Постанова № 29443750, 15.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2013 р. Справа № 809/347/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

за участю секретаря Дубінської І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування наказу № 37 о/с від 18.04.2011 р. в частині звільнення за власним бажанням, поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування наказу № 37 о/с від 18.04.2011 р. в частині звільнення за власним бажанням, поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до УМВС України в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування наказу №37 о/с від 18.04.2011 року в частині звільнення за власним бажанням, поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що проходив службу в органах внутрішніх справ, та до звільнення обіймав посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Снятинського РВ УМВС.

Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області №37 о/с від 18.04.2011 року звільнений з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Снятинського РВ УМВС за п. "ж"ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Положення) (за власним бажанням).

Дане звільнення вважає незаконним, а наказ протиправним, оскільки посадовими особами УМВС України в Івано-Франківській області при звільнені не дотримано вимог п. 68 Положення, який передбачає, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ним рішення не пізніше як за три місяці до дня звільнення про що подають рапорт за командою.

Окрім того, рапорт про звільнення ним був написаний під тиском та погрозами вищестоящого начальства у зв'язку зі збігом обставин, що передбачали нібито скоєння злочину працівниками міліції. На засіданні кадрової комісії 18.04.2011 року (протокол засідання кадрової комісії УМВС в Івано-Франківській області №11 від 18.04.2011 року).,зазначив,що хоче працювати,тобто вчинив дії по відкликанню рапорту про звільнення за власним бажанням однак його звільнення було проведено.

Просить суд визнати наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області №37 о/с від 18.04.2011 року про звільнення його з органів внутрішніх справ за п. "ж"ст. 64 Положення незаконним, скасувати його, поновити на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Снятинського РВ УМВС та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу,щодо проведення почеркознавчої експертизи для вирішення питання про вчинення підпису в рапорті відмовився.

Судове засідання, призначене на 08.02.2013 року, було відкладене у зв'язку із неявкою представника відповідача по причині неможливості забезпечити участь представника, оскільки представник бере участь в іншому судовому.

15.02.2013 року представник відповідача повторно не прибув в судове засідання по даній справі, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв про розгляд справи за його відсутності позивач суду не подав, однак подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом зазначається, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Окрім того,відповідно положення ст..122 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу,її проходження,звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку,але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Тому, на підставі вищенаведених норм, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутності відповідача.

Представник відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області 07.02.2013 року на адресу суду подав заперечення у якому посилаючись на певні обставини надав пояснення, щодо позовних вимог позивача,які на його думку є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства,однак не подав на вимогу суду довідку про розмір середньомісячного заробітку,яка витребовувалась судом відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 30 січня 2013 року.

Зазначив,що вільнення позивача проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, на підставі п.„ж" ст. 64 Положення (за власним бажанням).

Твердження позивача про порушення УМВС України в Івано-Франківській області при його звільненні з органів внутрішніх справ п. 68 Положення не відповідають дійсності, оскільки посадовим особам, які наділені правом звільняти з органів внутрішніх справ, надається граничний термін на протязі трьох місяців, але не більше, звільнити працівника з органів внутрішніх справ за власним бажанням. Аналогічна позиція викладена у рішеннях Вищого Адміністративного Суду України по даній категорії справ.

Щодо тверджень позивача про підписання рапорту під тиском та погрозами, то вони також не відповідають дійсності, оскільки протягом періоду часу від написання рапорту про звільнення та видання наказу про звільнення, позивачем не вчинялося жодних дій по відкликанню поданого рапорту.

Окрім того, про безпідставність позовних вимог свідчить висновок службового розслідування від 01.06.2011 року за скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та протокол засідання кадрової комісії УМВС в Івано-Франківській області №11 від 18.04.2011 року.

Вважає, що будь-яких порушень при звільненні позивача УМВС в області не допустило, а діяло у відповідності до вимог Закону України "Про міліцію"та Положення, а тому оскаржуваний наказ є правомірним. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, судом зазначається наступне.

Судом встановлено, що позивач відносився до осіб публічної служби, оскільки проходив службу в органах внутрішніх справ у званні капітана і обіймав посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Снятинського РВ УМВС.

Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області №37 о/с від 18.04.2011 року капітан міліції ОСОБА_1 звільнений з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Снятинського РВ УМВС за п. "ж"ст. 64 (за власним бажанням) Положення. (а.с.65)

Підставою прийняття даного наказу слугував рапорт ОСОБА_1 (а.с.59)

Також судом встановлено,що на засіданні кадрової комісії 18.04.2011 року (протокол засідання кадрової комісії УМВС в Івано-Франківській області №11 від 18.04.2011 року) (а.с.64) позивач виявив бажання працювати, однак його звільнення було проведено тому 05.05.2011 року позивачем оскаржено наказ про звільнення від 18.04.2011 року до МВС України, однак в задоволенні даної скарги позивачу відмовлено. (а.с.19, 21)

Судом зазначаеться,що відповідно до п. "ж" пункту 64 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Згідно п. 68 Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше як за три місяці до дня звільнення про що подають рапорт за командою.

Враховуючи те, що у своєму рапорті про звільнення за власним бажанням позивач не зазначив дату, з якої просить його звільнити, та те, що дотримання трьохмісячного строку при звільненні осіб, на яких воно поширюється є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача, тому звільнення позивача з органів внутрішніх справ України здійснено з порушенням.

Така поведінка відповідача, суперечить вимогам пункту 68 Положення, оскільки за його змістом, до закінчення трьохмісячного строку попередження згадані особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.

Відповідно до пункту 24 Положення визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що при звільненні позивача ОСОБА_1 відповідач не діяв в межах діючого законодавства а саме Закону України "Про міліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління МВС України в Івано-Франківській області №37 о/с від 18.04.2011 року в частині звільнення за власним бажанням з 18.04.2011 року капітана міліції ОСОБА_1 за ст. 64 п. "ж" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Снятинського РВ УМВС з 18.04.2011 року та зобов'язати управління МВС України в Івано-Франківській області виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.04.2011 року по день поновлення на роботі.

Постанова в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.02.2013 року.