Рішення № 29448373, 07.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/16287-2012 07.02.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант"

до Проектно-будівельний концерн "Укрмонолітспецбуд"

про стягнення 22 375,63 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Соболевська І.В. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 22 375,63 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/16287-2012, розгляд справи було призначено на 13.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 розгляд справи було відкладено до 22.01.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2013 справу № 5011-47/16287-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/16287-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.02.2013 справу № 5011-47/16287-2012 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду, у зв'язку із великою завантаженістю судді Курдельчука І.Д. та з виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/16287-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

В судовому засіданні 07.02.2013 позивач підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданого в процесі провадження у справі № 5011-47/16287-2012 клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині суми основного боргу, у зв'язку із сплатою такого позивачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 10/12 від 27.01.2012 було поставлено відповідачу товар загальну суму 20 969,25 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20 969,25 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 171,98 грн., а також враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 234,40 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 13.12.2012 та 07.02.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2012 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", як продавцем, та відповідачем - Проектно-будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд", як покупцем, було укладено договір № 10/12, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (п. 2.1. договору).

Умовами договору № 10/12 від 27.01.2012 сторони погодили, що передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100 % вартості товару протягом 3-х банківських днів від дати рахунку-фактури (п. 3.5.)

Відповідно до видаткової накладної № 08350 від 05.06.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 969,25 грн.

Згідно з довіреностю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 056775 від 05.07.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданої Проектно-будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд" на отримання товару від позивача, товар за договором № 10/12 від 27.01.2012 згідно видаткової накладної № 08350 від 05.06.2012 отримала уповноважена відповідачем особа.

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, у зв'язку із наведеним, на виконання вимог договору № 10/12 від 27.01.2012, позивач разом із вищенаведеною накладною передав відповідачу рахунок-фактури № 06343 від 14.05.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) на оплату товару на суму 20 969,25 грн.

Як зазначав позивач у позовній заяві, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 10/12 від 27.01.2012 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за поставлений товар у строк, що встановлений п. 3.5. наведеного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 20 969,25 грн.

Разом з тим, в процесі провадження у справі № 5011-47/16287-2012 позивачем було подано до суду заяву про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині суми основного боргу, у зв'язку із оплатою відповідачем заборгованості в сумі 20 969,25 грн. за договором № 10/12 від 27.01.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 3424 від 15.01.2013 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

У зв'язку із наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача, внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 10/12 від 27.01.2012, пеню в сумі 1 171,98 грн. та 3 % річних в сумі 234,40 грн. за період з 16.06.2012 до 29.10.2012.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 6.3. договору № 10/12 від 27.01.2012 встановлено, що у випадку порушення строків оплати за товар та строків приймання товару, указаних в п. 3.5. та п. 4.2. цього договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Суд, розглянувши подану заяву позивача про припинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині суми основного боргу, у зв'язку з чим вважає за необхідне припинити провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 20 969,25 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач, як продавець, на виконання умов договору № 10/12 від 27.01.2012 поставив відповідачу товар на загальну суму 20 969,25 грн., що підтверджується видатковою накладною № 08350 від 05.06.2012, яка підписана представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб.

У зв'язку із наведеним, позивачем при здійсненні поставки товару за договором № 10/12 від 27.01.2012 було передано відповідачу рахунок-фактури № 06343 від 14.05.2012 на оплату товару на суму 20 969,25 грн.

Проте, відповідач свого обов'язку щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару у строк, встановлений п. 3.5. договору № 10/12 від 27.01.2012 - не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 171,98 грн. та 3 % річних в сумі 234,40 грн. за період з 16.06.2012 до 29.10.2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунок пені та 3 % річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № 10/12 від 27.01.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеня в сумі 1 171,98 грн. та 3 % річних в сумі 234,40 грн. за період з 16.06.2012 до 29.10.2012.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 5011-47/16287-2012 в частині суми основного боргу в розмірі 20 969,25 грн. припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2.Позов задовольнити.

3. Стягнути з Проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" (ідентифікаційний код - 02013716, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 60-А,Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» (ідентифікаційний код - 31568293, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, кімната 5) 1 171 (одну тисячу сто сімдесят одну) грн. 98 коп. - пені, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 40 коп. - 3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» (ідентифікаційний код - 31568293, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, кімната 5) надмірно сплачений судовий збір в сумі 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 7644 від 15.11.2012 (оригінали платіжного доручення № 7644 від 15.11.2012 залишається в матеріалах справи № 5011-47/16287-2012).

Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.

5.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 12.02.2013