Рішення № 29446112, 11.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5017/3668/2012

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1700,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. позовну заяву (вх. № 5816/2012) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/3668/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представники позивача в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

23.01.2008р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Одеській області (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець), було укладено договір купівлі-продажу об'єкту малої приватизації шляхом викупу, за умовами п. 1.1. якого, вбачається, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю Об'єкт малої приватизації - нежилі напівпідвальні приміщення (нежилі напівпідвальні приміщення житлового будинку площею 95,4 кв.м., що знаходяться на балансі ВАТ "Чорноморгідробуд" і орендуються суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з нежилих приміщень напівпідвалу загальною площею 95,4 кв.м. (надалі "Об'єкт приватизації"), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну згідно до умов, що визначені у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.3. Договору, право власності на Об'єкт переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного Об'єкта приватизації.

Із змісту п. 1.4. Договору вбачається, що згідно висновку з незалежної оцінки вартості Об'єкту приватизації, який затверджено наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 22.01.2008р. № 23, вартість вищевказаного об'єкта малої приватизації державної власності визначення в сумі без урахування ПДВ - 348843,00 грн. (триста сорок вісім тисяч вісімсот сорок три) гривні, ПДВ - 20 % - 69768,60 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень шістдесят копійок) гривень, з урахуванням ПДВ - 418611,60 (чотириста вісімнадцять тисяч шістсот одинадцять) гривень.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що зазначений у Договорі Об'єкт продано з урахуванням ПДВ за 418611,60 (чотириста вісімнадцять тисяч шістсот одинадцять) гривень.

Як визначено у п.п. 3.1., 3.2. Договору, передача Об'єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в 3 - денний термін після сплати повної вартості придбаного Об'єкта приватизації з урахуванням ПДВ згідно п. 2.1., 2.2. цього Договору. Передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття Об'єкта приватизації Покупцем здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі сторонами.

Умовами п. 4.2. Договору передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.

Покупець зобов'язаний своєчасно письмово надавати Продавцю за його запитами необхідні матеріали, відомості, інформацію, документи тощо про виконання умов цього Договору та згідно діючого законодавства (пп. Е п. 5.1. Договору).

При повному або частковому невиконанні умов договору купівлі-продажу встановлюється наступна відповідальність Покупця: за недопущення робітників державних органів приватизації, протидію або перешкоду проведенню ними перевірки виконання умов договору купівлі-продажу державного майна на власника приватизаційного майна накладається штраф у розмірі 100 мінімумів доходів громадян, що не підлягають оподаткуванню, за кожен випадок (п.п. 7, 7.6. Договору).

На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало, а ФОП ОСОБА_1 отримав об'єкт приватизації, про що свідчить акт передачі державного майна № 846.

16.12.2011р. позивач звернувся до ФОП ОСОБА_1 з листом № 18-05824 про необхідність отримання від останнього інформації щодо виконання умов договору.

21.03.2012р. позивач вдруге звернувся до відповідача з листом №11-05-01498 про необхідність термінова подати інформацію щодо виконання умов договору.

27.03.2012р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направило відповідачу акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 23.01.2008р. за № 125 об'єкта малої приватизації - нежилих напівпідвальних приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який відповідачем було підписано, проте жодної інформації стосовно виконання умов договору надано не було.

28.03.2012р. позивач, не отримавши відповіді відповідача на листи від 16.12.2011р. № 18-05824, від 21.03.2012р. № 11-05-01498, звернувся до відповідача з претензією № 18-15-01666 щодо оплати штрафу у розмірі - 1700,00 грн. за невиконання умов договору купівлі-продажу від 23.01.2008р. № 125, яка також залишалась без відповіді.

Неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором від 23.01.2008р. в частині надання інформації щодо виконання умов договору і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 1700,00 грн. за ненадання інформації щодо виконання умов договору купівлі-продажу від 23.01.2008р., що в свою чергу перешкоджає проведенню Регіональним відділенням Фонду державного майна України перевірки виконання цього договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За недопущення робітників державних органів приватизації, протидію або перешкоду проведенню ними перевірки виконання умов договору купівлі-продажу державного майна на власника приватизаційного майна накладається штраф у розмірі 100 мінімумів доходів громадян, що не підлягають оподаткуванню, за кожен випадок (п. 7.6. Договору).

Перевіривши розрахунок позивача штрафу в сумі 1700,00 грн. суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на розрахунковий рахунок № 37184004004570, МФО 828011, код 20984091, банк ГУ ДКСУ у Одеській області, одержувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 18.02.2013р.

Суддя Цісельський О.В.