Постанова № 29451377, 20.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2013 року Справа № 812/1067/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Аквапласт» про стягнення заборгованості у розмірі 12814,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Аквапласт» про стягнення заборгованості у розмірі 12814,31 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Рубіжанській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440230001126.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» роботодавець як страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст.1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та п.п.3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5% - 1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що встановлено ч.1 ст.30 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно звіту ф4-ФСС з ТВП станом на 01.07.2012 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 12814,31 грн.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11 лютого 2013 року визнано обов'язковою участь повноважного представника виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.31).

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі (а.с.30, 38). Правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розглядати адміністративну справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю Завод «Аквапласт» зареєстровано як юридичну особу, про що 14.01.2004 за № 1 366 120 0000 000210 включено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.21).

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Рубіжанській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440230001126 (а.с.19-20).

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто до 01.01.2011 діяв порядок, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.14 основ законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно абз.2 та абз.5 п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», перерахування сум здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені ст.30 цього Закону.

Дослідженням звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік, за перший квартал 2012 року, за півріччя 2012 року (а.с.9, 15,16), актів звірки розрахунків від 26 березня 2012 року та від 30 травня 2012 року (а.с.8, 14), рішень про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 4 від 16.03.2012 та № 7 від 16.04.2012 (а.с.10, 17), довідок (а.с.6-7, 12, 13) встановлено таке.

Станом на 1 січня 2012 року ТОВ Завод «Аквапласт» мав заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 7187,82 грн., яка виникла станом на 1 січня 2011 року. Під час проведеної планової документальної перевірки, яка відбулася 16 березня 2012 року (акт № 33 від 16.03.2012), на суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків нарахована пеня в сумі 1429,74 грн. За результатами перевірки винесено рішення № 4 від 16.03.2012 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким нарахована пеня в сумі 1429,74 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 3593,91 грн. (50% від суми належних до сплати страхових внесків).

Рішення № 4 від 16.03.2012 ТОВ Завод «Аквапласт» не виконало, тому за несвоєчасне повернення страхових коштів винесено рішення № 7 від 16.04.2012, яким відповідачу нараховано пеню в сумі 100,47 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 502,37 грн.

Суду не надано доказів оскарження ТОВ Завод «Аквапласт» рішень позивача про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 4 від 16.03.2012 та № 7 від 16.04.2012.

Разом з тим, 08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Рубіжанська міська виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності протиправно прийняла рішення № 4 від 16.03.2012 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за порушення ст.23, п.п.2.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на підставі ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки вказані норми Закону втратили чинність з 01.01.2011 згідно із Законом України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Позиція про те, що суб'єкт владних повноважень не має права виносити рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на підставі норми Закону, яка втратила чинність та не діяла на дату прийняття такого рішення висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 20 листопада 2012 року в адміністративній справі № 21-367а/12 за позовом особи до управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Рівненської області про визнання рішень протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Протиправність прийняття рішення № 4 від 16.03.2012 потягла за собою й протиправність рішення № 7 від 16.04.2012 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки застосування штрафних санкції та нарахування пені за рішенням № 7 від 16.04.2012 відбулося через неповернення ТОВ Завод «Аквапласт» штрафних санкцій застосованих рішенням № 4 від 16.03.2012.

Таким чином судом встановлено, що штрафні санкції та пеня за рішеннями № 4 від 16.03.2012 та № 7 від 16.04.2012 нараховані відповідачу безпідставно, а отже суд не знаходить підстав для їх стягнення та задоволення позовних вимог в цій частині.

В іншій частині суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки заборгованість ТОВ «Аквапласт» зі сплати страхових внесків у сумі 7187,82 грн. виникла до 01.01.2011.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Аквапласт» про стягнення заборгованості у розмірі 12814,31 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Аквапласт» (місцезнаходження: 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Дзержинського, 33, ідентифікаційний код 32815410) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37172500100001 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643 заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 7187,82 грн. (сім тисяч сто вісімдесят сім гривень вісімдесят дві копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.О. Пляшкова