами.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача пеня є відповідальністю за порушення грошового зобов"язання.

Заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач ставить питання про часткове звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов"язання.

Відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Розглядаючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій та про розстрочку виконання рішення, суд виходить з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

Відповідач посилаючись на скрутне матеріальне становище та відсутність коштів на рахунках, як підставу для зменшення розміру пені та розстрочки виконання рішення, надає лише довідку про дебіторську заборгованість.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Суд зазначає, що наявність дебіторської заборгованості відповідача не є винятковим випадком у розумінні ст..83 ГПК України, як підстави для зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст..43 ГК України).

Суд враховує, що зобов»язання з оплати за договором про закупівлю послуг №35/1/1208.000239 від 09.08.12р. взагалі не було виконано відповідачем; порушення існувало протягом значного строку - вересень 2012 року - січень 2013; відсутність доказів на підтвердження поважності причин невиконання зобов»язання; його не виконання й під час розгляду даної справи; співрозмірність розміру пені - 5758,71 грн. розміру невиконаного зобов»язання - 975412,80 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.318 ЦК України, усі суб'єкти права власності є рівними перед законом, а тому посилання відповідача на його належність до підприємства державного сектору економіки, як на підставу для зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення, є юридично неспроможними.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочення виконання рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 525, 526, 530, 546, 610, 625, 626, 813 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз" (61001, м.Харків, вуль.Культури, 20а, код ЄДРПОУ 25698645 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Альту-Про» (64017, м.Миколаїв, вул. Декабристів, 21, кв.1, код ЄДРПОУ 34033573) 975412,80 грн. основного боргу, 5758,71 грн. пені, 2313,84 грн. 3% річних та 19669,71 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.01.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.