Ухвала суду № 29452826, 15.02.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-1865/13, 760/3226/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 року

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА ЛЮКС» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсними патентів на промислові зразки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову у якій він просить суд:

- заборонити ОСОБА_1 передавати будь-якій особі (особам) право власності на патенти на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислових зразків, які охороняються патентами на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року;

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів України стосовно патентів на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- заборонити Державній митній службі України та спеціалізованим підрозділам Державної митної служби України проводити реєстрацію промислових зразків, які охороняються патентами на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року.

Подану заяву обґрунтовує тим, що у позивача є побоювання, що під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1, можуть буди вчинені дії із передачі права власності на патенти іншій особі, що значним чином унеможливить виконання прийнятого судом рішення у разі задоволення позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали позову та заяви про його забезпечення приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановлення обов'язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 88 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.10.2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» передбачено, що у справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову (статті 66, 67 ГПК) у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об'єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об'єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Виходячи з вищенаведеного, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Що стосується вимог заяви в частині заборони ОСОБА_1 передавати будь-якій особі (особам) право власності на патенти на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислових зразків, які охороняються патентами на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів України стосовно патентів на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність», то суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню, оскільки виходячи з предмету позову та враховуючи вимоги Закону України "Про охорону прав на промисловий зразок", суд вважає, що власник спірних патентів ОСОБА_1 може відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промисловий зразок" передати будь-якій особі право власності на промисловий зразок повністю або частково на підставі договору іншим особам, видавати дозвіл на використання спірних патентів третім особам, що в свою чергу, зробить неможливим визнання недійсними спірних патентів, які видані на ім'я ОСОБА_1, утруднить та затягне вирішення спору по-суті, оскільки потрібно буде залучати до справи нових учасників, що призведе до порушення розумних строків розгляду справи. Також, суд враховує те, що вказані дії можуть привести до неможливості виконання рішення суду, оскільки власником оспорюваних патентів до вступу рішення в законну силу, може бути інша особа.

Що стосується вимог заяви в частині заборони Державній митній службі України та спеціалізованим підрозділам Державної митної служби України проводити реєстрацію промислових зразків, які охороняються патентами на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви в цій частині, оскільки Державна митна служба України та спеціалізовані підрозділи Державної митної служби України не є сторонами у даній справі.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п. 88 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.10.2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА ЛЮКС» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсними патентів на промислові зразки - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 (дата, рік народження та ІПН в матеріалах справи відсутні) передавати будь-якій особі (особам) право власності на патенти на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислових зразків, які охороняються патентами на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів України стосовно патентів на промислові зразки № НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність».

В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДА ЛЮКС», код ЄДРПОУ: 32948673, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: Державна служба інтелектуальної власності України, код ЄДРПОУ: 37552556, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 45.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження даної ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя