Рішення № 29451145, 11.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5017/3478/2012

За позовом: Товариство з додатковою відповідальністю „Чорноморець"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тотус"

про стягнення 74054грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Никислий В.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 11.02.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Никислий В.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю „Чорноморець" звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тотус" про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу №21 від 01.04.2011р. в розмірі 74054грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2012р. було порушено провадження по справі №5017/3478/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2013р. строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 04.12.2012р. та від 15.01.2013р., відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.02.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.04.2011р. між товариством з додатковою відповідальністю „Чорноморець" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Тотус" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №21 (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору, Продавець зобов'язується передати у власність ячмінь надалі Товар, а Покупець зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими особами та діє до виконання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань за відповідним договором.

Загальна вартість товару становить 40 (сорок )тон. Якість Товару яка постачає Покупець повинна відповідати показникам якості, дійсним на Україні ДОСТа. (п.2.1 договору).

Положеннями п. 3.1 договору визначено, що Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар на протязі 3 днів.

Позивач вказує що ним 13.01.2011р. було поставлено відповідачу 25970кг. твердої пшениці за ціною 1,60грн. на загальну суму 41552грн., що підтверджується видатковою накладною №14 від 13.01.2011р. податковою накладною №2 від 13.01.2011р. рахунком №2 від 13.01.2011р., товарно-транспортною накладною №46 від 13.01.2011р. та довіреністю №510539 від 13.01.2011р.

Кім того, 27.04.2011р. на виконання умов договору купівлі -продажу відповідачу було поставлено 39440 кг. ячменя за ціною 1,55 на загальну суму 61132грн., що підтверджується видатковою накладною №145 від 27.04.2011р., податковою накладною №43/2 від 27.04.2011р. , рахунком №22 від 27.04.2011р., товарно-транспортними накладними від 21.04.2011р. за №082071, №082067 та довіреністю №510492 від 24.04.2011р.

Відповідачем 14.04.2011р. та 19.09.2011р була частково в сумі 28630грн. сплачена заборгованість за поставлену пшеницю по накладній №14 від 13.01.2011р.

04.10.2011р. між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків №9, відповідно якого загальна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену пшеницю та ячмінь складає 74054грн.

Позивач вказує, що відповідач заборгованість за поставлений Товар до теперішнього часу не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу №21 від 01.04.2011р. щодо розрахунку за отриманий Товар товариства з додатковою відповідальністю „Чорноморець" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Як встановлено судом, між сторонами по справі 01.04.2011р.був укладений договір купівлі - продажу №21, відповідно до умов якого Продавець передає Покупцю у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах визначених в договорі.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З матеріалів справи вбачається що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується видатковою накладною №145 від 27.04.2011р., податковою накладною №43/2 від 27.04.2011р., рахунком №22 від 27.04.2011р., товарно-транспортними накладними від 21.04.2011р. за №082071, №082067 та довіреністю №510492 від 24.04.2011р.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по поставки ячменю за договором купівлі-продажу №21 від 01.04.2011р. в сумі 61132грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Що ж до вимоги про стягнення з відповідача 12922 грн. заборгованості за поставлену пшеницю по накладній №14 від 13.01.2011р. то суд відмовляє в її задоволенні з огляду на той факт, що підставою відповідного позову стало невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №21 від 01.04.2011р., предметом якого є поставка ячменю. Та більш того поставка пшениці здійснювалась значно раніше ніж був укладений договір купівлі-продажу №21 від 01.04.2011р.

Отже вимоги позивач, щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставку пшениці по накладній №14 від 13.01.2011р. не може бути предметом розгляду в рамках даного позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 61132грн. заборгованості по поставки ячменю за договором купівлі-продажу №21 від 01.04.2011р.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тотус" (68200, Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Чкалова, буд. 62, код. 31893084) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Чорноморець" (67831, Одеська область, Овідіопольський район, село Мар'янівка, вул. Виноградна, 1, код 00413251 ) 61132 (шістдесят одну тисячу сто тридцять дві)грн. 00 коп. заборгованості за договором купівлі продажу №21 від 01.04.2011р. та 1222(одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 64коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.02.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.