Рішення № 29466700, 11.02.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2013Справа №5002-35/ 4163-2012

За позовом Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви (вулиця Чехова, 10, місто Ялта, 98600, ідентифікаційний код 22325211)

до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»

(провулок Дарсанівський, буд. 5, місто Ялта, 98609, ідентифікаційний код 2446586)

та Ялтинської міської ради

(площа Радянська, місто Ялта, 98600, ідентифікаційний код 25119223)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України (вул. Новосельського, 68, місто Одеса, 65001)

про визнання права володіння та користування майном

суддя Шевчук Н.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Мельников Ю.О., довіреність №320 від 10.05.2012, представник ;

Від відповідача (КП ЯМР «Комбінат благоустою») - не з'явився;

Від відповідача (Ялтинська міська рада) - Подружко В.Н., довіреність №02.7-2/989 від 20.12.12, представник;

Від третьої особи - Валігура Г.Г., довіреність №315 від 28.12.12, представник.

Суть спору:

Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» та Ялтинської міської ради про визнання права володіння та користування (право оперативного управління) майном: нежилими приміщеннями будівлі лютеранської кірхи св..Марії загальною площею 233,6кв.м. за адресою: м. Ялта, вул. Чехова, 10, літ. «А».

Позовна вимога з посиланням на статті 137, 392, 396 Господарського кодексу України та статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» мотивована тим, що ці приміщення були передані у користування позивачу.

У відзиві на позовну заяву відповідач Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, вважає, що позивач взагалі не мав право звертатись з відповідним позовом (т. 1 арк. с.124-126).

Ялтинська міська рада проти позову також заперечує, вважає вимоги безпідставними, оскільки договірні відносини між позивачем і Ялтинською міською радою щодо володіння і користування майном відсутні (т.2 арк.с. 29).

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, яка також просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях (т. 1 арк с. 92-94).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Радою Міністрів Автономної Республіки Крим 13.03.1992 була прийнята постанова №64, відповідно до якої будівля кірхи за адресою: м. Ялта, вул. Чехова, 10, підлягала передачі у безкоштовне використання лютеранської общини в частині використання молитвеного залу та підсобних приміщень другого поверху. На підставі вказаної постанови Уряду виконавчий комітет Ялтинської міської Ради 19.05.1995 прийняв рішення № 254/2, яким зобов'язав Управління житлово-комунального господарства передати за актом у безкоштовне використання лютеранській общині м. Ялти приміщення в будівлі по вул. Чехова, 10 (літер А) загальною площею 233,6 кв. м.

20.06.1995 вказані приміщення передані за актом з балансу ЖЕК-3 (який був структурним підрозділом Управління житлово-комунального господарства) на баланс Євангелічно-лютеранської общини.

Статтею 17 Закону Україна «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Докази укладення договору на використання будівлі кірхи за адресою: м. Ялта, вул. Чехова, 10, позивачем з Ялтинською міською радою або іншою особою, яка вправі розпоряджатись зазначеним комунальним майном, відсутні.

Вимоги позивача про визнання права володіння та користування (право оперативного управляння) нежитловими приміщеннями, є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують спори про порушене право, а не встановлюють юридичні факти, у зв'язку з чим зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Вимоги про встановлення факту володіння та користування (право оперативного управляння) нежитловими приміщеннями не призводить до поновлення порушених прав. Вони не може бути предметом спору самостійно розглядатися в окремій справі.

Таким чином підстави для задоволення цієї вимоги також відсутні.

Що стосується вимоги про зобов'язання Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» припинити здійснювати облік на своєму балансі нежитлових приміщень будівлі кірхи за адресою: м. Ялта, вул. Чехова, 10, то вони є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Докази наявності між позивачем і Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» зобов'язальних відносин, відповідно до яких на відповідача покладався б обов'язок по вчинення на користь позивача такої дії, відсутні.

Окрім того, докази в підтвердження того, що з боку Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» порушуються права позивача, відсутні.

Факт перебування комунального на балансовому обліку відповідної комунальної установи не порушує прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які на законних підставах користуються комунальним майном.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення підписане

18.02.2013

Суддя Н.Г. Шевчук