Постанова № 29465722, 18.02.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/273/13-a

"18" лютого 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Дудар М.В.,

за участю прокурора Середзінського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Чортківського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чортківського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Чортківському районі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону, що діяла до 01.01.2011 року) підприємцем не в повному обсязі проводилась сплата у визначеному законом розмірі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня 2010 року по грудень 2010 року. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Чортківському районі зі сплати страхових внесків у розмірі 1288 грн. 80 коп., яку прокурор просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

У судовому засіданні прокурор адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте позивач одночасно з позовною заявою подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, справу розглянуто та вирішено за відсутності представника позивача, відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в УПФУ в Чортківському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач протягом періоду з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та сплачував єдиний податок у розмірі 200 грн. 00 коп. щомісяця, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби від 24.10.2012 року № 5269/10/18-40 (а. с. 8).

Відповідно до розрахунку УПФУ в Чортківському районі відповідачу, з урахуванням сум зарахованої частини єдиного податку за 2010 рік, необхідно було провести доплату до мінімального страхового внеску у розмірі 1288 грн. 80 коп. за період з липня 2010 року по грудень 2010 року (а. с. 7). За підприємцем станом на 14.01.2013 року рахується заборгованість перед УПФУ в Чортківському районі зі сплати страхових внесків у розмірі 1288 грн. 80 коп., яка не сплачена на дату розгляду адміністративної справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі в редакції Закону, чинного до 01.01.2011 року) (далі - Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Таким чином, відповідач одночасно є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 даного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною шостою статті 20 цього ж Закону визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, є квартал.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції Закону України від 08.07.2010 року № 2461-VI, чинного з 17.07.2010 року) до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (стаття 1 Закону № 1058-IV).

Розмір мінімальної заробітної плати згідно зі статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року, № 2154-VI становив: з 01 липня 2010 року - 888 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2010 року - 907 грн. 00 коп., з 1 грудня 2010 року - 922 грн. 00 коп.

Абзацом шостим пункту 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, передбачено, що розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, на 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для однієї фізичної особи - підприємця, який обрав особливий спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку, у липні-вересні 2010 року становив 294 грн. 82 коп. щомісячно (888 грн. 00 коп. х 33,2 % = 294 грн. 82 коп.), у жовтні-листопаді 2010 року - 301 грн. 12 грн. щомісячно (907 грн. 00 коп. х 33,2 % = 301 грн. 12 коп.), у грудні 2010 року - 306 грн. 10 коп. (922 грн. 00 коп. х 33,2 % = 306 грн. 10 коп.).

Стаття 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року, № 727/98 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують щомісяця єдиний податок, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у розмірі 42 відсотка до Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, підприємець протягом липня-грудня 2010 року сплачував єдиний податок, з якого територіальними органами Державної казначейської служби України було перераховано до Пенсійного фонду України страхові внески в сумі по 84 грн. 00 коп. щомісяця. Таким чином, враховуючи розмір мінімального страхового внеску для однієї фізичної особи - підприємця, який обрав особливий спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку, відповідачу необхідно було проводити доплату до мінімального страхового внеску за період з липня 2010 року по грудень 2010 року, з урахуванням зарахованої частини єдиного податку. Відповідач доплату страхових внесків не проводив, заборгованість становить 1288 грн. 80 коп.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, тобто запроваджено інший порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі пенсійного.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що до правовідносин щодо погашення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла до 01.01.2011 року, як в даному випадку, застосовуються положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній до 01.01.2011 року, а за органами Пенсійного фонду України зберігається право звернення до суду з позовними вимогами про її стягнення.

Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Право прокурора на звернення до суду з позовними заявами з метою представництва інтересів держави передбачене також статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (з змінами і доповненнями).

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а прокурор у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості, тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок на користь управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на рахунок № 25602354102397 в філії Тернопільського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545, код 21156338.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.