Рішення № 29469501, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/18830-2012 14.02.13За позовом Державного підприємства «Завод 410 ЦА»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс»;

про стягнення 21 107,06 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Демський А. Л., представник, довіреність №48-4215 від 23.11.2012 р.;

Від відповідача: Корнієнко Т. Ю., представник, довіреність №б/н від 29.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року порушено провадження у справі №5011-18/18830-2012, розгляд справи призначено на 29.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року відкладено розгляд справи до 14.02.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 20 492,29 грн. заборгованості, 614,77 грн. штрафу, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

25.01.2013 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач просить стягнути з відповідача 6 826,56 грн. основного боргу за грудень 2012 року, 614,77 грн. штрафу за прострочення оплати орендної плати за серпень, жовтень, листопад 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з врахуванням заяви про зміну предмету позову.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс», у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач виконує свої обов'язки за договором оренди та позивач необґрунтовано вимагає сплати штрафних санкцій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» (орендар) 09.08.2010 року було укладено договір оренди №5574 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 260,80 кв. м., розміщені у корпусі турбогвинтових літаків, номенклатурний номер 42021, за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 94, що перебуває на балансі Державного підприємства «Завод 410 Цивільної Авіації», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01128297 (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 лютого 2010 року і становить 999 200,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою розміщення персоналу для технічного обслуговування літаків авіакомпанії, зберігання запасних частин та агрегатів, устаткування, мастильних матеріалів.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2010 року 12 602,41 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень, травень, червень, липень, серпень місяці 2010 року.

У п. 3.2. договору зазначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

У п. 3.11. договору зазначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувачу). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.09.2010 року до 09.07.2013 року включно (п. 10.1. договору).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 260,80 кв. м., розміщені у корпусі турбогвинтових літаків, номенклатурний номер 42021, за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 94, що перебуває на балансі Державного підприємства «Завод 410 Цивільної Авіації», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01128297 (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 лютого 2010 року і становить 999 200,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94 від 09.08.2010 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2010 року 12 602,41 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень, травень, червень, липень, серпень місяці 2010 року.

У п. 3.2. договору зазначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

У п. 3.11. договору зазначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди, а саме: за серпень 2012 року - 6 819,73 грн.; за жовтень 2012 року - 6 839,70 грн.; за листопад 2012 року - 6 832,86 грн.

Між балансоутримувачем та орендарем 29.01.2013 року було підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого, станом на вказану дату заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 826,56 грн.

У заяві про зміну предмету позову позивач просить стягнути з відповідача 6 826,56 грн. основного боргу за прострочення сплати орендних платежів за грудень 2012 року у розмірі 6 826,56 грн.

Однак, в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, які підтверджують факт сплати відповідачем орендних платежів за спірні місяці оренди, а саме:

- платіжне доручення №4367 від 13.12.2012 року на суму 6 839,70 грн. за серпень 2012 року;

- платіжне доручення №4463 від 19.12.2012 року на суму 13 679,40 грн. за вересень і жовтень 2012 року;

- платіжне доручення №147 від 23.01.2013 року на суму 6 832,86 грн. за листопад 2012 року;

- платіжне доручення №262 від 12.02.2013 року на суму 6 846,53 грн. за грудень 2012 року.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що у даній справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу відсутній предмет спору, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позивач просить стягнути з відповідача також 614,77 грн. штрафу за прострочення оплати орендної плати за серпень, жовтень, листопад 2012 року.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Як видно із платіжних доручень, наданих відповідачем суду, які підтверджують сплату заборгованості, орендна плата за серпень 2012 року перерахована на рахунок балансоутримувача 13.12.2012 року. Станом на день сплати заборгованість відповідача становила більше трьох місяців, а тому з відповідача стягується штраф у розмірі 3% від суми заборгованості, адже розрахунки за цей місяць повинні здійснюватися не пізніше 10.09.2012 року.

Розмір штрафу за прострочення виконання зобов'язання становить 204,59 грн.

Що стосується штрафу за прострочення сплати орендних платежів за жовтень і листопад 2012 року, то станом на день їх сплати (19.12.2012 року і 23.01.2013 року відповідно) заборгованість за орендною платою становила менше трьох місяців. Враховуючи вищевикладене, у господарського суду немає достатніх правових підстав для стягнення штрафу за вказаний період прострочення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Завод 410 ЦА» частково.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тобто, в даному випадку, господарський суд виходить із позовних вимог, викладених в заяві про зміну предмету позову.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом п. 4 і 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» (юридична адреса: інд. 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34; фактична адреса: інд. 01133, м. Київ, вул. Механізаторів, 10, код ЄДРПОУ 04937956) на користь Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (інд. 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94, код ЄДРПОУ 01128297) 204 (двісті чотири) грн. 59 коп. штрафу, 44 (сорок чотири) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (інд. 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94, код ЄДРПОУ 01128297) 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 53 коп. судового збору. Видати наказ.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 21.02.2013 р.