Рішення № 29469646, 18.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.13 Справа № 913/52/13-г

Провадження №10/913/52/13-г

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 30 840 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - Хлабистін Д.М., юрисконсульт, довіреність № 27 від 01.01.2013;

від відповідача - Куровська І.В., довіреність № 5 від 18.01.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 53868998 маси вантажу у вагоні 60432846 в розмірі 30 840 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

22.06.2012 зі станції Карахаш Донецької залізниці ТОВ "ГЗФ "Центральна" здійснило відправлення вагону № 60432846 (надалі-вагон) згідно накладної № 53868998 на станцію Ярошенка Південно-західної залізниці.

Провізна плата за вказаний вагон 6168 грн. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано - на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Контрольне переважування вагону № 60432846 проводилось на 150-тонних вагонних електронно - тензометричних вагах (остання держповірка 30.05.2012) про що було складено комерційний акт АА № 042657/287 від 27.06.2012. Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по даному вагону не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто - 70000 кг, фактично виявилось -брутто - 95140 кг, тара - 23700 кг, нетто - 71440 кг, що більше проти відомостей зазначених у накладній на 1440 кг та на 1440 кг більше вантажопідйомності вагону. Комерційний акт підписаний «зам.. ДС Клюев, пр-к поездов Олексенко, пр. - сдатчик Коркоцкая, АРГ Кузьмич».

Також дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні спірного вагону на станції призначення, про що мається відмітка у відповідному розділі комерційного акту АА № 042657/287/1 від 27.06.2012.

Відповідач надав відзив на позову заяву від 25.01.2013 № 31, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагону. У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка проводила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок. Про що повідомлено не було, отже завантаження відбулось відповідно до ст. 32 Статуту залізниць. Також було порушено п. 10 Правил складання актів, а саме акт не підписаний АРГ Кузьмич, в присутності якого здійснювалось переважування вагонів, отже такий акт не може бути належним доказом у справі.

Відповідач додатковим відзивом на позов від 04.02.2013 проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні зазначаючи, що збільшення маси вантажу відбулося із-за впливу атмосферних осадків у вигляді дощу на шляху слідування вагону до ст. Нижньодніпровськ-Вузол.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт завантаження спірного вагону на 1440 кг більше ніж вказано у накладній та на 1440 кг більше ніж вантажопідйомність вагону, підтверджується не лише комерційним актом, а й іншими доказами, в тому числі даними переважування цього вагону, що внесені в книгу форми ГУ - 78. За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи.

Суд не приймає доводи Відповідача щодо порушення п. 10 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 за № 567/6855 (далі за текстом - Правила складання актів, оскільки комерційний акт підписаний особами, визначеними в цьому пункті. Інші доводи також не спростовують факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 6168 грн. х 5 = 30 840 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 30 840 грн. Позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна", м. Антрацит Луганської області, вул. Старокам'яна, 1, ідентифікаційний код 35656990 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 30840 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 21.02.2013.

Суддя Т.М. Мінська