Рішення № 29446076, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/18263-2012 18.02.13За позовом Приватного підприємства "Альгія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс -Чемпіон"

про стягнення 7 977,40 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Богаченко О.С. - представник за довіреністю, Пінтяк Г.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Фастовець В.В. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс -Чемпіон" заборгованості за Договором транспортного експедирування № ALG 200512 від 20.03.2012 в розмірі 7 977,40 грн., в тому числі 7 213,44 грн. основного боргу, 402,89 грн. пені, 257,91 грн. процентів за користування чужими коштами, 103,16 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/18263-2012, розгляд справи призначено на 28.01.2013.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі позивач в засідання суду не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

В судове засідання 28.01.2013 з'явився представник відповідача, через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача в засідання суду та невиконання останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд ухвалою від 28.01.2013 відклав розгляд справи на 18.02.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2013 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2013 підтримав заперечення на позов, викладені у відзиві на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.02.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012 між позивачем як експедитором та відповідачем як замовником було укладено договір транспортного експедирування № ALG 200512 ( далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору експедитор зобов'язався від свого імені за плату клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією та/або забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, а саме контейнера TRLU8892981 з запасними частинами для вантажних автомобілів та автобусів «Богдан» - гальмовими барабанами та контейнера MSCU4695540 з запасними частинами для вантажних автомобілів та автобусів «Богдан» - сталевими дисками. Вид та найменування вантажу - контейнерні вантажі, генеральні вантажі, накатна техніка.

Експедитор надає клієнту транспортно-експедиційні послуги у відповідності з Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України (п. 1.2. Договору).

Перелік обов'язків експедитора погоджений сторонами у п. 2.2. Договору.

Перелік обов'язків клієнта погоджений сторонами у п. 2.4. Договору.

П. 3.4. Договору визначено, що належні експедитору суми за транспортно-експедиційне обслуговування клієнт оплачує на умовах 100% оплати, на підставі рахунку, виставленого клієнту в строк, передбачений п. 3.6. даного Договору.

Остаточні розрахунки та оплата за надані транспортно-експедиційні послуги, а також відшкодування затрат та інших витрат та/або платежів, понесених і здійснених експедитором в інтересах клієнта та пов'язаних з належним виконання даного договору, проводяться клієнтом на підставі рахунку та акту виконаних робіт від експедитора, а також на підставі інших документів, які вимагаються відповідно до діючого законодавства. Оплата здійснюється у строк, передбачений п. 3.6. даного Договору. У випадку, якщо після сплати клієнтом в повному обсязі узгодженої вартості послуг експедитора, у експедитора виникнуть додаткові затрати, витрати, штрафи і/або інші обставини перед сторонніми організаціями, як вказано в п. 3.2., фактично понесені експедитором, і пов'язані з виконанням даного договору, експедитор виставляє клієнту додатковий рахунок, який підлягає сплаті в строк, передбачений п. 3.6. даного Договору (п. 3.5. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору, клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3-х банківських днів з дати отримання вантажу на склад, шляхом перерахування вказаних в рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.

Під час надання позивачем послуг відповідно до умов договору позивач поніс додаткові витрати, які відображені в рахунку-фактурі № СФ-246 від 01 червня 2012 року: митний догляд контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981 - 628,26 грн., та ПДВ - 125,65 грн.; ваги - 143,82 грн., та ПДВ - 28,76 грн.; виставлення контейнеру - 399,50 грн., та ПДВ - 79,90 грн.; зберігання в порту, TRLU8892981 - 495,38 грн., та ПДВ - 99,08 грн.; демередж TRLU8892981 - 671,16 грн.; зберігання в порту MSCU4695540 - 639,20 грн., та ПДВ - 127,84 грн.; демередж MSCU4695540 - 894,88 грн.; простій транспортних засобів понад 24 годин, MSCU4695540 та TRLU8892981, 3 доби - 2 400,00 грн., та ПДВ - 480,00 грн.

Вказаний рахунок відповідач не оплатив, у відзиві на позовну заяву вказав, що з боку відповідача належним чином виконані умови договору в повному обсязі, а саме здійснено оплату послуг за доставку двох контейнерів з Китаю згідно рахунків № 216, 217 від 08.05.2012 в загальній сумі 66 000,00 грн. З виставленим рахунком № СФ-216 від 01.06.2012 відповідач повністю не згоден, вважає, що всі витрати згідно договору були включені у рахунки № 216, 217 і сплачені відповідачем вчасно. Крім того, в позовній заяві не вказано, в чому саме полягає вина відповідача відносно затримки, оформлення та інших дій.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 316 Господарського кодексу України та статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

В ч. 1 ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

26.04.2011 Відповідач видав Позивачу довіреності б/н, в яких Відповідач делегував Позивачу повноваження здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з транспортно-експедиційним обслуговуванням, отриманням та доставкою контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981 із вантажами Відповідача, та подальшої відправки на адресу Відповідача (а.с. 44-45).

Сторони погодилися із тим, що рахунок-фактура №СФ-00000217 від 08.05.2012 (а.с. 46) «фрахт: MSCU4695540, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування, МД-1, винагорода експедитора, транспортно-експедиційні послуги» на суму 39 600 грн. 00 коп. (з ПДВ) та рахунок-фактура №СФ-00000216 від 08.05.2012 (а.с. 47) «фрахт: TRLU8892981, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування, МД-1, винагорода експедитора, транспортно-експедиційні послуги» на суму 26 400 грн. 00 коп. (з ПДВ), оплачені Відповідачем у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 316 ГК та ч. 3 ст. 929 ЦК договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

При здійсненні необхідних дій, на які клієнт уповноважив експедитора, останній за п.2.1.7 має право вимагати оплати додаткових витрат, що виникли у експедитора при виконанні договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта, а клієнт згідно п. 2.4.16. договору зобов'язаний оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати витрати понесені експедитором в інтересах клієнта.

Вищевказаними довіреностями б/н від 26.04.2011 Відповідач надав Позивачу право здійснювати від імені клієнта всі необхідні дії, пов'язані з транспортно-експедиційним обслуговуванням, отриманням та доставкою контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981. Названі довіреності свідчать про обізнаність Відповідача про прибуття контейнерів в Одеський морський порт.

Під час надання Позивачем послуг зазначених вище, відповідно до умов договору, Позивач поніс витрати, які відображені в рахунку-фактурі № СФ-246 від 01 червня 2012 року (а.с. 48): митний догляд контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981 - 628,26 грн., та ПДВ - 125,65 грн.; ваги - 143,82 грн., та ПДВ - 28,76 грн.; виставлення контейнеру - 399,50 грн., та ПДВ - 79,90 грн.; зберігання в порту, TRLU8892981 - 495,38 грн., та ПДВ - 99,08 грн.; демередж TRLU8892981 - 671,16 грн.; зберігання в порту MSCU4695540 - 639,20 грн., та ПДВ - 127,84 грн.; демередж MSCU4695540 - 894,88 грн.; простій транспортних засобів понад 24 годин, MSCU4695540 та TRLU8892981, 3 доби - 2 400,00 грн., та ПДВ - 480,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.2., п. 2.2.8., п. 2.2.9. Договору позивач має право представляти інтереси Відповідача у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями; позивач зобов'язаний оформляти документи та організовувати роботу у відповідності з митними, карантинними та санітарними вимогами; позивач зобов'язаний надати інші допоміжні та супутні перевезенню вантажу транспортно-експедиторські послуги.

Згідно митного законодавства України митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (ст. 318 Митного кодексу України).

Під час митного контролю здійснюється (ст. 336 Митного кодексу України):

- перевірка документів та відомостей;

- митний огляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян;

- облік товарів і транспортних засобів;

- усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;

- перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та оплати податків і зборів, які справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

- огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортні засоби, що підлягають митному оформленню тощо.

В п. 2.4.8. договору передбачено, що у разі догляду вантажу в контейнері та/або транспортному засобі в портах вивантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах за вимогою митних, або інших офіційних контролюючих, наглядових або правоохоронних органів, клієнт відшкодовує експедитору витрати з оплати вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн (штраф за позанормативне використання контейнерного обладнання) судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно рахунків організації, здійснившої вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій, тільки за наявності підтверджуючих документів по кожному з витрат.

Матеріали справи свідчать, що контейнер MSCU4695540 прибув у порт призначення 16.05.2012, що підтверджується нарядом №537 від 16.05.2012 (а.с. 49). Контейнер TRLU8892981 прибув у порт призначення 14.05.2012, що підтверджується нарядом №536 від 16.05.2012 (а.с. 50).

19.05.2012 при зважуванні контейнера MSCU4695540 стало відомо, що вантаж на 1294 кг перевищує оголошену Відповідачем вагу (вага брутто - 18066, в наряді №537 від 16.05.2012) (а.с. 49) та виявлену вагу (вага вантажу з упаковкою - 19360 кг, в звіті про зважування від 19.05.2012) (а.с. 51).

19.05.2012 при зважуванні контейнера TRLU8892981 стало відомо, що вантаж на 466 кг менше оголошеної Відповідачем ваги (вага брутто - 19916, в наряді №536 від 16.05.2012) (а.с. 50) та виявлену вагу ( вага вантажу з упаковкою - 19450 кг, в звіті про зважування від 19.05.2012) (а.с. 52).

Згідно п.3 ст. 337 Кодексу торгового мореплавання України митні органи проводять співставлення даних які вказані в документах на митне оформлення вантажу та у разі виявлення невідповідностей в наданих даних, відповідно до ст. 325 Кодексу торгового мореплавання України мають право провести догляд вантажу.

У зв'язку з тим, що задекларована вага не відповідала фактичній вазі контейнерів митні органи винесли вимогу про проведення догляду контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981, про що свідчить виставлення ДП «Одеський морський торгівельний порт» рахунку №321990 від 31.05.12 (а.с. 53) та реєстр догляду автотранспорту (а.с. 54).

Відповідно до реєстру догляду автотранспорту (а.с. 54) контейнер MSCU4695540 був на догляді у митних органів 25.05.2012 о 14:15, а контейнер TRLU8892981 був на догляді у митних органів 25.05.2012 о 13:45.

Ціна послуги по догляду контейнеру склала 314,13 грн., ціна догляду двох контейнерів: 314,13 х 2 = 628,26 грн., а разом з ПДВ - 753,91 грн., що вбачається з рахунку №321990 від 31.05.2012 (а.с. 53) ДП «Одеський морський торгівельний порт».

Підтвердженням понесення Позивачем вищевказаних витрат на оплату послуг по догляду контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981 є платіжне доручення № 716 від 30.05.2012 (а.с.55) та Виписка з рахунку №2600894257 за період 30.05.2012 (а.с. 56).

Державне підприємство «ГПК Україна» виставила рахунки №5574 від 24.05.2012 (а.с. 57-58) за зважування контейнерів та №5488 від 21.05.2012 (а.с. 59-60) за виставлення контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981.

Підтвердженням понесення Позивачем вищевказаних витрат на оплату послуг по виставленню та зважуванню контейнерів MSCU4695540 та TRLU8892981 є Акт про надання послуг від 24.05.2012 (а.с. 61), Акт про надання послуг від 21.05.2012 (а.с. 62), платіжне доручення № 723 від 30.05.2012 (а.с. 63), платіжне доручення №696 від 26.05.2012 (а.с. 64), виписка з рахунку №2600894257 за період з 26.05.2012 по 28.05.2012 (а.с. 65) та за 30.05.2012 (а.с. 56).

За ч. 1, 3, 4 ст. 933 ЦК клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором; у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі; клієнт відповідає за збитки, завдані експедитором у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації.

Відповідно до п.2.4.3. договору Відповідач мав своєчасно надати Позивачу повну, точну, та достовірну інформацію про найменування, кількість, якість та інші характеристики вантажу, його особливості та властивості, умови його обробки, перевалки, схову та транспортування, іншу інформацію, необхідну для виконання Позивачем взятих на себе відповідно до договору обов'язків та документи до вантажу, необхідні для відправки/прийому вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю та надзору, забезпечення безпечних умов транспортування вантажу та оформлення транспортних, розрахункових та інших документів.

Відповідно до положень п.2.1.4. договору у разі ненадання Відповідачем інформації та/або надання недостовірної інформації, необхідної експедитору для виконання своїх обов'язків, експедитор має право не приступати до виконання своїх обов'язків за договором до моменту надання відповідних документів та інформації в повному обсязі. При цьому всі витрати, пов'язані зі зберіганням вантажу, простоєм контейнера та/або транспортного засобу і тому подібними витратами, відносяться до витрат Відповідача.

Контейнер MSCU4695540 прибув у порт призначення 16 травня 2012 року. На момент прибуття контейнера в порт Відповідач не надав Позивачу документи, які відносяться до вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю та нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Представник суднохідної лінії Mediterranean Shipping Company компанія ТОВ «МШК Україна», при прибутті контейнеру MSCU4695540 в порт, надав 6 (шість) календарних днів безкоштовного зберігання контейнеру в порту, з 16.05.2012 по 21.05.2012, для оформлення вантажу та його випуску з порту призначення.

Відповідач направив необхідні документи для оформлення вантажу 18 травня 2012 року, що підтверджується кур'єрською накладною №GD938523046WW (а.с. 66).

Відповідно до попередньої декларації №100000037/2012/547696 (а.с. 67) митного органу вантаж в контейнері MSCU4695540 був оформлений станом на 25.05.2012 17:22.

За взаємною домовленістю сторін контейнер MSCU4695540 був відправлений для проведення митного оформлення на Київську регіональну митницю на понеділок 28.05.2012.

У зв'язку з тим, що контейнер знаходився на терміналі морського перевізника в порту понад встановлений безкоштовний строк зберігання, компанія ТОВ «МШК Україна» виставила рахунки за зберігання контейнера:

№ ІМІNР/09047/2012-MSU від 21.05.2012 за імпортне зберігання з 22.05.2012 по 23.05.2012 - 2 доби в сумі 287,64 грн., з ПДВ 57,53 грн. (а.с. 68);

№ ІМІNР/09199/2012-МSU від 22.05.2012 за імпортне зберігання з 24.05.2012 по 25.05.2012 - 2 доби в сумі 351,56 грн., з ПДВ 70,31 грн. (а.с. 69).

Позивач поніс витрати по оплаті понаднормативного зберігання контейнера MSCU4695540 в порту за 4 доби з 22.05.2012 по 25.05.2012 в сумі 767,04 грн. разом з ПДВ. Розрахунок: 287,64 + 57,53 + 351,56 + 70,31 = 767,04 грн.

Підтвердженням понесення цих додаткових витрат є Акт надання послуг №ІМІNР/09047/2012-МSU від 21.05.2012 (а.с. 70), Акт надання послуг №ІМINP/09199/2012-МSU від 22.05.2012 (а.с. 71), платіжне доручення № 664 від 21.05.2012 (а.с. 72), платіжне доручення №691 від 25.05.2012 (а.с. 73), виписка з рахунку №2600894257 за період 21.05.2012 (а.с. 74) та 25.05.2012 (а.с. 75).

Контейнер ТRLU8892981 прибув у порт призначення 14 травня 2012 року. На момент прибуття контейнера в порт Відповідач не надав Позивачу документи, які відносяться до вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю та нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Представник суднохідної лінії Mediterranean Shipping Company компанія ТОВ «МШК Україна», при прибутті контейнеру ТRLU8892981 в порт, надав 6 (шість) календарних днів безкоштовного зберігання контейнеру в порту, з 14.05.2012 по 19.05.2012, для оформлення вантажу та його випуску з порту призначення.

Відповідач направив необхідні документи для оформлення вантажу в п'ятницю 18 травня 2012 року, що підтверджується кур'єрською накладною № GD938523046WW (а.с. 66).

Відповідно до попередньої декларації №100000037/2012/547697 (а.с. 76) митного органу вантаж в контейнері ТRLU8892981 був оформлений станом на 25.05.201216:20.

За взаємною домовленістю сторін контейнер ТRLU8892981 був відправлений для проведення митного оформлення на Київську регіональну митницю на понеділок 28.05.2012.

У зв'язку з тим, що контейнер знаходився на терміналі морського перевізника в порту понад встановлений безкоштовний строк зберігання, компанія ТОВ «МШК Україна» виставила рахунки за зберігання контейнера:

№ІМІNР/09048/2012-МSU від 21.05.2012 за імпортне зберігання з 20.05.2012 по 23.05.2012 - 4 доби в сумі 319,60, в тому числі ПДВ 63,92 грн. (а.с. 77).;

№ІМІNР/09200/2012-МSU від 22.05.2012 за імпортне зберігання з 23.05.2012 по 25.05.2012 - 2 доби в сумі 175,78 грн., в тому числі ПДВ 35,16 грн. (а.с. 78).

Позивач поніс витрати по оплаті понаднормативного зберігання контейнера ТКШ8892981 в порту за 6 діб з 20.05.2012 по 25.05.2012 в сумі 594,46 грн. разом з ПДВ. Розрахунок: 319,60 + 63,92 + 175,78 + 35,16 = 594,46 грн.

Підтвердженням понесення цих додаткових витрат є Акт надання послуг №ІМІNР/09048/2012-МSU від 21.05.2012 (а.с. 79), Акт надання послуг №ІМІNР/09200/2012-МSU від 22.05.2012 (а.с. 80), платіжне доручення № 664 від 21.05.2012 (а.с. 72), платіжне доручення №691 від 25.05.2012 (а.с. 73), виписка з рахунку №2600894257 за період 21.05.2012 (а.с. 74) та 25.05.2012 (а.с. 75).

Морський перевізник, який здійснював транспортування контейнеру MSCU4695540, при прибутті вантажу в порт, надав 14 (чотирнадцять) календарних днів безкоштовного користування контейнерним обладнанням, з 16.05.2012 по 29.05.2012, для оформлення вантажу та його випуску з порту призначення. Але у зв'язку з тим, що контейнерне обладнання знаходилось в розпорядженні Відповідача понад наданий морським перевізником безкоштовний строк користування, компанія ТОВ «МШК Україна» виставила рахунок №ІМІNР/10401/2012-МSU від 11.06.2012 (додаток №39) на оплату демереджу-штрафу за прострочення повернення контейнерного обладнання з 30.05.2012 по 02.06.2012 - 4 дні в сумі 894,88 грн.

З 30.05.2012 по 02.06.2012 контейнер MSCU4695540 знаходився в розпорядженні Відповідача, підтвердженням чого є штампи на Міжнародній товарно-транспортній накладній №537 (а.с. 82) та попередній декларації №100000037/2012/547696 (а.с. 67).

Підтвердженням понесення цих додаткових витрат є Акт виконаних робіт №ІМІNР/10401/2012-МSU від 11.06.2012 (а.с. 83), платіжне доручення № 801 від 15.06.2012 (а.с. 84), виписка з рахунку №2600894257 за період 15.06.2012 (а.с. 85).

Морський перевізник, який здійснював транспортування контейнеру ТRLU8892981, при прибутті вантажу в порт, надав 14 (чотирнадцять) календарних днів безкоштовного користування контейнерним обладнанням, з 14.05.2012 по 27.05.2012, для оформлення вантажу та його випуску з порту призначення. Але у зв'язку з тим, що контейнерне обладнання знаходилось в розпорядженні Відповідача понад наданий морським перевізником безкоштовний строк користування, компанія ТОВ «МШК Україна» виставила рахунок №ІMINP/10400/2012-МSU від 11.06.2012 (додаток №44) на оплату демереджу-штрафу за прострочення повернення контейнерного обладнання з 28.05.2012 по 02.06.2012 - 6 днів в сумі 671,16 грн. разом з ПДВ.

З 30.05.2012 по 02.06.2012 контейнерне обладнання контейнері ТRLU8892981 знаходилось в розпорядженні Відповідача, підтвердженням чого є штампи на Міжнародній товарно-транспортній накладній №536 (а.с. 87) та попередній декларації №100000037/2012/547696 (а.с. 76).

Підтвердженням понесення цих додаткових витрат є Акт виконаних робіт №ІМINР/10400/2012-МSU від 11.06.2012 (а.с. 88), платіжне доручення № 801 від 15.06.2012 (а.с. 84), виписка з рахунку №2600894257 за період 15.06.2012 (а.с. 85).

Відносно простою транспортних засобів понад 24 години з контейнерами MSCU4695540 та ТRLU8892981, відповідно до рахунку-фактури № СФ-246 від 01 червня 2012 року

В п.2.4.7. Договору транспортного експедирування №АLG 200512 від 20.03.2012 вказано, що клієнт зобов'язаний протягом 48 годин здійснити митне оформлення/очищення та завантаження/вивантаження вантажу в/з контейнера/транспортного засобу, які вираховуються з дати доставки порожнього/завантаженого контейнера/транспортного засобу в місце завантаження/вивантаження вантажу, вказане клієнтом в заявці. Поверх цього часу клієнт сплачує 50 USD/доба за простій автотранспорту.

Матеріали справи свідчать, що вантаж прибув на Київську регіональну митницю 28.05.2012 на транспортних засобах: за державним номером ЗО1120ОА з контейнером MSCU4695540; за державним номером ВН3123ХО з контейнером ТRLU8892981, що підтверджується штампами Київської регіональної митниці на Міжнародних товарно-транспортних накладних (а.с. 82, 87).

Зі штампів на Міжнародних товарно-транспортних накладних №537 та №536 вбачається, що митне оформлення було закінчено 31.05.2012 та вантаж був прийнятий представниками Відповідача Курдюковим С.Н. та Чебановим О.С. (згідно підпису на Міжнародних товарно-транспортних накладних №537 та №536).

У зв'язку з тим, що автомобільний транспорт не був повернутий по закінченню 24 годин, Позивач виставив в Рахунку-фактурі №СФ-246 від 01.06.2012р. суму за простій транспортних засобів з 29.05.2012 по 31.05.2012, тобто 3 доби.

Розрахунок суми за простій транспортних засобів:

- 50 доларів США за кожну добу простою;

-3 доби простою;

-2 транспортних засоби;

50,00 х 3 х 2 = 300,00 доларів США.

Офіційний курс НБУ станом на 01.06.2012 становив: 1 долар США = 8,00 грн. Тобто, 300,00 доларів США станом на 01.06.2012 року становило: 300,00 х 8,00 = 2 400,00 грн.

23.05.2012 Позивач направив кур'єрською доставкою Відповідачу оригінали рахунків, акти виконаних робіт та податкових накладних. Підтвердженням цього є кур'єрська накладна №8671819 від 23.05.2012 (а.с. 89).

Відповідно до п.3.6. договору Відповідач мав оплатити виставлені рахунки Позивача на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вантажу на склад, шляхом перерахування вказаних в рахунках сум на розрахунковий рахунок Позивача.

Відповідно до штампів та підписів на Міжнародно-транспортних накладних №536 та №537 вантаж в контейнері MSCU4695540 був прийнятий представником Відповідача Чебановим С.Н. 01.06.2012 о 02:00 та вантаж в контейнері ТRLU8892981 був прийнятий представником Відповідача Курдюковим С.Н. 31.05.2012 о 23:50.

Таким чином Відповідач мав оплатити виставлені Позивачем рахунки до 05.06.2012

У зв'язку з тим, що Відповідач не оплатив виставлений рахунок Позивач в порядку досудового врегулювання направив Відповідачеві 06.08.2012 Претензію-вимогу (а.с. 91-92) на котру Відповідач відповів листом вих. номер 121 від 17.08.2012 (а.с. 93), в якому відмовився розглядати висунуту претензію, посилаючись на те, що претензія не була оформлена згідно вимог ст. 6 Господарсько-процесуального кодексу України. Беручи до уваги всі зауваження Відповідача 20.08.2012 Позивач направив на адресу Відповідача претензію (а.с. 94-97) чітко згідно вимог ст.6 Господарсько-процесуального кодексу України, на що Відповідач відповів листом вих. номер 136 від 05.09.2012 (а.с. 98) в якому повідомив, що згідно п.5.1. договору строк на заявлення претензій Позивачем був пропущений, у зв'язку з чим Відповідач знову відмовився розглядати висунуту претензію.

Відповідно до ст.193 ГК суб'єкти господарювання зобов'язані виконувати господарські зобов'язання належним чином, а відповідно до частини першої ст.526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться до таких правовідносин.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 7 213,44 грн.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 402,89 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 257,91 грн. та 3% річних в розмірі 103,16 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п.3.7. договору сторони узгодили відповідальність за затримку оплати передбачених договором платежів на користь експедитора у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої в період за котрий виплачується пеня, від неоплаченої суми за кожний день затримки оплати відповідних платежів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 402,89 грн. та 3 % річних в розмірі 103,16 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Також позивач заявляє про стягнення з відповідача по справі процентів за користування чужими коштами в розмірі 257,91 грн. Свою вимогу позивач обґрунтував відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Як зазначено в ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язується сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізично особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З точки зору правової природи процентів, проценти розглядаються як борг, а не як відповідальність. Та обставина, що проценти за цією статтею є боргом, виражається, зокрема у відсутності зв'язку між можливістю їх стягнення та наявністю підстав юридичної відповідальності, а також в неприпустимості їх зменшення за вимогою боржника. Позивач в свою чергу просить стягнути проценти за користування чужими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України як відповідальність за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Також позивач обґрунтовуючи розмір вимоги щодо стягнення з відповідача по справі проценти за використання чужими коштами посилається на ст. 1048 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про проценти за договором позики.

Предметом даної позовної вимоги не є стягнення заборгованості по договору позики, а вимога про стягнення боргу за надані додаткові послуги за договором транспортного експедирування.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача по справі процентів за використання чужими коштами в розмірі 257,91 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 7 213,44 грн., пені в сумі 402,89 грн. та 3% річних в сумі 103,16 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 414, ідентифікаційний код 33944030) на користь Приватного підприємства "Альгія" (65114, м. Одеса, пр.-т Маршала Жукова, 31; ідентифікаційний код 35882123) 7 213 (сім тисяч двісті тринадцять) грн. 44 коп. основного боргу, 402 (чотириста дві) грн. 89 коп. пені, 103 (сто три) грн. 16 коп. 3% річних, 1 557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 46 коп. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.02.2013

Суддя Грєхова О.А.