Ухвала суду № 29463518, 19.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"19" лютого 2013 р. Справа № 0670/3907/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю представника Відповідача, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" грудня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Фаворит-Транс" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №00011792301/0 від 18.06.2010 року, №0001802301/0 від 18.06.2010 року, №0001802301/1 від 26.08.2010 року, №0001792301/1 від 26.08.2010 року та №0002492301/1 від 26.08.2010 року. В обґрунтування позову позивач вказує, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають чинному законодавству та наданим на перевірку документам. Крім того, податковий орган безпідставно посилається на висновки актів попередніх перевірок, рішення по яких позивачем оскаржені в судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2012року позов задоволено повністю.

Скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення №0001802301/0 від 18.06.2010 року, №0001802301/1 від 26.08.2010 року, № 00002492301/1 від 26.08.2010 року та податкові повідомлення-рішення №0001792301/0 від 18.06.2010 року і №0001792301/1 від 26.08.2010 року в частині визначення податкового зобов"язання в сумі 31250,00 грн..

Не погоджуючись з даною постановою, державна податкова інспекція у м. Житомирі, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові Дочірнього підприємства "Фаворит-Транс" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у справі та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Житомирі проведена планова документальна перевірка дочірнього підприємства "Фаворит-Транс" АТЗТ "Фаворит" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 04.06.2010 року №3151/23-1/31600195/0110.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

-пп.4.1.2 п.4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п. 6.1 ст.6, пп.8.1.2 п. 8.1, пп. 8.4.1 п.8.4, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 23501 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 236409 грн.;

- пп. 7.5.1, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 26633 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 року №00011792301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 39950 грн., в т.ч. 26633 грн. - основного платежу та 13317 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, і податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 року №0001802301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 5540 грн., в т.ч. 5540 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

26.08.2010 року відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №48905/10/25-003, відповідно до якого, скарга позивача залишена без задоволення. Крім того, ДПІ в м.Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.08.2010 року №0001802301/1, №0001792301/1, відповідно до яких суми нарахованих зобов"язань залишились без змін, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010 року №0002492301/1, згідно якого позивачу додатково визначено зобов"язання з податку на прибуток в сумі 24863, в т.ч. 16271 грн. - основного платежу та 8592 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з зазначеними повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку правовідносинам щодо господарських операцій дочірнього підприємства "Фаворит-Транс" АТЗТ "Фаворит" , колегія суддів виходить зі слідуючого:

ДП "Фаворит - Транс" АТЗТ" Фаворит" укладено договори про надання маркетингових та рекламних послуг пов"язаних з атвоперевезеннями і здійснення яких є господарською діяльністю, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно п."г." пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів відносять до витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Такі витрати відносяться до інших витрат, які згідно п.138.5 ст.138 ПК України визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України визначено перелік витрат, що не ураховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема це є витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок - повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Акти приймання - передачі робіт (послуг), додатки до актів, податкові накладні за своїм змістом та формою не суперечать вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), оскільки мають всі передбачені вказаним Законом реквізити та є первинним підтвердним документом у розумінні вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.139.1.9 ст.139 ПКУ.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В акті перевірки вказано на порушення при формуванні валових витрат, а саме встановлено їх завищення на 530086 грн.. Зокрема, не визнано в складі валових витрат вартість маркетингових послуг в розмірі 104167 грн., віднесених до їх складу згідно актів виконаних робіт, складених ТОВ "ТД Фаворит" та вартість послуг з дослідження ринку транспортних перевезень на території України в розмірі 20000 грн., віднесених до їх складу згідно акту виконаних робіт, складеного ФОП ОСОБА_1

З підстав не конкретизації послуг наданих підприємству, відсутності інформації про фактично понесені витрати по їх наданню та звітів виконавців, щодо виконаних обсягів таких робіт, виключено зі складу валових витрат вартість рекламних послуг, віднесених до їх складу на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт від I.S.R.International LTD (Німеччина) в розмірі 103712 грн..

Суд не погодився з зазначеними висновками Акту та правомірно виходив з того, що підприємством укладені договори про надання маркетингових та рекламних послуг. Послуги, передбачені договорами, пов"язані з дослідженням ринку автоперевезень, здійснення яких є його господарською діяльністю, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства.

Надання маркетингових, рекламних та інших послуг не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акту, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

Крім того, податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і вході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Що стосується господарських операцій позивача і ТОВ"ТД-Фаворит" по наданню транспортних послуг , слід зазначити наступне:

Між ДП "Фаворит-Транс" АТЗТ "Фаворит" та ВАТ "Шосткінський Міськмолокомбінат" укладено договір №1825 від 01.10.2009 року про надання послуг по перевезенню, а також договір ДП "Фаворит-Транс" АТЗТ "Фаворит" та ВАТ "Галіївський маслозавод ім.Мазуркевича " про надання транспортних послуг від 31.12.2008року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання доставляти автомобільним транспортом довірений замовником вантаж в порядку, в обсязі й на умовах, визначених цим договором (а.с.150-154).

На виконання умов договору сторонами складались та підписувались акти про надання послуг. В кожному акті зазначено, які саме послуги надавались підприємством згідно умов договорів.

Акти приймання - передачі робіт (послуг) за своїм змістом та формою не суперечать вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), оскільки мають всі передбачені вказаним Законом реквізити та є первинним підтвердним документом у розумінні вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, відповідно до вимог пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обов"язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, бухгалтерський облік є обов"язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві і на даних якого ґрунтується податкова звітність. Крім того, бухгалтерський облік ведеться на підприємстві лише на підставі первинних документів, що містять обов"язкові реквізити та фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов"язкові реквізити.

На підтвердження права на включення сум по вказаним операціям позивачем надано податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на висновок про обґрунтованість включення сум понесених витрат по операціях, проведених з ТОВ "ТД Фаворит" щодо надання маркетингових послуг, до складу валових витрат, суд вважає, що позивачем правомірно сформований податковий кредит у вказаній сумі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з пп. 5,3,9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених підстав, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" грудня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" лютого 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнього підприємства "Фаворит-Транс" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" вул.Вітрука 6,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014