Ухвала суду № 29445726, 20.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/8942/2012 Провадження № 22-ц/795/648/2013 Головуючий у I інстанції -Маслюк Н. В. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л. суддів:Євстафіїва О.К., Литвиненко І.В.при секретарі:Рудик І.І.за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2013 року позовні вимоги задоволені.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що на час звернення до суду з позовом вона та чоловік постійно проживали у Чехії, а тому, з урахуваннням приписів ст. 111 ЦПК України, підсудність даної справи мала бути визначена за клопотанням позивача ухвалою судді Верхового Суду України. Апелянт вказує на те, що при зверненні до суду позивач та його представник ввели суд в оману, зазначивши , що вона проживає за місцем реєстрації. Апелянт зазначає, що, суд при відкритті провадження у справі не звернув уваги на відсутність документів про майновий стан подружжя, їх місце роботи, стан здоров"я відповідачки. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно відмовив у наданні строку для примирення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_8, який є громадянином Королівства Нідерландів та мешкає у Чехії, та відповідачка ОСОБА_7, яка є громадянкою України, з 13 жовтня 2009 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану громадян міського району Прага 1 - Старе Мєсто, п.ном.1, Старомєстська ратуша, Чеська Республіка, номер запису в реєстрі шлюбів № 593, в томі ІІ/24, за 2009 рік, сторінка 115. Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що збереження сімейних стосунків між подружжям неможливе, а незгода відповідачки розірвати шлюб буде нічим іншим, як примушування позивача до збереження шлюбних відносин.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з приписами законодавства та матеріалами справи.

За змістом ст. 16 Закону України „ Про міжнародне приватне право" особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не проживають разом з травня 2011 року , сім'я носить формальний характер, за час знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося.

За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що збереження шлюбу є неможливим та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Доводи апелянта про те, що на час звернення до суду з позовом вона та чоловік постійно проживали у Чехії, а тому, з урахуваннням приписів ст. 111 ЦПК України, підсудність даної справи мала бути визначена за клопотанням позивача ухвалою судді Верхового Суду України не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки місцем реєстрації відповідачки є АДРЕСА_1; згідно з листом УГІРФО УМВС України в Чернігівській області від 11.10.12 року та листом Міністерства закордонних справ України від 19.10.12 року ОСОБА_7 з клопотанням щодо оформлення документів для виїзду на постійне місце проживання за кордон не зверталась; в матеріалах справи наявні лише дані про проходження відповідачкою лікування у Чехії у вересні 2012 року та про отримання останньою у цей же період у Чехії соціальних послуг.

Доводи апелянта про те, що при зверненні до суду позивач та його представник ввели суд в оману, зазначивши , що вона проживає за місцем реєстрації також не спростовують правильність судового рішення за вищевказаних обставин.

Доводи апелянта про те, що суд при відкритті провадження у справі не звернув уваги на відсутність документів про майновий стан подружжя, їх місце роботи, стан здоров"я відповідачки, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відповідні документи були надані в ході розгляду справи судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно відмовив у наданні строку для примирення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки з часу відкриття провадження по справі 13 липня 2012 року і до дня постановлення судового рішення 18 січня 2013 року примирення між подружжям не відбулося.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: