Рішення № 29449328, 14.02.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Єдиний унікальний номер 2506/11135/2012

Номер провадження 2/750/303/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.

при секретарі Суспо Л. Ю.,

за участю представника позивача Матяш Н. В., відповідача, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" до ОСОБА_4, Дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

03.12.2012 року позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Грандвіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Дочірнього підприємства «УкрСівербуд» закритого акціонерного товариства «ДСК», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення в солідарному порядку шкоди, заподіяної з вини відповідача ОСОБА_4 та сплаченої позивачем ОСОБА_6 в сумі 2988 грн. 58 коп. Позовні вимоги мотивував тим, що між позивачем та ОСОБА_6 31.07.2009 року укладено договір страхування автомобіля "ЗАЗ Део", державний номерний знак НОМЕР_1, 13 січня 2010 року в м. Чернігові по вул. Горького з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено цей автомобіль. Ця дорожньо-транспортна пригода страховиком визнана страховим випадком і позивач виплатив третій особі 2638 грн. 58 коп. вартості відновлювального ремонту автомобіля та 350 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження. В зв'язку з цим позивач відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку виплачену суму страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав суду письмові пояснення по справі.

Відповідач, представники відповідачів просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що не було самої події дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час і місце слухання справи повідомлена у встановленому порядку. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

31 липня 2009 року між Приватним акціонерним товариством «Грандвіс» та ОСОБА_6 був укладений договір страхування № 01-196/07 транспортного засобу «ЗАЗ ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1.

13 січня 2010 року було пошкоджено застрахований транспортний засіб, що підтверджується протоколом огляду транспортного від 13.01.2010 року, відповідно до якого, внаслідок ДТП у застрахованого транспортного засобу малися подряпини з переді капота, лівої фари, декоративної решітки та пошкоджене лако-фарбове покриття. В своїх поясненнях, які знаходяться в матеріалах справи, ОСОБА_6 зазначив, що був відсутній в момент ДТП, а державний номерний знак транспортного засобу, що начебто здійснив наїзд, записали свідки. Жодного свідка в справі допитано не було, транспортний засіб «ПАЗ 4234», державний номерний знак НОМЕР_3 не оглядався інспектором, що проводив розслідування з даного приводу.

19 квітня 2010 року у ОСОБА_7 були відібрані пояснення, згідно яких, він в ДТП по вул. Горького ,22 в м. Чернігові не попадав, з приводу ДТП йому нічого невідомо.

Дорожньо-транспортна пригода позивачем визнана страховим випадком, страхове відшкодування, розраховане відповідно до договору страхування, становить 2638 грн 58 коп. Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем 07.10.2010 року. А також на користь третьої особи позивач сплатив 350 грн за проведення дослідження щодо розміру завданої шкоди, що підтверджено платіжним дорученням та видатковим касовим ордером /а.с 9/.

Оскільки відбулася заміна кредитора: потерпілий передав страховику право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тому ці правовідносини врегульовані ст. 993 ЦК України, і стягнення шкоди з відповідача проводиться в порядку суброгації.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з наведеними вище нормами закону страховик у порядку суброгації не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню.

Як на підставу позовних вимог, позивач посилався на те, що внаслідок ДТП, що сталася 13.01.2010 року з вини ОСОБА_4, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що зафіксовано матеріали перевірки, проведеними працівниками ДАІ та постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2010 року по справі № 3- 2486/2010.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки, протокол про адміністративне правопорушення серії СВ № 092629 відносно ОСОБА_4 складався більше, ніж через три місця після дорожньо-транспортної пригоди, в самому протоколі не вказані наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів. Крім того, незрозуміло на підставі яких фактичних даних, інспектором розшуку ВДАІ м. Чернігова був зроблений висновок, що ОСОБА_4 був учасником дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.01.2010 року, оскільки жодного свідка допитано при з'ясуванні цих обставин не було, в протоколі про адміністративне правопорушення про це не зазначено, в матеріалах адміністративної справи їх показання відсутні, протокол огляду транспортного засобу «ПАЗ 4234» д.н.з. НОМЕР_3 в матеріалах адміністративної справи відсутній. В поясненнях ОСОБА_6 зазначено, що він сам не був присутнім під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.01.2010 року, а отже не бачив, який транспортний засіб скоїв наїзд на його автомобіль «ЗАЗ ДЕО», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 6 адміністративної справи № 3-2486/10). Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.05.2010 року також не підтверджено вину та участь ОСОБА_4 у ДТП, що сталася 13.01.2010 року, оскільки цією постановою встановлено, що в протоколі не вказані наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, хоча в протоколі огляду транспортного засобу від 13.01.2010 року зазначено про наявні пошкодження автомобіля «ЗАЗ ДЕО», д.н.з. НОМЕР_1, що виключає відповідальність за ст.. 124 КпАП України та свідчить про невідповідність обставин зазначених в протоколі диспозиції вказаної статті, але зважаючи на те, що закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені ст.. 38 КпАП України, що перешкоджає подальшому провадженню по справі, суд закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст.. 122-4, 124 КпАП України на підставі ст. 247 п. 7 КпАП України у зв'язку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачених ст.. 38 КпАП України.

У зв'язку із вищенаведеним, суд не бере до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії СВ № 092629, як доказ по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Оскільки постановою від 20.05.2010 року не встановлено, чи мали місце дії ОСОБА_4 щодо пошкодження автомобіля «ЗАЗ ДЕО», д.н.з. НОМЕР_1, тобто чи скоїв він правопорушення, передбачене ст.. 124 КпАП України та чи відбулася дорожня - транспортна пригода, що сталася 13.01.2010 року за участю відповідача, позивач, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 є особою, відповідальною за заподіяний збиток, суд вважає, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Литвиненко