Рішення № 29449337, 19.02.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/55/13- ц

Провадження № 2/740/187/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :

головуючого - судді Марченка М.М.

при секретарі Заколодній Ю.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням , -

в с т а н о в и в :

10.01.2013 року за вх.№ 551 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому зазначає, що вона ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За даною адресою у її квартирі з 13.10.2011 року зареєстрований племінник ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте відповідач у квартиру не вселявся та не проживав у даній квартирі. Він не оплачував комунальні послуги та не приймав участі в її утриманні. Формально набувши право на проживання у зазначеній квартирі він фактично нею не користувався. Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 лютого 2012 року ОСОБА_3 був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки і один місяць. Зараз він відбуває покарання у виправній колонії № 73 в селі Райки Бердичівського району Житомирської області. Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. У спірній квартирі, окрім відповідача, ніхто не проживає та не зареєстрований за даною адресою. Крім того,

керуючись правом власника визначати житлове приміщення для проживання члена сім'ї, нею була надана згода відповідачеві для його проживання у житловому будинку АДРЕСА_2. 22 грудня 2011 року відповідач погодився на перереєстрацію місця проживання за даною адресою, про що власноручно, у присутності слідчого склав доручення на її ім'я. Згідно з положеннями чинного законодавства зазначене доручення не є прирівняним до нотаріально посвідченого, але у ньому зазначена воля відповідача стосовно зміни реєстрації місця проживання. Відомості про те, що відповідач не користувався вищевказаною квартирою можуть надати свідки. Просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити та визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 29.01.2013 року про отримання ним повістки про виклик в судове засідання на 18 лютого 2013 року на 16 год. 00 хв. Заяви до суду про відкладання розгляду справи не подавав. Суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди та клопотання позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із слідуючих підстав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 із жовтня 2011 року. Позивач не перешкоджала користуватись йому приміщенням квартири.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської області від 14.07.2010 року, номер витягу 26712790, реєстраційний номер 26093711 вбачається, що 1 /2 частка квартири АДРЕСА_1 на підставі номер запису: 8738 в книзі № 44 належить ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину ( р № 2 - 524 ) від 01.07.2010 року, виданого Ніжинською районною державною нотаріальною конторою.

З витягу про державну реєстрацію прав КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради номер витягу 31976592 від 09.11.2011 року, реєстраційний номер 26093711 вбачається, що 1 / 2 частка квартира АДРЕСА_1, номер запису 8738 в книзі 44 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування ( р..№ 2341 ) від 07.11.2011 року, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу.

У витягу про державну реєстрацію прав КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради номер витягу 32189115 від 25.11.2011 року, реєстраційний номер 280780065 зазначено, житловий будинок АДРЕСА_2, номер запису 43, в книзі 1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ( р.№ 1199) від 16.11.2011 року, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу.

В довідці КП «Служба Єдиного Замовника» від 22.11.2012 року зазначено, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

В дорученнях від 22.12.2011 року та у довіреності від 17 грудня 2012 року виданих ОСОБА_3 зазначено, що він доручає ОСОБА_1 зняти його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 і зареєструвати його за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно ксерокопії вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 лютого 2012 року ОСОБА_3 засуджений за ст.15 ч.2, ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

В ч.2 ст. 405 ЦК України зазначено, що член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не користується зазначеним жиловим приміщенням без поважних причин більше одного року, а фактично із жовтня 2011 року, тому суд вважає можливим позов задовольнити і визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224 - 226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя