Постанова № 29462308, 14.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 р. Справа №805/921/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-05 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Смагар С.В.

при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до ОСОБА_1, м. Красноармійськ

про стягнення заборгованості з земельного податку з фізичних осіб у сумі 5369 грн. 52 коп.

за участю представників

від позивача: Стогній Я.В., за довір.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з земельного податку з фізичних осіб у сумі 5369 грн. 52 коп.

Правовою підставою стягнення представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час слухання справи належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, письмових заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі суду не надав.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно з технічним паспортом на виробничий будинок. Таким чином відповідач є платником земельного податку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Пунктом 9.1 статті 9 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податку з плати за землю. Так, згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Згідно з пунктом 287.2 статті 287 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Відповідно до пункту 286.5 стаття 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 2 липня 2012 року № 0015301742, яким до відповідача застосована сума податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 5369 грн. 52 коп. Податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу поштою, отримано ним, в судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржено.

Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Судом досліджений зворотній бік облікової картки платника податків (відповідача) станом на 13 лютого 2013 року та встановлена наявність податкового боргу на час розгляду справи у розмірі 5369 грн. 52 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача існує заборгованість з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 5369 грн. 52 коп.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з земельного податку з фізичних осіб у сумі 5369 грн. 52 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Світлівської сільської ради на р/р 33213813700236, ГУДКСУ в Донецькій області, ОКПО 37755456, заборгованість з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 5369 грн. 52 коп. (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень п'ятдесят дві копійки).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.