Рішення № 29447373, 14.02.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/9235/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2013 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Литовченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору та відшкодування збитків.

Свої позовні вимоги обгрунтувала тим, що 07.09.2011 року між нею та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого вона сплатила вартість замовлення, а відповідач виготовив та доставив замовлений виріб - віконно-балконну раму. 28.09.2011 року при установці даної конструкції з'ясувалося, що вона не відповідає замовленню. Вона повідомила про виявлені недоліки ОСОБА_2, на що він пообіцяв, що майстри їх усунуть. На дії відповідача вона поскаржилася до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавської області.

Оскільки недоліки ПВХ конструкції усунуто не було, діями відповідача їй завдано як матеріальну так і моральну шкоду, тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 93690,93 грн., яка складається з вартості сплаченого заказу - 5979 грн. , неустойки - 87711,93 грн., та моральну шкоду в розмірі 6000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві. На запитання суду пояснила, що замовлення № СР-24Т від 07.09.2011 року не підписано нею та ОСОБА_2 як виконавцем, оскільки при укладанні договору з відповідачем, вказане замовлення не складалося. Його примірник вона отримала лише після того, як поскаржилася на дії відповідача до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавської області. Умови договору з ОСОБА_2 обговорювала по телефону, копію договору їй надав працівник, який виконував заміри та виготовив ескіз замовлення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідо до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином в порядку встановленому договором або законом та в установлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 07.09.2011 року між ОСОБА_1 (замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавцем) було укладено договір, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого замовник

доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню та доставці ПВХ конструкцій за цінами виконавця. Замовник зобов'язується оплатити і прийняти готові вироби і роботу згідно умов вказаного договору.

Пунктом 2.1 вказаного договору встановлена вартість виробу - 5979 грн.

Згідно п.п. 3.2, 3.6 договору від 07.09.2011 року, виконавець після оплати замовником вартості заказу зобов'язується виготовити і доставити виріб протягом 16 робочих днів. В день доставки і закінчення встановлення замовник зобов'язаний прийняти роботу по договору, підписавши відповідні акти.

Договором від 07.09.2011 року сторонами не визначено термін, протягом якого має бути встановлено балконно-віконну раму.

Позивачем не заперечується та обставина, що на виконання умов вищезазначеного договору, відповідачем було доставлено на її адресу та встановлено ПВХ конструкцію - балконно-віконну раму.

Сторонами не було підписано згідно п. 3.6 договору акт, який би свідчив про прийняття замовником робіт по договору. Вказане позивач пояснює тим, що відповідачем не було виконано в повному обсязі установку конструкції.

Посилання позивача на те, що встановлена ПВХ конструкція не відповідає її замовленню не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні з наступних підстав.

В умовах договору від 07.09.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, сторони не визначили, який саме вигляд, розмір, фурнітуру матиме конструкція, замовлена ОСОБА_1 Пунктом 2.3 договору було лише обумовлено загальну площу конструкції.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1, замовлення № СР-24Т від 07.09.2011 року не оформлялось під час укладення договору. В подальшому вона також не підписувала ніяких креслень з деталізацією її замовлення. Замовлення № СР-24Т від 07.09.2011 року не містить підписів сторін та не завірено печаткою виконавця. Доказів на підтвердження того, що вказане замовлення складалось ОСОБА_2 на виконання договору від 07.09.2011 року суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.п.1,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, не наведено доказів на підтвердження спричинення їй матеріальної шкоди з вини відповідача.

З висновоку експертного будівельно-технічного дослідження № П-34 від 23.01.2013 року, вбачається, що при обстеженні ПВХ конструкції встановленої у помешканні позивача, було виявлено наступні недоліки: друга частина лівої рами, повторно-відкидна частина розміром 790 х 1680 не може відкриватися повністю через те, що упирається в протилежну стіну, тобто ширина цієї частини велика для даного балкону, не відповідає замовленню; перша частина правової рами, поворотно-відкидна, розміром 650х1680, не працює на провітрювання, на момент огляду зовсім не відкривається; на поворотно-відкидних частинах не встановлена москітна сітка.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Таким чином, ПВХ конструкція встановлена у квартирі АДРЕСА_1 містить недоліки, які заважають експлуатувати її належним чином за призначенням. Однак доказів того, що позивач зверталася до відповідача за усуненням вказаних недоліків, відшкодуванням витрат на їх виправлення, заміною на товар належної якості, зменшенням ціни конструкції або розірванням договору та відшкодуванням збитків, яких вона зазнала суду не надано.

Копія заяви ОСОБА_1 від 11.11.2011 року та копія розписки від імені ОСОБА_2 від 24.02.2012 року не можуть бути належним доказом звернення позивача до відповідача, так як немає відомостей про те, що вказана заява була направлена ОСОБА_2 та ним отримана, а зі змісту розписки є незрозумілим, які вимоги ПП ОСОБА_2 зобов'язався виконати.

З огляду на вказані обставини, суд не погоджується з висновком експертизи щодо спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 5759 грн., оскільки вона визначена в розмірі вартості замовлення. Однак експертом не зазначено, що вказані у висновку недоліки конструкції неможливо усунути взагалі.

Пунктом 4.2 договору визначено, що в разі невиконання виконавцем пункту 3.2 договору з власної вини, виконавець зобов'язаний виплатити в розмірі 0,1% від вартості даного договору за кожен день прострочки.

Оскільки відповідачем було виконано п. 3.2 договору від 07.09.2011 року, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 87711,93 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди не знайшли свого підтвердження наданими позивачем доказами.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 14, 57-60, 208, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та відшкодування збитків - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.Д. Андрієць