Постанова № 29445778, 07.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/33/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до Управління Пенсійного Фонду України у Ренійському районі Одеської області про скасування вимоги про сплату боргу від 03.12.2012 року

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до Управління Пенсійного Фонду України у Ренійському районі Одеської області про скасування вимоги про сплату боргу від 03.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з вимогою Управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області не згоден з наступних причин: у період з 29.08.2011 року різко погіршилася навігаційна обстановка на нижній ділянці річки Дунай у зв’язку з мілководдям. У зв’язку з цим Наказом ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» було припинено рух річкових транспортних суден на нижній ділянці р. Дунай, а в періоді з 01.02.2012 року по 12.03.2012 року підприємство зазнало дії форс-мажору (стихійне лихе, в результаті якого було припинено господарську діяльність), у 2012 році стан вантажоперевалки підприємства знизився до такого рівня, який не забезпечує фінансову життєдіяльність порту, про що було доведено до відповідача. Крім того, порт має заборгованість по заробітній платі за вересень - листопад 2012 року. Положеннями ст.ст. 614, 617 ЦК України передбачена відповідальність за порушення зобов'язань лише за умови вини, однак управлінням пенсійного фонду не були враховані вищезазначені обставини, що призвело до винесення неправомірного рішення.

Представник позивача, Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суму боргу по вимозі № 47 від 03.12.2012 року в розмірі 503 154, 71 грн. визнає.

Представник відповідача, Управління Пенсійного Фонду України у Ренійському районі Одеської області в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

23.01.2012 року, через канцелярію суду, від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких останній, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» з таких підстав. Як зазначив представник відповідача, в зв’язку з набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року, починаючи з 01.01.2011 року Державне підприємство «Ренійський торговельний порт» відповідно д п.1 ч.2 ст. 6 Закону, було зобов’язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Проте, в позовній заяві, позивач посилається на наказ координатора Дунайського регіону №297 від 22.08.2012 року про закриття навігації у портах Ізмаїл, Рені з 22.08.2012 року, висновок Торгово – промислової палати України про форс-мажорні обставини від 01.06.2012 року № 1094/05-5 заключення головного диспетчера порту, в якому зазначено низькій рівень вантажоперевалки. Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 звільнення страхувальника від відповідальності за порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Законом № 2464 не передбачено. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464). 20 листопада 2012 року після надання звіту за жовтень 2012 року до УПФУ у Ренійському районі Одеської області, згідно даних особового рахунку у ДП «Ренійський морський торговельний порт» виникло зобов’язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 659 622, 66 грн., яке в подальшому не було сплачене платником у встановлений Законом строк. 03.12.2012 року УПФУ в Ренійському районі Одеської області була сформована податкова вимога №Ю-47 на загальну суму боргу – 1388313, 30 грн., яка згідно поштового повідомлення про вручення, 04 грудня 2012 року була отримана позивачем. ДП «Ренійський морський торговельний порт» у встановлений десятиденний термін заяву про узгодження вимоги, до УПФУ у Ренійському районі Одеської області не подало. 26 грудня 2012 року УПФУ у Ренійському районі направлено до відділу Державної виконавчої служби Ренійського районного управління юстиції вимогу про сплату боргу від 03.12.2012 року №Ю-47 для стягнення в примусовому порядку заборгованості у сумі 659 622, 22 грн.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, ДП «Ренійський морський торговельний порт» перебуває на обліку в УПФУ у Ренійському районі Одеської області,як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, і в силу п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зобов’язано своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

20 листопада 2012 року, після надання звіту до УПФУ у Ренійському районі Одеської області, згідно даних особового рахунку – у ДП «Ренійський морський торговельний порт» виникло зобов’язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 659 622,22 гривень, яке не було оплачено, у передбачений Законом № 2464, строк.

Згідно з ч.4 ст.25 Закону № 2464, територіальний орган пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом пенсійного фонду в порядку, встановленому пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

03 грудня 2012 року, УПФУ у Ренійському районі Одеської області була сформована вимога №Ю-47 на загальну суму 1388 313,30 гривень, яка згідно поштового повідомлення була отримана ДП «Ренійський морський торговельний порт». На момент розгляду справи, визначена, органом УПФУ у Ренійському районі Одеської області, сума заборгованості позивачем не сплачена.

Згідно довідки УПФУ у Ренійському районі Одеської області №314/03 від 06.02.2013 року станом на 06.02.2013 року ДП «Ренійський морський торговельний порт», код ЄДРПОУ 01125809 загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування складає 1 873 802,27 гривень. Вимога від 03.12.2012 року №Ю-47 у сумі 1388 313,30 гривень частково погашена у сумі 885 158,59 гривень. Залишок по вимозі №Ю-47 від 03.12.2012 року складає 503 154,71 гривень за жовтень 2012 року.

Суд відхиляє посилання представника відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що позивачем не дотримано вимог порядку розгляду органами пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-7.

Так, вказаний порядок визначає процедуру подання та розгляду органами пенсійного фонду України заяв платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону № 2464; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою статті 25 Закону, а ч.4 ст.25 Закону № 2464 надає право страхувальнику оскаржити вимогу в судовому порядку.

Крім того, суд вважає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч.2 ст.4 КАС України).

Таким чином, позивач мав відповідне право звернутися до суду.

Разом із тим, суд на вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як на підставу для задоволення адміністративного позову, позивач послався на те, у зв'язку з мілководдям на нижній ділянці ріки Дунай ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» наказом від 22.08.2011 року «Про закриття навігації на нижній ділянці ріки Дунай» оголошено форс-мажорну ситуацію та закрито навігацію на нижній ділянці ріки Дунай з 22 серпня 2012 року до покращення навігаційної обстановки.

В результаті різкого погіршення навігаційної обстановки на нижній ділянці річки Дунай у зв'язку з мілководдям, ПАТ «Українське дунайське пароплавство» наказом від 30.08.2011 року № 281 «про призупинення руху на нижній ділянці ріки Дунай» призупинено рух річних транспортних суден на ніжній ділянці річки Дунай від 568 км до порту Рені з 29.08.2011 року.

Крім того, висновком торгово-промислової палатки України від 01.06.2012 року № 1094/05-5 надзвичайні погодні умови на нижній ділянці ріки Дунай у періоді з 01.02.2012 року по 12.03.2012 року визнані форс-мажорними обставинами для ДП «Ренійський морський торговельний порт».

На думку позивача, вищевказані обставини на підставі положень ст.ст.614, 617 ЦК України звільняють ДП «Ренійський морський торговельний порт» від відповідальності за прострочення сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд зауважує на помилковість таких доводів позивача, оскільки положення Цивільного кодексу України не регулюють спірні правовідносини, так як між позивачем та відповідачем існують виключно адміністративні, засновані на владно-управлінському підпорядкуванні, правовідносини, в яких спеціальним нормативно-правовим актом виступає Закон № 2464.

Так, Закон № 2464 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

При цьому, вказаним Законом не передбачено звільнення страхувальника від відповідальності за порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а термін «форс-мажорні обставини» в цьому законі відсутній.

Натомість частиною 12 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, чинним законодавством не встановлено будь-яких виключень, у тому числі у вигляді настання форс-мажорних обставин для страхувальника, які б звільняли останнього від відповідальності та обов’язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірної вимоги відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Однак з урахуванням того, що вимога була сплачена позивачем частково, суд приходить до висновку про можливість часткового скасування вимоги, саме у сумі 885 158,59 гривень, та відповідно часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 9, 11-14, 86, 128, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково адміністративний позов державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт” до Управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про скасування вимоги про сплату боргу від 03.12.2012 року.

Скасувати вимогу від 03.12.2012 року в частині сплати боргу у сумі 885 158 (вісімсот вісімдесят п’ять тисяч сто п’ятдесят вісім) гривень 59 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя Н.В.Бжассо