Рішення № 29453454, 12.02.2013, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/4477/12 Провадження № 2/450/452/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -Кукси Д. А. при секретарі -Оленич О. І. з участю представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 поданого його представником ОСОБА_5 до ОСОБА_6 третя сторона ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування, повернення сторін в попередній стан та скасування витягу про державну реєстрацію прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 в інтересах якого діє представник ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, позовні вимоги якого пізніше уточнив, в якому просить суд ; визнати недійсним договір дарування житлового будинку № 505 від 10.04.2012 року; скасувати витяг про державну реєстрацію прав № 34088748 від 11.05.2012 року; повернути житловий будинок під АДРЕСА_1, який згідно договору дарування № 5090 від 30.12.2004 року належав до 10.04.2012 року відповідачу ОСОБА_6 назад у його власність. А також, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_5 яка діє на підставі довіреності від 07 квітня 2012 року, заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримала та в їх обґрунтуванні покликається на такі обставини:

Позивач ОСОБА_3 є власником будинковолодіння під АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 14.03.2001 року Зимноводівською сільською радою. У 1976 році позивач купив дві кімнати з верандою, які були частиною одного будинку, а власником іншої частини будинку, а саме третьої кімнати був ОСОБА_8, дід відповідача ОСОБА_6 Кожним з співвласників було проведено добудову до свого помешкання.

Представник позивача вказує, що відповідач у 2003 році самовільно, не погодившись з позивачем, без наявності технічної документації та дозволу органу районної архітектури, провів будівництво двоповерхового будинку чим завдав значної шкоди майну позивача та перешкоди у його користуванні. У зв'язку з чим позивач був змушений 21.04.2003 року звернутись до Пустомитівського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком.

Представник позивача вказує, що з метою забезпечення позову Пустомитівським районним судом Львівської області 19.09.2006 року по цивільній справі № 2-з-21/06 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Зимноводівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання незаконним рішення сільської ради, стягнення майнової та моральної шкоди, винесено ухвалу про накладення арешту на житловий будинок під АДРЕСА_1 що на праві власності належав відповідачу ОСОБА_6

Однак, не зважаючи на заборону відчуження накладеною Ухвалою суду від 19.09.2006 року, про яку відповідач знав, а також постанови ДВС у Пустомитівському районі Львівської області про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2006 року, через допущення нотаріусами Пустомитівського району Львівської області при реєстрації обтяження на майно ряду помилок, відповідачем ОСОБА_6 належний йому житловий будинок під АДРЕСА_1, на підставі договору дарування № 505 від 10.04.2012 року відчужено ОСОБА_7, витяг про реєстрацію прав № 34088748 виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 11.05.2012 року.

Представник позивача вказує, що протиправним відчуженням належного відповідачу житлового будинку який є предметом спору по вищевказаній цивільній та кримінальній справі за „Самоуправство", зробило неможливим виконання рішення суду по даних справах, а тому оскільки позивач є заінтересованою особою права та законні інтереси якого внаслідок вчинення правочину порушенні, просить суд позовні вимоги задоволити повністю.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та просить суд в їх задоволенні відмовити повністю за безпідставністю та необгрунтовністю вимог, оскільки укладеним між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 договором дарування від 10.04.2012 року, жодних прав та інтересів сторонами не порушено. Під час укладення оспорюваного правочину його довірителю ОСОБА_6 про існування ухвали суду від 19.09.2006 року про накладення арешту нічого відомо не було.

Заслухавши покази сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником будинковолодіння під АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 14.03.2001 року Зимноводівською сільською радою. У 1976 році позивач придбав дві кімнати з верандою, які були частиною одного будинку, а власником іншої частини будинку, а саме третьої кімнати був ОСОБА_8, дід відповідача ОСОБА_6 Кожним з співвласників було проведено добудову до свого помешкання.

Судом встановлено, що 21.04.2003 року позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись до Пустомитівського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_6, Зимноводівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визання незаконним рішення сільської ради, стягнення майнової та моральної шкоди,

В своїх доводах на підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що в холі судового розгляду даної справи ухвалою суду від 19.09.2006 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок під АДРЕСА_1 Львівської області, власником якого являвся відповідач ОСОБА_6

Згідно досліджених судом матеріалів цивільної справи № 2-з-21/06 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Зимноводівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання незаконним рішення сільської ради, стягнення майнової та моральної шкоди, судом встановлено відсутність в матеріалах справи протоколів судових засідань, журналів судового засідання, в тому числі за 19.09.2006 року та ухвали суду від 19.09.2012 року про накладення арешту на предмет спору, а саме : житловий будинок під АДРЕСА_1, Пустомитівського району Львівської області.

Також, з матеріалів даної справи судом не вбачається жодних доказів на підтвердження скерування ухвали про накладення арешту від 19.09.2006 року та отримання такої, ОСОБА_6 чи його представником.

Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.05.2012 року по цивільній справі № 2-з-21/06 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Зимноводівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання незаконним рішення сільської ради, стягнення майнової та моральної шкоди, у задоволенні позовних вимог позивачів відмовлено повністю.

Однак, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області, рішення Пустомитівського районного суду від 08.05.2012 року частково змінено та зобов'язано відповідача ОСОБА_6 провести реконструйовані стіни будинку по АДРЕСА_1, Пустомитівського району Львівської області, що сумісні із зовнішніми стінами належного позивачу ОСОБА_3 будинку по АДРЕСА_3 у відповідність до державних будівельних норм.

Судом встановлено, що договором дарування від 10.04.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 505, відповідач ОСОБА_6 належним йому на праві власності житловий будинок під АДРЕСА_1 відчужив на користь ОСОБА_7, яка у відповідності до закону порядку зареєструвала своє право власності на дароване майно, згідно витягу про реєстрацію прав № 34088748 виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 11.05.2012 року.

Суд критично оцінює доводи позивача про протиправність дій відповідача ОСОБА_14 щодо відчуження належного йому житлового будинку, оскільки відповідно до вимог Закону України „Нотаріат" та наказу Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 „Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" нотаріусом при посвідчені правочину здійснюється перевірка відсутності заборони на відчуження майна, яке є предметом правочину.

Позивачем не представлено суду жодного належного доказу обізнаності відповідача ОСОБА_6 чи його представника про існування ухвали про накладення арешту від 19.09.2006 року, що категорично заперечується відповідачем та його представником.

Згідно Витягу № 35617124 з єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданим приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_13 від 10.04.2012 року, під час посвідчення оспорюваного правочину, заборона на відчуження майна, житлового будинку під АДРЕСА_1 Пустомитівський район Львівська область, відсутня.

Факт відсутності заборони на відчуження житлового будинку під № 7а, також стверджується Витягом № 37965909 з єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_16 від 25.09.2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення договору дарування від 10.04.2012 року між відповідачем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборона на відчуження майна, що є предметом договору, а саме : житлового будинку під АДРЕСА_1 була відсутня.

Згідно доповідної записки начальника ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_17 судом встановлено, що 29.09.2006 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.09.2006 року про накладення арешту на житловий будинок під АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_6 та 16.10.2006 року на підставі п. 8 ст. 37 Закону України „ Про виконавче провадження" виконавче провадження закінчене.

Згідно листа начальника управління юстиції у Львівській області судом встановлено, що при реєстрації обтяжень від 02.10.2006 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою на житловий будинок під АДРЕСА_1 до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратором була допущена помилка при внесені відомостей щодо власника будинку, а саме в полі "власник" вказано „ОСОБА_6", а також неправильно внесено відомості про адресу знаходження майна,

Таким чином, у зв'язку з допущенням реєстратором 02.10.2006 року ряду помилок при внесені відомостей до Єдиного реєстру обтяжень нерухомого майна, заборона на відчуження житлового будинку під АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, не накладалась.

Відповідно до п.п 5, 7 постанови пленуму Верховного суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ст. 203 ЦК України встановлено виключний перелік вимог недодержання яких є підставою недійсності правочину.

Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставі своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позивачем не представлено суду жодного належного доказу, що б стверджували наявність підстав недійсності оспорюваного правочину.

Водночас, судом встановлено, що при уладенні договору дарування житлового будинку під АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 505, від 10.04.2012 року сторонами дотримано всіх істотних умов укладення даного правочину та заборона на відчуження майна, предмета правочину була відсутня, що стверджується наявними в матеріалах справи та перевіреними судом доказами.

Суд не вбачає жодних правових підстав порушення відповідачем ОСОБА_6 прав та законних інтересів позивача ОСОБА_3, при укладенні оспорюваного договору дарування від 10.04.2012 року.

Виконання рішення апеляційного суду Львівської області від 25.12.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Зимноводівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання незаконним рішення сільської ради, стягнення майнової та моральної шкоди, яким відповідача ОСОБА_6 зобов'язано до вчинення певних дій, із зміною власника майна жодним чином не порушує прав позивача.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності та встановлені судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 209, 213, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 727 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, скасування витягу про державну реєстрацію прав та повернення сторін в попередній стан - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

СуддяД. А. Кукса