Ухвала суду № 29459232, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ К-23993/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства „Бріанна" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010

у справі № 2-а-11837/08

за позовом Приватного підприємства „Бріанна"

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

третя особа Державна податкова адміністрація у Вінницькій області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Бріанна" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006552340 від 20.08.2008.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 постанову Вінницького окружного адміністративного суд від 22.01.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари послуги та складено акт № 023206542303/34721927 від 30.07.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 0006552340 від 20.08.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції 328300 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Відповідачем в книзі обліку розрахункових операцій було здійснено запис про проведення перевірки та чітко зафіксовано, що позивачем не були оприбутковані готівкові кошти в сумі 65660 грн., так як не здійснено облік зазначених коштів у повній сумі їх фактичного находження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій, сума готівкових коштів згідно фіскального звітного чеку склала 159200 грн., тоді як в книзі обліку розрахункових операцій зазначено загальну суму розрахунку за 29.07.2008 93540 грн.

Сума 65660 грн. не оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п.2.6 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК прибуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За змістом ч. 7 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Таким чином, планова перевірка позивача була проведена відповідно до чинного законодавства в межах повноважень органів державної податкової служби, з метою якою це повноваження надано даному органу.

У разі невідповідності поданого працівником податкового органу направлення на проведення перевірки вимогам Закону суб'єкт господарювання має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки.

Однак власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Приватного підприємства „Бріанна" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 у справі № 2-а-11837/08 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства „Бріанна" відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 у справі № 2-а-11837/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко