Рішення № 29445910, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/14761-2012 05.02.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Авто»

До Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської

міської державної адміністрації)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

про розірвання угоди та стягнення 120 148,91 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Янушевський О.М. - предст.,

Литвиненко-Коренюк Н.Л. - предст.,

від відповідача - Рогожинська І.В. - предст.

Від третьої особи не з?явився

В судовому засіданні 05.02.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання угоди № 140 від 22.12.2005 та зобов'язання відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" сплачений аванс в сумі 120 148,91 грн. за земельну ділянку площею 0,33 га, розташовану за адресою: на розі вул. Сумської та вул. Амурської у Голосіївському районі м. Києва для будівництва таксомоторного парку, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/14761-2012, розгляд справи було призначено на 08.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 у зв'язку з неявкою представників відповідача, розгляд справи було відкладено до 04.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.12.2012 справу № 5011-47/14761-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/14761-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.12.2012.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 25.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/14761-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/14761-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012 було залучено Київську міську раду у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи до 15.01.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.01.2013 справу № 5011-47/14761-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв'язку з чим суддя Курдельчук І.Д. ухвалою від 15.01.2013 прийняв вказану справу до свого провадження, розгляд справи розпочав заново та призначив її розгляд на 05.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013, справу № 5011-47/14761-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду, який ухвалою від 05.02.2013 прийняв вказану справу до свого провадження, розгляд справи розпочав заново та призначив на 05.02.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем подано копію рішення Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», відповідно до п. 2.8 якого Київська міська рада вирішила перейменувати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З огляду на викладене, назвою відповідача станом на момент вирішення спору є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і вказана зміна назви не пов'язана зі зміною організаційно-правової форми та реорганізацією, у зв'язку з чим суд вважає вірною назву відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що 22.12.2005 між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 140, відповідно до умов якої позивач сплатив аванс в сумі 120 148,91 грн. за земельну ділянку площею 0,33 га, розташовану за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва, а вказані кошти були ним перераховані на рахунок відповідача, вказаний в угоді. Проте, оскільки земельна ділянка площею 0,33 га на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва не передана позивачу, позивач вважає, що відповідач порушив умови угоди № 140 від 22.12.2005, у зв?язку з чим просить розірвати вказану угоду та стягнути з відповідача суму перерахованого авансу в розмірі 120 148,91 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.02.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. У письмовому відзиві на позов відповідач наголошував на тому, що статтями 127, 128 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення угоди №140 від 22.12.2005) встановлювалась можливість набуття юридичними особами права власності на земельну ділянку шляхом викупу, в тому числі і власниками нерухомого майна, лише у випадку, коли така земельна ділянка перебувала у їх користуванні, яке підтверджувалось державним актом на право постійного користування землею чи договором оренди землі, або у разі відсутності державного акта планом земельної ділянки та документом про її надання, які повинні додаватись до клопотання (заяви) про продаж земельної ділянки. Враховуючи, що ТОВ „Планета -Авто" відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України не є суб'єктом земельних відносин, який може набувати право постійного користування земельною ділянкою, то єдиним документом, який підтверджує право користування земельною ділянкою є договір оренди земельної ділянки , який між позивачем та Київською міською радою не укладено. Також, відповідач наголошував на тому, що він не є отримувачем спірних коштів, адже вони спрямовуються до спеціального фонду міського бюджету, розпорядником якого є Київська міська рада.

Третя особа в судове засідання 05.02.2013 представників не направила, причин неявки в судове засідання представників - не повідомила. Про розгляд справи була повідомлена належним чином за належною адресою. Через канцелярію суд заяв та клопотань не подавала. Також, суд наголошує на тому, що третя особа не була позбавлена надати письмові пояснення по суті спору та відповідні документи через канцелярію суду або шляхом їх поштового відправлення на адресу суду, про що зазначалось в ухвалах від 25.12.2012 та від 15.01.2013.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2005 між позивачем - ТОВ «Планета-Авто» та відповідачем - Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено угоду № 140, відповідно до умов якої сторонами узгоджено, що позивач, відповідно до рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві» сплачує аванс в сумі 120 148,91 грн. за земельну ділянку площею 0,33 га, розташовану за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва (пункт 1), перерахування коштів, зазначених у пункті 1 угоди, здійснюється на р/р 37116001002659 в УДК у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач : Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) протягом 10 банківських днів, з дня реєстрації угоди в Головному управлінні (п.2), Головне управління зобов?язується в межах своєї компетенції, організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, вказаної у п. 1 цієї угоди, в максимально короткі терміни (п. 4), кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі - продажу земельної ділянки, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 цієї угоди. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою (пункт 5).

Відповідно до платіжного доручення № 1093 від 29.12.2005, позивачем було перераховано на р/р 37116001002659 в УДК у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097, одержувач : Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 120 148,91 грн. з призначенням платежу «Аванс.платіж за земельну ділянку площ. 0,33 га на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва зг. Угоди № 140 від 22.12.2005».

Згідно листа позивача № 1 від 21.11.2011, адресованого Київській міській ради, позивач наголошуючи на тому, що на даний час у нього наявний позитивний висновок постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування № К-0247 від 26.01.2004, розроблено проект відведення земельної ділянки, погоджений головним управлінням земресурсів виконавчого органу Київради № 03-18/556 від 28.04.2006, а також на підставі угоди № 140 від 22.12.2005 сплачено кошти в сумі 120 148,91 грн. , розроблено предпроектні пропозиції та містобудівне обґрунтування, які були розроблені і схвалені на засіданні секції містобудування та архітектури, просив передати в оренду на 1 рік з умовою подальшого викупу, земельну ділянку за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва.

У відповідь на лист позивача № 1 від 21.11.2011, відповідач за дорученням заступника Київського міського голови листом від 14.12.2011 № 09-453/35055 надав відповідь про те, що оскільки позивачем з 2005 року не було оформлено право користування земельною ділянкою, головне управління не мало підстав для організації робіт з проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки. Також, наголошувало на тому, що згідно п. 5 угоди № 140 від 22.12.2005, кошти, сплачені авансом, повертаються товариству у разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки.

Згідно листа позивача № 112-38 від 06.01.2012, адресованого Голові КМДА Попову О.П., позивач просив передати в оренду на 1 рік з умовою подальшого викупу, земельну ділянку за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва або повернути кошти в сумі 120 148,91 грн.

У відповідь на лист позивача № 112-38 від 06.01.2012, відповідач за дорученням заступника голови КМДА, листом від 30.01.2012 № 09-453/2282 надав відповідь про те, що виготовлений на замовлення позивача проект відведення земельної ділянки на перетині вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва передано до Державного комітету України по земельних ресурсах для проведення експертизи проекту землеустрою і не повертався погоджений в установленому порядку до відповідача, а тому управління не має підстав для підготовки проекту рішення про передачу земельної ділянки позивачу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 3 статті 214 Цивільного кодексу України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що згідно пункту 4 угоди № 140 від 22.12.2005 відповідач зобов?язався в межах своєї компетенції, організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, вказаної у п. 1 цієї угоди, в максимально короткі терміни, отже вказаним пунктом встановлено обов?язок відповідача здійснити організацію проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, проте строк проведення ним вказаних організаційних заходів угода не містить, а містить лише посилання на максимально короткий термін.

В свою чергу, стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що угода № 140 від 22.12.2005 не містить строк проведення відповідачем обумовлених організаційних заходів, а містить лише посилання на максимально короткий термін і наслідком її укладення між позивачем та відповідачем не є набуття позивачем у власність земельної ділянки, адже відповідач не є особою, до повноважень якої законом віднесено надання у власність або користування земельних ділянок територіальної громади міста Києва, а є особою, яка зобов?язалась вчинити ряд заходів , обумовлених у п. 4 вказаної угоди. Таким чином посилання позивача на те, що він позбавлений того, на що він розраховував при укладенні угоди № 140 від 22.12.2005, оскільки не отримав у власність земельної ділянки на перетині вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, а тому вимога позивача про розірвання угоди № 140 від 22.12.2005 задоволенню не підлягає. .

До того ж, суд враховує і те, що відповідно до частини 2 пункту 1 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік» встановлено, що 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (до розмежування земель державної і комунальної власності) є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2005 році, та відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 1050/2460 „Про бюджет міста Києва на 2005 рік" кошти, отримані від продажу землі (в тому числі авансові внески), включались до надходжень спеціального фонду міського бюджету. Отже, Головне управління не є розпорядником вказаних коштів і не здійснює жодних повноважень щодо їх розподілення або повернення.

Також, суд враховує і те, що позивачем було перераховано на р/р 37116001002659 в УДК у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097, одержувач : Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 120 148,91 грн. з призначенням платежу «Аванс.платіж за земельну ділянку площ. 0,33 га на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва зг. Угоди № 140 від 22.12.2005», що підтверджується платіжним дорученням № 1093 від 29.12.2005.

В свою чергу, пунктом 5 угоди № 140 від 22.12.2005 сторони узгодили, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі - продажу земельної ділянки, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 цієї угоди. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Але станом на момент вирішення спору суду не подано належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували відмову Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 угоди № 140 від 22.12.2005 шляхом прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, вимоги позивача про розірвання угоди № 140 від 22.12.2005 та стягнення з відповідача 120 148,91 грн. грошових коштів, перерахованих позивачем згідно угоди № 140 від 22.12.2005 не були доведені позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а отже задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 11.02.2013