Рішення № 29462474, 20.02.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/147/13- ц

Провадження № 2/102/65/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2013 року

Армянський міський суд АР Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Нестереня Н.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Армянську АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди, спричиненої порушенням його трудових прав, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 01.12.2009 року по 07.08.2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем - спочатку працював диспетчером аварійно-диспетчерської служби, а потім з 01.01.2010 року - старшим диспетчером аварійно-диспетчерської служби, однак за період його роботи відповідач не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого Колективного договору в частині, що стосувалася оплати його праці, недонарахувавши та недоплативши йому, таким чином, заробітну плату за весь період його роботи у загальному розмірі 13183 грн. 07 коп. Саме таку суму недонарахованої заробітної плати позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь, а також просить стягнути і моральну шкоду, яку він оцінив у 5000 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі доданих до неї матеріалів.

Позивач, щоразу належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є докази у справі (а.с. 20, 24, 43), жодного разу не направив до суду свого представника, не дивлячись на те, що судові засідання призначалися на 28.01.2013 року, на 11.02.2013 року та на 20.02.2013 року. Ніяких заяв, клопотань чи заперечень проти позову від відповідача не надходило.

Судом справа розглядалася за відсутності представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. При цьому позивач та його представник заперечували проти постановлення у справі заочного рішення, просили винести у справі рішення суду на загальних підставах.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню в частині вимог про стягнення не донарахованої та недоплаченої заробітної плати та залишенню без задоволення в частині вимог про стягнення моральної шкоди, виходячи із наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 01.12.2009 року по 07.08.2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем - спочатку з 01.12.2009 року працював диспетчером аварійно-диспетчерської служби, потім з 01.01.2010 року - старшим диспетчером аварійно-диспетчерської служби, а з 01.04.2011 року був переведений оператором аварійно-диспетчерської служби, де і працював по день звільнення 07.08.2012 року. Звільнення відбулося на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників.

З 01.03.2010 року і весь період до звільнення позивача з ТОВ «КК «КомЕнерго-Армянськ» на вказаному підприємстві діяв Колективний договір від 22.02.2010 р., який відповідно до п. 1.1. цього договору укладений на підставі законодавства України, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод, діючих на момент його підписання, з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до п.1.4 Колективного договору обидві сторони визнають його нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватись регулювання всіх соціально-економічних, виробничих и трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії.

Пунктом 1.5. Колективного договору передбачено, що його норми та положення діють безпосередньо і є обов`язковими для дотримання адміністрацією, працівниками підприємства та профспілковою організацією (сторонами).

Пункт 1.6 Колективного договору гарантує, що його положення поширюються на всіх працівників, незалежно від належності до профспілки або до іншої громадської організації.

Зміни та доповнення до Колективного договору відповідно до п 1.9. вносяться в обов`язковому порядку у зв`язку зі змінами діючого законодавства, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод з питань, які є предметом Колективного договору, за ініціативою однієї із сторін після проведення переговорів (консультацій) та досягнення згоди між особами, що підписали Колективний договір. Відповідно до п. 1.10. пропозиції кожної із сторін по внесенню змін та доповнень до Колективного договору сторони розглядають сумісно та приймають рішення в 10-денний строк з дня отримання другою стороною.

Пункт 1.11. застерігає, що жодна сторона, яка уклала Колективний договір, не може протягом усього строку його дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми, положення, зобов`язання Колективного договору або припиняють їх виконання.

Питання регулювання та захисту заробітної плати врегульовано Колективним договором у розділі 5. Його пунктом 5.1 передбачено, що роботодавець зобов`язується оплату праці здійснювати відповідно до діючого законодавства в частині розмірів мінімальної заробітної плати за умови виконання норм праці, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду - в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до встановлених Галузевою угодою та Колективним договором коефіцієнтів співвідношення розмірів тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) підрозділів, видів робіт та окремими професіями, до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду, мінімальна тарифна ставка першого розряду робітника основного виробництва (обслуговування житлового фонду) має коефіцієнт 1,2.

Відповідно до таблиці «Коеффіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівних робітників, професіоналів та фахівців до мінімальної ставки першого розряду робітника основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) робітника основної професії» коефіцієнт співвідношення для старшого диспетчера встановлено 1,55.

Крім того, у другому абзаці пункту 5.1 Колективного договору зазначено, що на період подолання фінансових труднощів, але не більш як шість місяців, підприємством можуть застосовуватися норми оплати праці нижчі від норм зазначених Генеральною, Галузевою, або Регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці. При цьому у пункті 9.3. зазначеного Колективного договору (Розділ 9. Контроль за виконанням колективного договору) передбачено, що сторони договору зобов`язалися у разі невиконання положень Колективного договору з об`єктивних причин (погіршення фінансового становища через тимчасові економічні труднощі, з інших об`єктивних причин) своєчасно вносити в Колективний договір відповідні зміни і доповнення в порядку, встановленому Колективним договором.

Пунктом 5.3. Колективного договору передбачено і те, що роботодавець зобов`язується здійснювати оплату праці працівникам підприємства у відповідності з Положенням про оплату праці (додаток № 1) до цього договору, а відповідно до його ж пункту 5.5. він зобов`язується встановлювати розміри посадових окладів керівників, спеціалістів та службовців, розміри тарифних ставок робітників підприємства в залежності від кваліфікації та складності робіт відповідно до затвердженого на підприємстві штатного розпису з дотриманням всіх норм праці, визначених діючим законодавством і Генеральними, Галузевими або Регіональними угодами.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача, суд переконався, що вони повністю витікають із умов діючого на підприємстві відповідача Колективного договору і не виходять за межі Додатку № 1 до нього, який називається «Положення про оплату праці».

А тому суд дійшов висновку про те, що виконані позивачем та його представником з використанням перерахованих вище коефіцієнтів розрахунки недонарахованої йому відповідачем та, відповідно, не виплаченої суми заробітної плати є обґрунтованими (а.с.17). Правильність проведених позивачем розрахунків відповідач не побажав ні оспорювати, не спростовувати. Відповідно до наведених розрахунків, перевірених судом, місячна заробітна плата позивача в березні 2010 року повинна була складати 1939,61 грн. ( 869 х 1,2 х 1,2 х 1,55); в квітні - червні 2010 року ця заробітна плата повинна була складати 1973,09 грн. ( 884 х 1,2 х 1,2 х 1,55), однак у відповідача така заробітна плата для позивача складала 1134,0 грн. З 01.07.2010 року для старшого диспетчера аварійно-диспетчерської служби в ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" було встановлено годинну тарифну ставку 9,57 грн., (місячна тарифна ставка 1598,00 грн.), тоді як згідно з Галузевою угодою та Колективним договором годинна тарифна ставка повинна була складати 11,87 грн. (місячна 1982,01 грн.).

Суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив право позивача на отримання заробітної плати за його працю, відповідно до розміру, встановленого діючими Галузевою угодою та Колективним договором. Відповідно до ніким не спростованих розрахунків позивача та його представника щодо належної позивачу до виплати заробітної плати за весь час його роботи у відповідача з 01.03.2010 року по 07.08.2012 року вона мала складати суму 74481 грн. 13 коп. Однак, відповідно до розрахункових листів позивачу за вказаний період відповідач нарахував та виплатив лише 61298,06 грн. Таким чином, протиправно недонараховано та не виплачено відповідачем своєму працівнику ОСОБА_1 за час його роботи з 01.03.2010 року по 07.08.2012 року заробітну плату у загальному розмірі 13183 грн. 07 коп. шляхом незаконного заниження діючих тарифів на оплату праці через неврахування передбачених Галузевою угодою та Колективним договором коефіцієнтів. Суд вважає, що заклавши до Колективного договору від 22.02.2010 року, що вступив у дію з 01.03.2010 року, умови, розміри та гарантії по оплаті праці на підставі Генеральної та Галузевої угод, роботодавець вже з самого початку навіть не мав наміру їх виконувати.

Заробітну плату у розмірі 13183 грн. 07 коп. належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" на користь позивача. При цьому рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць в порядку ст. 367 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що порушенням трудових прав ОСОБА_1 на отримання заробітної плати у відповідності з діючим законодавством та діючими угодами безумовно призвело до його моральних страждань. Як пояснив у судовому засіданні сам позивач, він у березні 2012 року вже дізнався від інших працівників відповідача, що вони вигравали аналогічні позови у суді та зрозумів, що його трудові права на належну заробітну плату також порушуються. Він неодноразово звертався до керівництва відповідача щодо належного нарахування та виплати заробітної плати, однак його звернення ігнорувалися впродовж усього наступного часу роботи до самого його звільнення з роботи у серпні 2012 року. ОСОБА_1 підтвердив у суді, що він навіть на час звільнення з роботи 07.08.2012 року був безумовно впевнений у тому, що мало місце порушення його трудових прав та спричинення моральної шкоди у зв`язку з цим. Він планував звернутися до суду з цим позовом, однак відклав таке питання надалі, поїхав у гості до дітей, а тому звернувся до суду з цим позовом лише через 5 мясяців.

Однак, відмовляючи позивачу у задоволенні позову у частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із того, що спір про стягнення моральної шкоди у порядку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України має вирішуватися з застосуванням правил, передбачених частиною 1 ст. 233 КЗпП України, тобто працівник має право звертатися з заявою про вирішення трудового спору в частині стягнення моральної шкоди безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також суд звертає увагу на те, що законодавець лише для вирішення спорів про порушення законодавства про оплату праці передбачив можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком.

У випадку ж позивача ОСОБА_1 він за вирішенням спору у порядку ст. 237-1 КЗпП України звернувся до суду більше ніж через 5 місяців після того, як достовірно був переконаний у нанесеній йому моральній шкоді, яку вже упродовж декількох місяців він переживав, що суперечить змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України. При цьому із заявою про поновлення строку, пропущеного із поважних причин, позивач до суду у межах цієї справи не звертався.

Суд, виходячи з правил ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати у справі стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст. ст. 10-19, 56, 94, 96, 97, 232 - 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 72, 81, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди», ст. 14 Закону України «Про оплату праці», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені Генерала Васильєва, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ "Укрексімбанк"в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дербент Республіки Дагестан, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, заробітну плату розмірі 13183 грн. 07 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць - у розмірі 455 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені Генерала Васильєва, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ "Укрексімбанк"в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя_____