Ухвала суду № 29467659, 19.02.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

19.02.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 11кп/797/-1 Головуючий в першій інстанції:

Мурадян Р.П.

Категорія: ст. 309 ч.1 КК України Доповідач: Коваленко О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Апеляційний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - КОВАЛЕНКА О.Ю.

суддів - КОСЕНКА А.М., НІКІТІНА Г.В.

за участю секретаря - НАТАЛЄВИЧА Д.І.

прокурора - СІМАК Ю.В.

розглянувши кримінальне провадження з апеляційною скаргою прокурора на вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 14 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ачигвара Галльського району (Абхазія), грузина, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі;

на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину и виконає покладені на нього обов'язки, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію,

стягнуто судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - 1176 гривень 96 копійок;

судом розглянуто питання про речові докази;

В С Т А Н О В И В :

Згідно вироку районного суду, ОСОБА_2, визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України з наступних підстав.

ОСОБА_2 19 жовтня 2012 року, діючи умисно, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, зворот якого заборонений - ацетильованого опію, без мети збуту, для власного вживання, знаходячись в автомобілі «ГАЗ-2410», державний номер НОМЕР_1 поблизу від заводу ТОВ «АФ «Золотая Балка» Балаклавського району м. Севастополя, незаконно придбав вказаний наркотичний засіб у ОСОБА_3 об'ємом 3,8 мл, масою в перерахунку на суху речовину - 0,008265 г. Після цього ОСОБА_2, маючі намір на незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, зворот якого заборонений - ацетильованого опію, без мети збуту, для власного вживання, перевіз вказаний наркотичний засіб до ділянки 100-101 СТ «Гірник», де о 15 годині 40 хвилині 19 жовтня 2012 року його злочинна діяльність була присічена працівниками міліції, які виявили і вилучили в нього 3,8 мл. вказаного наркотичного засобу, масою в перерахунку на суху речовину - 0,008265 г.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку районного суду з мотивів невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні першої інстанції, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в вироку мається посилання на те, що ОСОБА_4 незаконно придбав у ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, хоча матеріали відносно останнього знаходяться в провадженні органу досудового розслідування, а тому суд повинен був зазначити, що ОСОБА_4 придбав наркотичний засіб у особи, відносно якої матеріли знаходяться в окремому провадженні.

Крім того, прокурор посилається на те, що резолютивна частина вироку містить вказівку про те, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, хоча такого поняття чинний КПК України не містить.

З аналогічних підстав, прокурор вважає, що суд при застосуванні ст. 75 КК України, невірно зазначає умови застосування іспитового терміну, протягом якого засуджений не вчинить нового злочину, при тому, що суду необхідно було вказати на умову звільнення ОСОБА_2 з випробуванням - не вчинення нового кримінального правопорушення.

Звертає прокурор увагу і на те, що судом першої інстанції в вироку допущено велику кількість граматичних, орфографічних, пунктуаційних помилок, що на думку прокурора свідчить про безграмотність і неохайність судового рішення.

Прокурор також вказує на те, що при вирішенні питання про речові докази, суд помилково зазначив у мотивувальній та резолютивній частині вироку, що речові докази повинні зберігатись в матеріалах кримінальної справи, тоді як судом розглядалась не кримінальна справа, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Винність засудженого ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 309 КК України, в апеляції не заперечується, та доведена в суді, який розглянув кримінальне провадження в порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом згідно вимогам ст. 65 КК України та належно мотивовано у вироку суду.

Колегія суддів вважає що відсутні, передбачені ст. 409 КПК України підстави для скасування вироку суду по приведеним у апеляційної скарзі прокурора мотивам про те, що районний суд помилково використовував терміни: «злочин», замість «кримінальне правопорушення», «кримінальна справа» замість «кримінальне провадження», та про допущену судом у вироку велику кількість граматичних, орфографічних, пунктуаційних помилок, оскільки це не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, перерахованими у ст. 412 КПК України.

В той же час заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що суд в порушення вимог ч.1 ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України в мотивувальній частині вироку послався на те, що ОСОБА_2 незаконно придбав у ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, хоча ОСОБА_3 в встановленому законом порядку винним у вчиненні збуту наркотичних засобів не визнавався, судові рішення стосовно нього з цього приводу не виносилися.

Згідно із залученим до апеляційної скарги листом, 25 жовтня 2012 року слідчим СВ УМВС України в місті Севастополі матеріали стосовно ОСОБА_2, за ст. 309 ч.1 КК України виділені в окреме провадження з матеріалів кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ст. ст. 307 ч.2, 3, 306 ч.1, 211 ч.1 КК України.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції слід змінити, з вказівкою в його мотивувальній частині на те, що ОСОБА_2 придбав наркотичний засіб у особи, стосовно якої матеріали знаходяться в окремому провадженні та з виключенням посилання суду на ОСОБА_3, як на особу в якої ОСОБА_2 придбав наркотичний засіб

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404-407, п.4 ч.1 ст. 408, п.3 ч.1 ст. 409,419, КПК України, судова палата

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 14 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 змінити з вказівкою в його мотивувальній частині на те, що ОСОБА_2 придбав наркотичний засіб у особи, стосовно якої матеріали знаходяться в окремому провадженні та з виключенням посилання суду на ОСОБА_3, як на особу в якої ОСОБА_2 придбав наркотичний засіб.

В решті вказаний вирок залишити без змін

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя О.Ю. КОВАЛЕНКО

Судді: А.М. КОСЕНКО

Г.В. НІКІТІН