Постанова № 29467803, 12.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11:30

12 лютого 2013 року р. справа № 2а-6777/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., пр. позивача Панченка С.В., пр. відповідача Моторного О. С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс", вул. Мала Морська, 25, кв. 24, м. Миколаїв, 54001

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2011 № 0000230037, № 0000240037

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс", подав позовну заяву в адміністративний суд до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2011 № 0000230037, № 0000240037.

Позов обґрунтовано тим, що позивач правомірно заявив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року та правомірно заявив від'ємне значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року; висновки акта перевірки є необгрутнованими та такими, що не відповідають положенням діючого законодавства. Як наслідок, податкові-повідомлення рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки спірні податкові повідомлення - рішення прийняті відповідно до вимог податкового законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування не має.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю; представник відповідача позов не визнав, у його задоволені просив відмовити.

У судовому засіданні 12.02.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрутовуються позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

Актом від 05.05.2011 № 549/37/25380435 Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-ЕКС" (код за ЄДРПОУ 25380435) з питань правомірності визначення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2011 року та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 року встановлено порушення позивачем:

1. п.п.14.1.181 ст. 14, п.200.1, п. 200.3, п.200.4 ст. 200 Кодексу, в результаті чого ТОВ "Грінтур-ЕКС" завищено від'ємне значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року в розмірі 59727грн.

2. п.14.1.181 ст. 14, п.200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, в результаті чого ТОВ "Грінтур-ЕКС" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року розмірі 462064 грн.

3. п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2756- VI від 02.12.10 із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "Грінтур-ЕКС" завищено податковий кредит на суму 1218 грн. за лютий 2011 року за рахунок операцій, що проведені на підставі нікчемного правочину з ПП "Бізнесіндустрія".

4. За результатами перевірки неможливо підтвердити від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 767666 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей від підприємств-постачальників ТОВ "Грінтур-ЕКС" по першому ланцюгу постачання.

5. При проведенні опрацювання відхилень виявлених у Системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не встановлено заниження податкового зобов'язання або завищення задекларованого податкового кредиту ТОВ "Грінтур-ЕКС" по певному контрагенту за лютий 2011 року.

6. ч.1, ч.5 ст. 203, ч. 1, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, внаслідок правочину між ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв", ТОВ "Ксімекс електро", ПП "Бізнесіндустрія" та ТОВ "Грінтур-ЕКС", що є нікчемним і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю (арк. справи 49).

На підставі акта перевірки від 05.05.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011 № 0000230037, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 462064 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн та від 17.05.2011 № 0000240037, яким встановлено завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 60945 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн (арк. справи 60-61).

При прийнятті рішення суд взяв до уваги наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підпунктом 198.1 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Позивач вважає, що ним у відповідності з приписами вказаної норми сформований податковий кредит від угод із контрагентами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-Х11 (далі - Закон № 996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Суд вважає, що на підставі наданих позивачем копій первинних документів він довів суду реальність здійснення господарської операції з контрагентом, тому суд вважає, що встановлений факт здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що угода між позивачем та контрагентами фактично не відбувалася, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростовував факт здійснення цих угод. Заперечення відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях та думці. Крім того, суд вважає, що незалежно від того, як контрагенти формували свій податковий кредит від угод в свою чергу укладених із своїми контрагентами, це ніяким чином не впливає на податкові зобов'язання, які контрагенти, що зазначені в акті перевірки СДПІ, сформували від угод з позивачем, та ,як наслідок, не впливає на формування позивачем податкового кредиту від угод з контрагентами, оскільки відповідач не надав суду доказів, та навіть не пояснив, що ці угоди пов'язані між собою.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість від угоди з контрагентами, які перевірялись згідно акту перевірки № 549/37/25380435 від 05.05.2011.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 0000230037 та № 0000240037 від 17.05.2011 підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби від 17.05.2011 № 0000230037.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби від 17.05.2011 № 0000240037.

4.Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" судові витрати в сумі 2 146 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич

Повний текст постанови складено відповідно

до статті 160 КАС України та підписано суддею 18.02.2013.

Миколаївський окружний адміністративний суд 54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна і резолютивна частини)

м. Миколаїв

11:30

12 лютого 2013 року р. справа № 2а-6777/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., пр. позивача Панченка С.В., пр. відповідача Моторного О. С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс", вул. Мала Морська, 25, кв. 24, м. Миколаїв, 54001

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2011 № 0000230037, № 0000240037

ВСТАНОВИВ:

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби від 17.05.2011 № 0000230037.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби від 17.05.2011 № 0000240037.

4.Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" судові витрати в сумі 2 146 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич