Постанова № 29451480, 11.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/261/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представників позивача - Білан В.В., Яковенко Л.О.

представників відповідача - Тур Н.І., Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що акт перевірки на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на актах перевірки ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" від 05.11.2012 № 4604/15-507/3268644 та ПП "Епіцентр" від 10.09.2012 № 3526/22-508/30874228, а не результатах перевірки первинних докемунтів. Крім того, акт перевірки на підставі якого винесено спірне рішення містить арифметичну помилку. Стверджував, що правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Епіцентр" підтверджується первинними документами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. У наданих до суду письмових запереченнях просили в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" зареєстровано 25.09.2003 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис № 1 585 120 0000 001504 та є платником податку на додану вартість.

В період з 04.12.2012 по 17.12.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.12.2012 № 5724/7/15-507/32686844, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. ТОВ "НВФ Техвагонмаш" завищено суму рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за вересень 2012 року на 777 514,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцької ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011555/4 від 11.01.2013 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 777 514,00 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що 25.11.2010 між позивачем (комітент) та ПП "Епіцентр" (комісіонер) укладено договір комісії № 16-11 від 25.11.2010, за умов якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов'язання вчинити за винагороду від свого імені та за рахунок комітента правочини, спрямовані на придбання для власних цілей комітента природного газу.

Слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" та ПП "Епіцентр" з придбання природного газу, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкова накладна № 40 від 09.03.2011, акти прийому-передачі об'ємів природного газу від 28.03.2011.

На підтвердження здійснення транспортування природного газу позивачем суду надано договір № 208-11-21-44-ТГ/2011 від 31.12.2010 укладений між позивачем (замовник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз" (газорозподільне підприємство), за умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується здійснити транспортування природного газу, придбаного замовником у постачальників, від ГРС до вхідної засувної арматури на об'єктах споживання природного газу замовника, а замовник зобов'язується прийняти природній газ та оплатити послуги по транспортуванню природного газу на умовах даного договору.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2011 та прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу № 2142 від 28.03.2011 складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз" за результатами виконання договору № 208-11-21-44-ТГ/2011 від 31.12.2010.

На підтвердження здійснення оплати за договором комісії № 16-11 від 25.11.2010 позивачем суду надано платіжне доручення № 8105 від 09.03.2011.

В судовому засіданні встановлено, що в розрахунок завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ревізором включено суму ПДВ 8838,00 грн по взаємовідносинам з ПП "Епіцентр", у той час як згідно податкової декларації № 40 від 09.03.2011 виписаної ПП "Епіцентр" сума ПДВ становить 8338,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ревізор інспектор податкової служби ОСОБА_5 пояснив, що під час проведення перевірки та здійснення розрахунку завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду допущено помилку в написанні суми ПДВ по взаємовідносинам позивача з ПП "Епіцентр", а саме замість 8 338,00 вказано суму 8838,00 грн.

Крім того, у акті перевірки від 24.12.2012 № 5724/7/15-507/32686844 відповідачем зазначено, що платником не враховані результати перевірки за серпень 2012 року (акт від 05.11.2012 № 4604/15-507/32686844), якою було зменшено від'ємне значення за серпень 2012 року на 766 431,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що сума від'ємного значення за серпень 2012 року у розмірі 766 431,00 грн була врахована до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 № 0000011555/4.

Однак, судом встановлено, що сума від'ємного значення за серпень 2012 року у розмірі 766 431,00 грн вже була включена відповідачем до податкового повідомлення-рішення від 27.11.2012 № 0000471555/240, прийнятого на підставі акта перевірки від 05.11.2012 № 4604/15-507/32686844.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що повторне зменшення від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2012 року на 766 431,00 грн за одне і те ж саме порушення є необґрунтованим.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000011555/4 від 11.01.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" витрати зі сплати судового збору в сумі 2294 грн. 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2013 року.

Суддя С.С. Бойко