Постанова № 29461609, 30.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року о/об 12 год. 57 хв. Справа № 2а-0870/4972/11 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представника позивача Шайтанова А.С., представника відповідача Ратієва Д.С., прокурора Стешенко В.Є., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

за участю прокуратури Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - ПАТ «ЗАлК») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000170808, №0000180808 від 04.04.2011.

В адміністративному позові зазначено, що відповідач за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки дійшов до невірних висновків про порушення ПАТ «ЗАлК» пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що зазначено в Акті №4/08-08/00194122 від 10.01.2011. На підставі висновків Акту перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 відповідачем 04.04.2011 винесені податкові повідомлення-рішення №0000170808, №0000180808. Прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі рішення мотивовані тим, що в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4., пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимог п.5.7 Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, позивачем: завищено заявлену в жовтні 2010 року суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1485958 грн. 00 коп.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 2210166 грн. 00 коп. Згідно з поданою ПАТ «ЗАлК» податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (вх.№9005245735 від 19.11.2010) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 3085038 грн. 00 коп. На порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7, п.5.9 розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», підприємством завищено суму дозволеного податкового кредиту за жовтень 2010 року на загальну суму 2210166 грн. 00 коп. по операціям з придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності. ПАТ «ЗАлК» у жовтні 2010 року реалізовано готову продукцію в кількості 2059,61т. на загальну суму 39882888 грн. 80 коп., собівартість якої дорівнює 52185109 грн. 70 коп. Частина продукції була реалізована за ціною нижче собівартості, в результаті чого отримано збиток від реалізації готової (основної) продукції у сумі 12312902 грн. 38 коп. За даними фактичної калькуляції собівартості основної продукції ПАТ «ЗАлК», при загальному розмірі операційних витрат у жовтні 2010 року у сумі 52503483 грн. 28 коп. матеріальні витрати дорівнюють 47121910 грн. 43 коп., що складає 89,75% від загальної суми. Відповідно зазначеного, частка матеріальної складової в обороті фактичних витрат на виробництво реалізованої продукції по збитковим операціям за жовтень 2010 року становить 11050829 грн. 88 коп. без ПДВ. Податок на додану вартість по матеріальній складовій, яка використана не в господарській діяльності підприємства за рахунок реалізації продукції за цінами нижчими за собівартість, становить у жовтні 2010 року 2210165 грн. 98 коп. Тобто, в ході перевірки визначено суму податку на додану вартість по вартості матеріалів, які відповідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» використані не у господарській діяльності в результаті їх реалізації у складі готової продукції за цінами нижче собівартості. Метою здійснення збиткових операцій, на думку відповідача, є отримання суми бюджетного відшкодування у спосіб, що не узгоджується з приписами податкового законодавства, тобто без наміру настання юридично значимих дій. Згідно зі ст.228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як встановлено ч.2 ст.215 ЦК України, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином, в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2010 року на загальну суму 2210166 грн. 00 коп. Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за жовтень 2010 року) встановлено порушення (Акт від 16.12.2010 №406/08-08/00191224): пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7, п.5.9 розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» ПАТ «ЗАлК» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 1485958 грн. 00 коп. Зроблені в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 висновки позивач вважає хибними, оскільки перевищення собівартості продукції ПАТ «ЗАлК» над ціною її реалізації пов'язано виключно з діючими економічними та ринковими факторами. Контролюючі органи не мають права вимагати від підприємства встановлення ціни реалізації продукції. Єдиним виключенням з правил може бути ситуація, коли ціну та процес ціноутворення контролює держава. Підґрунтям для такого контролю є норми Закону України №507-ХІІ від 03.12.1990 «Про ціни та ціноутворення». Але ціни на продукцію ПАТ «ЗАлК» не регулюються цим Законом. Ціна продукції є одним з обов'язкових (суттєвих) умов будь-якого господарського договору. Позивач, посилаючись на приписи ч.3 ст.189 Господарського кодексу України вважає, що, якщо ціна на продукцію не підлягає державному контролю, то продавець має право продавати її за будь-якою ціною. Починаючи з 2008 року внаслідок всесвітньої економічної кризи відбулося зниження всесвітніх цін на алюмінієву продукцію, яка виробляється ПАТ «ЗАлК», що підтверджується котируваннями Лондонської Біржі Металів на алюміній.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачем подані до суду письмові заперечення (т.2 а.с.120-123), в яких зазначено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2010 року, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2010 року, що декларувалось у вересні 2010 року. За наслідками перевірки складений Акт №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 на підставі якого 25.01.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000030808, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 1485958 грн. 00 коп. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 371489 грн. 50 коп.; №0000040808, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2010 року на 2210166 грн. 00 коп. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 552541 грн. 50 коп. Позивачем розпочата процедура адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. За наслідками розгляду скарг позивача на рівні ДПА в Запорізькій області, рішенням від 01.04.2011 №1457/10/25-020 про результати повторних розгляду скарг донараховані штрафні (фінансові) санкції у згаданих податкових повідомленнях-рішеннях скасовані. На підставі рішення ДПА в Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.04.2011: №0000170808, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 1485958 грн. 00 коп.; №0000180808, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2010 року на 2210166 грн. 00 коп. За наслідками розгляду скарг підприємства на рівні ДПА України податкові повідомлення-рішення були залишені без змін. Так, перевіркою встановлено порушення: пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено від'ємне значення за жовтень 2010 року на суму 2210166 грн. 00 коп., пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено заявлену в жовтні 2010 року суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1485958 грн. 00 коп. Перевіркою встановлено, що підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2010 року по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності. Це призвело до порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Завищення податкового кредиту у жовтні 2010 року сталося внаслідок реалізації готової продукції за цінами нижче собівартості, в результаті чого отримано збиток від реалізації готової (основної) продукції. Таким чином, ПАТ «ЗАлК» у жовтні 2010 року реалізовано готову продукцію в кількості 2059,61т на загальну суму 39882888 грн. 80 коп., собівартість якої дорівнює 52185109 грн. 70 коп. Частина продукції реалізована за ціною нижче собівартості, а саме: сплави алюмінію АК12оч, АК12пч, АК9, АК12(ец), злитки циліндричні А7, алюміній А7 в чушках, злитки циліндричні алюмінієвого сплаву АД31Ф152 мм та алюмінієвого сплаву АД31Ф175 мм, катанка алюмінієва марок АКЛГІ-Т1-5Е-9,5, АКЛП-Т1-5Е-9,5, АКЛП-ПТ-5Е-12, АКЛП-ПТ-5Е-15Д2 у кількості 2056,12т, собівартість якої дорівнює 52121588 грн. 66 коп., реалізована на суму 39808686 грн. 28 коп., у результаті чого отримано збиток від реалізації готової (основної) продукції у сумі 12312902 грн. 38 коп. Відповідач вважає, що така діяльність позивача суперечить принципам, зазначеним у ст.ст.3, 19, 42, 142 Господарського кодексу України. У результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (у розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності, на думку відповідача, призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Прокурор підтримав позицію відповідача у повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити.

Прокурор, представники сторін повідомили, що ними надано до суду всі документи, докази, необхідні для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом з'ясовано наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.15. ПАТ «ЗАлК» має ідентифікаційний код 00194122.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №479930 видами діяльності позивача за КВЕД є: 27.42.0 виробництво алюмінію; 51.52.2 оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них.

ПАТ «ЗАлК» зареєстрований платником податку на додану вартість (Свідоцтво №11045348, індивідуальний податковий номер 001941208245).

Відповідно до п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (тринадцята редакція), затвердженого 20.04.2011 Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» є правонаступником за усіма правами та обов'язками ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі з 17.12.2010 по 30.12.2010 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2010 року, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в вересні 2010 року. За результатами перевірки 10.01.2011 складено Акт перевірки №4/08-08/00194122, в якому СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі зазначено, що під час перевірки встановлено порушення ПАТ «ЗАлК»:

- пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7, п.5.9 розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 2210166 грн. 00 коп.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, в результаті чого завищено заявлену в жовтні 2010 року суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1485958 грн. 00 коп. (т.1 а.с.16-35, т.2 а.с.124-129).

Зокрема, як зазначено на сторінці 8 Акту перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011, на порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7, п.5.9 розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» підприємством завищено суму дозволеного податкового кредиту за жовтень 2010 року на загальну суму 2210166 грн. 00 коп. по операціям з придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності «дозволеного» податкового кредиту за жовтень 2010 року для ПАТ «ЗАлК», нормативного обґрунтування наявності такого дозволу також не наведено.

Крім того, на сторінці 8 Акту перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 зазначено, що у бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції призначено субрахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції». За дебетом зазначеного субрахунку відображається виробнича собівартість реалізованої продукції, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати». Фактична виробнича собівартість реалізованої готової продукції підлягає списанню з кредиту рахунка 26 «Готова продукція» до дебету субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції». Згідно наданих до перевірки бухгалтерських документів за жовтень 2010р.: головної книги, журнал-ордеру №6, первинних документів до нього, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, договорів, відомості фактичної калькуляції собівартості основної продукції, оборотної відомості по готовій продукції, - собівартість реалізованої готової продукції в жовтні 2010 року дорівнює 52185109 грн. 70 коп., що в бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт901-Кт261.1 - 39906263 грн. 70 коп., відображено фактичну виробничу собівартість реалізованої продукції (зі складу); Дт901-Кт261.4 - 12278846 грн. 00 коп. відображено фактичну виробничу собівартість реалізованої продукції за договором комісії (ВАТ «ЗАлК» є комітентом за договором комісії №189Д(2008) від 27.02.2008). У бухгалтерському обліку інформація про доходи від реалізації готової продукції узагальнюється на рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції». За дебетом субрахунку 701 відображається списання кредитових оборотів цього субрахунку до кредиту субрахунку 791 «Результат операційної діяльності». Вартість реалізованої готової продукції в жовтні 2010 року склала 39882888 грн. 80 коп., що в бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт701.0-Кт791.1 - 39882888 грн. 80 коп. відображено дохід від реалізації готової продукції, у тому числі згідно аналітичної відомості відвантаженої продукції за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з покупцями і замовниками», що підтверджується накладними на відвантаження встановлена реалізація вітчизняним покупцям.

Акт перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 - не містить жодних відомостей про наявність/відсутність порушень «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, при здійсненні позивачем бухгалтерського обліку.

На сторінці 8-9 Акту перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 зазначено, що ВАТ «ЗАлК» в жовтні 2010 року реалізовано готову продукцію в кількості 2059,61тн на загальну суму 39882888 грн. 80 коп., собівартість якої дорівнює 52185109 грн. 70 коп. Частина продукції була реалізована за ціною нижче собівартості, а саме: сплави алюмінію АК12оч, АК12пч, АК9, АК12(ец), злитки циліндричні А7, алюміній А7 в чушках, злитки циліндричні алюмінієвого сплаву АД31Ф152 мм та алюмінієвого сплаву АД31Ф175 мм, катанка алюмінієва марок АКЛП-Т1-5Е- 9,5, АКЛП-Т1-5Е-9,5, АКЛП-ПТ-5Е-12, АКЛП-ПТ-5Е-15,12 у кількості 2056,12тн, собівартість якої дорівнює 52121588 грн. 66 коп., реалізована на суму 39808686 грн. 28 коп., у результаті чого отримано збиток від реалізації готової (основної) продукції у сумі 12312902 грн. 38 коп. ВАТ «ЗАлК» у жовтні 2010 року відвантажено готову продукцію власного виробництва, за цінами, нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції. ВАТ «ЗАлК» надано до перевірки оборотно-сальдову відомість по бухгалтерському рахунку 261.1 «Готова продукція на складі» за жовтень 2010 року, фактичну калькуляцію собівартості 1 тони алюмінієвої продукції по основним маркам за жовтень 2010 року, котировки Лондонської біржі металів на алюмінієву продукцію в жовтні 2010 року. Наданою інформацією підприємством підтверджено, що ціни на деякі види алюмінієвої продукції нижчі повної собівартості і що при формуванні ціни однієї метричної тони алюмінієвої продукції ВАТ «ЗАлК» використовує офіційну котировку Лондонської Біржі Металів на алюміній, визначену по котирувальному періоду, плюс застосовувані надбавки, або мінус застосовувані знижки.

Відповідачем ані нормативно, ані документально не доведено неможливість реалізації продукції ПАТ «ЗАлК» за цінами, які відповідають офіційній котировці Лондонської Біржі Металів і які є нижчими, ніж її собівартість.

В Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 на сторінці 11 зазначено, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності (п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел, але ніяк не за рахунок «бюджетного відшкодування». Таким чином, підприємство за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої збитки від продажу продукції за ціною нижче ціни її собівартості. Із змісту угод і наступних дій платника податку вбачається навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ. Зазначені дії свідчать про зловживання правом на відшкодування цього податку з бюджету наданим Законом України «Про податок на додану вартість». Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету, а тому в цьому випадку дохідність є умовною, оскільки може бути досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності у ПАТ «ЗАлК» наміру покрити свої збитки від продажу продукції за ціною нижче ціни її собівартості за рахунок бюджетного відшкодування, одержання доходу лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, як то вказано в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011.

За результатами розгляду Акту перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі 25.01.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000030808, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 1485958 грн. 00 коп. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 371489 грн. 50 коп.; №0000040808, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 2210166 грн. 00 коп. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 552541 год. 50 коп. (т.1 а.с.55-58).

Судом досліджені Скарги позивача, подані під час адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, результати їх розгляду (т.1 а.с.72-127). За рішенням ДПА в Запорізькій області №1457/10/25-020 від 01.04.2011 про результати повторного розгляду скарг донараховані штрафні (фінансові) санкції у податкових повідомленнях-рішеннях №0000030808, №0000040808 від 25.01.2011 - скасовані.

