Рішення № 29445657, 19.02.2013, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 1516/5174/2012

Провадження № 2/505/44/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2013 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Нікітішина В.П.

при секретарі - Шевчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання договору «Відновлювальної кредитної лінії №08-1» від 04.03.2008 року недійсним, стягнення матеріальної і моральної шкоди

встановив:

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 звернувся 09.10.2012 року в суд з цим позовом, в інтересах свого довірителя ОСОБА_1, до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 і АТ«Ощадбанк», вказуючи, що на початку січня місяця 2009 р. ОСОБА_1 отримав листа з Балтського відділення № 2822 ВАТ «Ощадбанк» про те, що за ним існує заборгованість у сумі 547019.59 грн.

Насправді ОСОБА_1 кредитного договору не укладав і кредитних коштів у сумі 500 000 гривень не отримував. Ніяких доручень щодо укладення даного Договору нікому не давав. Вважав, що підпис кредитному договорі підробив ОСОБА_2 в результаті чого сам отримав кошти у сумі 500 000 грн.

У цей же день була написана заява до Балтського РВ про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2.

За цей час у відношенні ОСОБА_2 було порушено ряд кримінальних справ у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, які були об'єднані з кримінальною справою № 61200900008.

Під час розслідування кримінальної справи № 61200900008 була проведена судова почеркознавча експертиза.

Висновком судової почеркознавчої експертизи № 5026/02 від 09.07.09 р., було однозначно встановлено те, що ОСОБА_2 підробив підпис у кредитному Договорі та особисто писав заяви від імені ОСОБА_1 на отримання готівки в касі банку, та заяви на направлення коштів на його підприємницький рахунок.

Кримінальна справа № 61200900008 у відношенні ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 222 та ч. 1 ст. 364 КК України була направлена до Котовського міськрайсуду Одеської області, а кримінальна справа № 076201100025, була виділена з кримінальної справи № 61200900008 по обвинуваченню управляючого Балтським відділенням АТ «Ощадбанк» ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ст. 191 ч. 4, ст. 364 ч. 2 та 366 ч. 2 КК України та направлена до Балтського районного суду для розгляду по суті.

Кримінальна справа № 61200900008 була розглянута Котовським міськрайсудом Одеської області.

Постановою Котовського міськрайонного суду від 27 жовтня 2011 р. по кримінальній справі № 1-260/11 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 366 та ст.222 ч. 1 КК України.

Постановою Котовського міськрайонного суду від 27 жовтня 2011 р. чітко і однозначно встановлено, що особисто ОСОБА_2 підробив даний кредитний договір та отримав за ОСОБА_1 500 000 грн., які використав в особистих цілях.

Насправді у позивача ніколи не було бажання та необхідності укладати кредитний договір на 500 000 грн.. Такого волевиявлення він ніколи не виказував і воно не відповідає його волі, а тому на підставі вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України даний договір повинен бути визнаний судом не дійсним, оскільки під час підписання даного договору сторонами не було додержано вимог, які

передбачені частинами першою - третьою та п'ятою ст. 203 ЦК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку з вчиненням недійсного правочину другій стороні, або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У результаті того, що ОСОБА_2 підробив договір «Відновлювальної кредитної лінії № 08-1» від 04.03.2008 р., ОСОБА_1 було завдано збитків та спричинена моральна шкода, оскільки ОСОБА_1, не роблячи нічого протизаконного, був вимушений звертатися до правоохоронних органів за захистом своїх прав, їздити до Банку, на проведення слідчих дій, з'являтись в судові засідання під час розгляду цивільних та кримінальних справ, оскаржувати незаконні Постанови про закриття кримінальних справ у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 слідчого прокуратури Красноокнянського району.

За цей час було витрачені кошти на переписку, придбання бензину та квитків на поїздки до суду.

На почтову переписку витрачено - 7+14+6.40 +12.80 + 13.86 + 6.40 + 7.70 + 7,70 + 7.80+17.16+12.70 =113.52 гривень;

На бензин витрачено - 72 + 39.95 + 56.02 + 62 + 50 + 49.98 + 100.04 + 99.96 + 399.99 + 71 + 69.94+ 70.50=1 141.38 гривень.

На залізничні квитки витрачено: 37.98 + 49.49 + 49.49 + 55.97 + 60.99 + 20.05 = 273.97 грн.

всього витратив коштів у сумі - 1528.87 гривень.

Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 20 000 грн. тому, що на протязі 4 років вимушений був доводити у різних інстанціях те, що він не брав вказаного кредиту, не підписував кредитного договору і не використовував кошти на свої нужди. Банк постійно направляв йому до додому вимоги про необхідність сплати тіла кредиту та процентів за користування коштами у зв'язку з чим, постійно нервували його батьки похилого віку, переживаючи за те, що заберуть у них квартиру за кредит. Він також перебував постійно під тиском страху про те, що у будь-яку хвилину Банк пред'явить вимогу щодо повернення кредиту.

Просив ухвалити рішення суду, яким визнати не дійсним Договір «Відновлювальної кредитної лінії № 08-1» від 04.03.2008 р., укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 з моменту його підписання - 04.03.2008 року та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1

моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень та матеріальну шкоду у розмірі - 1528.87 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача адвокат ОСОБА_4 наполягав на задоволені заявлених вимог позову у повному обсязі. Також надав заяву про виключення з числа відповідачів ОСОБА_5, оскільки її включення до позову сталось у наслідок технічної помилки при написанні позовної заяви (а.с.81).

Додатково суду пояснював, що відшкодувати збитки пов'язані з розслідуванням кримінальної справи щодо ОСОБА_2 в порядку кримінального судочинства позивач був позбавлений можливості, оскільки не був залучений до справи у якості потерпілого яка дійшла до суду, а інші епізоди кримінальної справи були закриті слідчим.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Заяви про розгляд справи у свою відсутність не надав. Заперечень до позову не представив. Тому за згоди учасників судового процесу справу розглянуто у відсутність відповідача.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за довіреністю ОСОБА_7 позов в частині вимог до банку визнав у повному обсязі.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Вирішуючи вимогу позову щодо визнання кредитного договору недійсним суд керується

положеннями ст.202ч.ч.1,4 ЦК України та ст.638 ЦК України.

Зокрема ч.ч.1,4 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та відповідач, в особі АТ «Ощадбанк України», не вживали будь-яких погоджених дій щодо набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків за умовами оспорюваного кредитного договору.

Статею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.04.2010 року (справа №22-ц-925/2010) встановлено, що договір «Відновлювальної кредитної лінії №08-1» від 04.03.2008 року між ОСОБА_1 і Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» є - неукладеним (а.с.25).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином оспрюваний крединий договір є неукладеним.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №6 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснюється, «що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним».

Тому суд приходить до висновку про відмову у залдоволені вимоги позову про визнання недійсним Договору «Відновлювальної кредитної лінії № 08-1» від 04.03.2008 року.

Разом з тим відмова позивачу у задоволені цієї вимоги позивову не позбавляє його права на відшкодування майнової і моральної шкоди в порядку положень визначених ст.ст.22,23,1666, і 1167 ЦК України.

Положеннями ст.22 ЦК України встановлено, що особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім цього ст.1166 цього кодексу визначає, що шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо остання не доведе своєї невинності в цьому.

Факт понесення позивачем витрат на участь у розслідуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на загальну суму 228,00 грн., у вигляді витрат на придбання пального для автомобіля (05.04.2009р.- 49,98 грн.; 08.04.2009 р. - 50 грн.; 23.05.2009 р. - 56,02 грн.; 15.08.2010р. - 72,00 грн.) підтверджується відповідними письмовими доказами у справі (а.с.84-91).

Ці витрати є взаємопов'язаними з виною відповідача у неправомірних діях стосовно позивача, що підтверджується Постановою Котовського міськрайонного суду від 27 жовтня 2011 р. по кримінальній справі № 1-260/11 р. відносно ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 366 та ст.222 ч. 1 КК України - підроблення кредитного договору та отримання за ОСОБА_1 500 000 грн. (а.с. 15-16). Тому позов у цих вимогах підлягає задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позову в частині відшкодування матеріальної шкоди щодо участі в інших цивільних справах за участі позивача, оскільки питання розподілу між сторонами судових витрат при розгляді цих цивільних справ має вирішуватись судом, який розглядає ці справи згідно положень ст.ст.79,88 ЦПК України.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних доказів понесення позивачем поштових витрат на його переписку, саме з вини відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Тому у цьому випадку суд не може ухвалювати рішення зможливих припущень цих витрат.

Вирішуючи позов у частині грошового відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного:

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Щодо визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди пов'язаної з каліцтвом, то в цьому випадку суд керується п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, в редакції від 25.05.2001 року, який зазначає, що «Розмір

відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Наслідком неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 стало те, що позивач вимушений був нести душевні страждання за наслідком дій які він не вчиняв та доводити свою непричетність до незаконного отримання кредиту у великих розмірах (а.с.18-20, 24-25).

Тому з урахуванням всіх обставин справи, розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої відповідачем суд визначає у сумі - 2000,00 грн.

Крім цього згідно ст.88 ч.1 ЦПК України на відповідача ОСОБА_2 слід покласти судові витрати по справі в частині задоволеного позову у вигляді судового збору в розмірі 214,60 грн..

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, ст. ст. 15; 22ч.2п.1; 23ч.2п.2; 202ч.ч.1,4; 203; 638; 1166; 1167ч.1ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (іпн: НОМЕР_2), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (іпн:НОМЕР_3), матеріальну шкоду у розмірі - 228,00 грн. та грошову компенсацію в порядку відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі - 2000,00 грн..

В іншому відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі - 214,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутніми у судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання його копії.

С у д д я-