Постанова № 29459514, 14.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 р.Справа № 1570/1336/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Одеський погрузчик» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Одеський погрузчик» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2012 року №№ 0000392301 та 0000382301.

Свої позовні вимоги ПП «Одеський погрузчик» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з протиправності спірних рішень відповідача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року, результати якої відображені в акті від 25 січня 2012 року № 173/23-1/35404362 /а.с. 14-23/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 60634 гривень та зменшення від'ємного значення з ПДВ на 3013 гривень.

Зміст порушень полягав у здійсненні безтоварної господарської операції з ПП «Река» з придбання запасних частин до автонавантажувачів та автонавантажувача без їх реального отримання.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 7 лютого 2012 року № 0000382301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 60636 гривень (основний платіж - 60634 гривень, штрафні санкції - 2 гривні), № 0000392301 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ на 3013 гривень /а.с. 24, 26/.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абз. « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту можуть бути віднесені суми податку сплачені виключно за реально здійсненими господарськими операціями.

Перевіркою позивача була встановлена відсутність: вищенаведеного контрагента позивача за податковою адресою, відсутність у нього (контрагента) будь-яких ресурсів (фінансових, матеріальних та тощо) для здійснення господарської діяльності. Були встановлені, також, такі ж самі труднощі для здійснення господарської діяльності у інших СПД у ланцюзі постачання до позивача.

Зазначене, на думку колегії суддів, дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Частиною 1 ст. 10 вищенаведеного Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як вони (бухгалтерська та фінансова документація) є не підтвердженими інвентаризаціями відповідно до вищенаведених вимог закону, тобто достовірно не доводять факту реальних змін майнового стану позивача або його контрагентів у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної операції.

Окрім того, ч. 2 ст. 10 того ж Закону передбачено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Абзацом «г» п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року N 69 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за N 202/412 передбачено, що проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

Таким чином, доказом товарності вищенаведеної господарської операції позивача може бути лише інвентаризація на день встановлення таких фактів (під час перевірки).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не має таких належних та допустимих доказів товарності своїх операцій з ПП «Река».

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірних рішень відповідача.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного підприємства «Одеський погрузчик» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2012 року №№ 0000392301 та 0000382301 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 18 лютого 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/