На підставі рішення ДПА в Запорізькій області №1457/10/25-020 від 01.04.2011 прийняті нові податкові повідомлення-рішення: №0000170808 від 04.04.2011, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 1485958 грн. 00 коп.; №0000180808 від 04.04.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 2210166 грн. 00 коп. (т.1 а.с.136-139).

За наслідками розгляду скарг ПАТ «ЗАлК» на рівні ДПА України податкові повідомлення-рішення №0000170808, №0000180808 від 04.04.2011 залишені без змін (т.1 а.с.123-127).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Судом досліджено документи податкової звітності позивача: Податкову декларацію з податку на додану вартість, Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунок коригування сум ПДВ до податкових декларацій з податку на додану вартість, Довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, Розрахунок суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року, на яких міститься відбиток штампу СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі про отримання 19.11.2010 (т.1 а.с.45-54).

У рядках 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», 23.1 «значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду», 24 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду», 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування)», 25.2 «у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів» Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року - позивачем зазначено суму 1485958 грн. 00 коп. Аналогічна сума зазначена і у Розрахунку суми бюджетного відшкодування за 10 місяць 2010 року.

Сторонами у судових засіданнях надано пояснення про відсутність: спору щодо порядку оформлення та подачі податкової звітності; арифметичних помилок.

В Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 на сторінках 18-19 зазначено, що ВАТ «ЗАлК» не враховано результати попередньої перевірки (Акт від 16.12.2010 №406/08-08/00191224), в результаті чого встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, що призвело до завищення заявленої в жовтні 2010 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1485958 грн. 00 коп.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 в адміністративній справі №2а-0870/4330/11, яка 13.06.2012 набрала законної сили, надано правову оцінку інформації, викладеної в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 (щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року).

Вказаним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків міста Запоріжжя №0000860808/0 від 29.12.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 в розмірі 3094502 грн. 00 коп.

Також, як вбачається із зазначеного судового рішення, судом не встановлено завищення ВАТ «ЗАлК» від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 1485985 грн. 00 коп.

Податкові повідомлення-рішення №0000170808, №0000180808 від 04.04.2011 підлягають скасуванню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідачем документально не доведено невикористання ПАТ «ЗАлК» придбаних у контрагентів товарів (робіт/послуг) не для подальшого виготовленні продукції, проданої за цінами, нижчими, ніж їх собівартість, а для інших потреб.

Отже, порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наведене в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 не знаходить свого фактичного підтвердження матеріалами справи.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено вичерпний перелік документів на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

У ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За даними, викладеними в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011, операції з придбання товарів потягнули за собою зміни в активах підприємства.

Відповідно до п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054 (який діяв на час подачі податкової декларації за жовтень 2010 року), до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

У п.5.9 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» зазначено наступне: «Розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість».

Судом не встановлено порушень п.5.7, п.5.9 розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», як то зазначено в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних (на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг, робіт) були включені до податкового кредиту) та відсутність зазначення в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 жодних порушень форми та порядку їх оформлення, ПАТ «ЗАлК» правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам (послугам) до складу податкового кредиту жовтня 2010 року, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Також, у судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що порушень законодавства щодо документального підтвердження ПАТ «ЗАлК» податкового кредиту жовтня 2010 року перевіркою не встановлено.

2. Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Як зазначено у ст.190 Господарського кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

На продукцію виробництва ПАТ «ЗАлК» держава не встановлює ціни, а отже при продажі своєї продукції позивач самостійно встановлює ціну продажу, тим самим визначаючи договірну вартість продукції, що продається.

Згідно з п.1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідачем за результатами перевірки не визначений рівень звичайних цін на вироблювані ПАТ «ЗАлК» товари, що продаються, звідси відповідно не встановлений факт продажу позивачем товарів нижче за «звичайну ціну».

Згідно з п.10 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (далі - «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»»), первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Відповідно до п.9 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»», первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Як зазначено у п.11 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Оскільки база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, звичайної ціни, то пов'язування об'єкту оподаткування (визначеного для декларування у жовтні 2010 року) з собівартістю продукції, як то вказано в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011 є, на думку суду, неправомірним.

3. У пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

З урахуванням викладеного та висновків щодо неправомірності дій відповідача, викладених у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 в адміністративній справі №2а-0870/4330/11, суд вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі не доведено порушення ПАТ «ЗАлК» пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, як то зазначено в Акті перевірки №4/08-08/00194122 від 10.01.2011.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000170808, №0000180808 прийняті 04.04.2011 відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірними і підлягають скасуванню.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини викладені в Акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ЗАлК» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000170808, прийняте 04.04.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі відносно Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000180808, прийняте 04.04.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі відносно Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 01.02.2013.

Суддя О.О. Прасов