Рішення № 2945345, 09.02.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "09" лютого 2009 р. по справі № 7/107-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс», м.Дніпропетровськ

до відповідача: приватного підприємства «Оланд», с. Боратин Луцького р-ну

про стягнення 15885,61 грн.

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Мінєєв О. І., представник (довіреність від 03.11.2006р.).

від відповідача: н/з

Відповідач належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення) повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скеровано, в зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було роз’яснено його права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс»звернулося з позовом до приватного підприємства «Оланд» про стягнення 15885,61грн. вартості поставленого товару на підставі дистриб’юторської угоди №06/02-06 від 06.02.2006р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, витребувані судом документи не подав, повноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

06.02.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс»та приватним підприємством «Оланд»укладено дистриб’юторську угоду №06/02-06 (далі договір) на поставку лакофарбової продукції.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до розділу 2 договору позивач зобов’язувався в узгоджені строки поставити товар, а відповідач у свою чергу зобов’язувався сплатити передоплату в розмірі 30% вартості товару та 70% протягом 30 календарних днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов договору позивач на підставі накладних та доручень на отримання товару поставив відповідачу товар згідно представлених накладних.

17.07.2008р. відповідачем частково оплачено вартість отриманого товару, несплата за отриманий товар становить 15885,61 грн.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не оспорена, підтверджується договором, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару. На підставі викладеного заборгованість в розмірі 15885,61грн. підлягає до стягнення з приватного підприємства «Оланд».

В силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Крім того, ухвалою суду від 15.01.2009р. попереджено відповідача про те, що у випадку невиконання вимог ухвали господарського суду та ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, з винної сторони в порядку, передбаченому ст. 83 ГПК України, в доход державного бюджету України можливе стягнення штрафу у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховую, що відповідачем двічі проігноровано та не виконано вимоги ухвал, суд вважає за необхідне накласти на відповідача штраф у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 83 ч. 1 п. 5 ГПК України господарський суд приймаючи рішення право має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Оланд»(Волинська обл., Луцький район, с.Боратин, вул. Центральна,9, код ЄДРПОУ 32692507) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (м. Дніпропетровськ, вул. Станична,69, код ЄДРПОУ 30012738) 15885,61грн. заборгованості, 158,86 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з приватного підприємства «Оланд»(Волинська обл., Луцький район, с.Боратин, вул. Центральна,9, код ЄДРПОУ 32692507) на користь Державного бюджету України 500 грн. штрафу за невиконання ухвал суду.

Суддя М.С. Шум