Ухвала суду № 29460827, 13.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6969/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

розглянув у письмовому провадженні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «МУЛЬТІКАСТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом Приватного підприємства «МУЛЬТІКАСТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ), які полягають у викладенні в акті від 23.12.2011 року № 1552/3-23-70-3703443 про результати невиїзної документальної перевірки висновків про нікчемність правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Акта БК», ПП «Передові технології 21 століття, ПП «ДЕПС»; завищення позивачем суми податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 216 370,83 грн. та суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 1 918 506 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що не заперечую розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі та вирішено її із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК на підставі постанови ст. слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.12.2011р. про призначення документальної позапланової перевірки і наказу ДПІ від 09.12.2011р. №3519 відповідачем у період з 14.12.2011р. по 20.12.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ "Акта БК" та податкових зобов'язань сформованих за рахунок ПП "Передові технології 21 століття", ПП "ДЕПС" за період серпень-листопад 2010р.

Результати перевірки оформлено актом від 23.12.2011р. №1552/3-23-70-37034433, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97) та завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 2161370,83 грн., а також порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 та завищення податкового кредиту на 1918506 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за серпень-листопад 2010р. за рахунок ТОВ "Акта БК" в сумі 1918506 грн. і податкові зобов'язання з ПДВ за рахунок ПП "Передові технології 21 століття" та ПП "ДЕПС" у сумі 2161370,83 грн.

Позивачем подані заперечення на акт перевірки від 03.01.2012 року, одержані відповідачем 04.01.2012 року, за наслідками розгляду яких висновки акта залишені без змін, про що позивачу надана відповідь від 12.01.2012 р. № 274/10/23-710.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача відсутнє.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим зважаючи на наступне.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; (п.п. 78.1.1)

Згідно зі статтею 42.2 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Відповідно до статті 45.2 Податкового кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до абз. 1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Статтею 86.7 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Згідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року - акт перевірки джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Отже, вказаний акт, загалом, і його висновки, зокрема, не породжують жодних правових наслідків для позивача, не тягне за собою санкцій у разі їх невиконання, в зв'язку з чим права позивача не порушуються.

Оскільки, акт не можна визначити як документ, який містить норми права загальної або індивідуальної дії, він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство, а, отже, акт не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства, а оскарження дії щодо його складання чи висновків у ньому є неналежним способом захисту порушених, на думку позивача, прав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки і на підставі акту податковим органом жодних рішень щодо визначення грошового зобов'язання і штрафних санкцій позивачу не приймалось, тобто його права жодним чином не порушені.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, способом захисту інтересів осіб в адміністративному судочинстві є визнання дій(бездіяльності) та рішень неправомірними, їх скасування, покладення обов'язку поновити порушене право.

Натомість акт перевірки містить у собі лише виклад обставин, встановлених під час проведення перевірки, та не містять обов'язкових для позивача приписів, вказівок, вимог, зобов'язань тощо.

Тому, сам по собі акт перевірки безпосередньо не впливає на права та інтереси позивача, тому не підлягає оскарженню.

З огляду положень статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу владних повноважень ( його посадової особи), зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю, оскільки захист інтересів осіб в адміністративному судочинстві має бути спрямований на поновлення прав та інтересів позивача.

З системного аналізу зазначених правових норм випливає, що під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому.

Враховуючи, що дії по викладенню у акті перевірки висновків контролюючого органу щодо наявних порушень податкового, валютного та іншого законодавства не створюють правових наслідків для платника податків у формі прав чи обов'язків (їх зміну чи припинення), суд першої інстанції вірно вважав позовні вимоги безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції тому не можуть бути підставою для скасування постанови пуду

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МУЛЬТІКАСТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.