Рішення № 29443453, 19.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р. Справа № 918/157/13-г

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК"

про стягнення в сумі 1 453 694 грн. 78 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Присутні представники:

від позивача - Рівненської міської ради: не з'явився

від позивача - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради: не з'явився

від позивача - Комунального підприємства "Теплотранссервіс": Бондар Ю.М., дов. від 30.01.2013 року

від відповідача: Рогульчик Н.П., дов. № 3 від 04.01.2013 року

від прокуратури: Герасимчук Ю.М., посв. № 010595 від 20.10.2012 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2013 року Заступник прокурора м. Рівне звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплотрансервіс» (надалі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК» (надалі-відповідач) про стягнення 1 453 694,78 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

15.10.2009 року між позивачем (підприємство) та відповідачем (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії (надалі-договір), відповідно до п. 1.1. якого підприємство зобов'язалося надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Договірні зобов'язання відповідач не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого станом на 20.10.2013 року за ним обліковується заборгованість в розмірі 1 428 383,21 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано пеню в розмірі 19 943,04 грн., 3 988,61 грн. 3% річних, 1 379,92 грн. інфляційних.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 526, 549-551, 625 ЦК України, ст. ст. 231, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 06.02.2013 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 19.02.2013 року.

18.02.2013 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній із сумою основної заборгованості погоджується, однак не має можливості своєчасно здійснити оплату, так як ця сума складається з боргів мешканців будинків житлово-будівельних кооперативів за спожиті теплоносії. Щодо вимог позивача про стягнення 19 943,04 грн. пені, 3 988,61 грн. 3% річних та 1 379,92 грн. інфляційних, то відповідач вважає їх необґрунтованими та незаконними.

Оцінивши правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009 року між позивачем (підприємство) та відповідачем (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії (надалі-договір), відповідно до п. 1.1. якого підприємство зобов'язалося надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

За п. 1.4. договору теплова енергія подається споживачу за адресами: вул. В. Дивізії,3, 7, 9; вул. Є.Коновальця, вул. Гагаріна,3; вул. Грушевського, 40а, 42;, вул. Кн. Володимира,37; вул. Льнокомбінатівська,13;, вул. Міцкевича,9, вул. Мельника,14, 14а, 22; вул. Млинівська, 33, 37, 39, 41; вул. Набережна,2; вул. Соборна, 261, 263; вул. Вербова,4; вул. Фабрична,5а; вул. Шухевича,10,12.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору початок і закінчення опалювального сезону визначається рішенням місцевого самоврядування, виходячи із кліматичних умов. Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку та розрахунковим способом.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 25 числа поточного місяця. В разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим методом: по опаленню та вентиляції - згідно з навантаженням, зазначеним в договорі; по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2 м/с (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 177 від 11.10.2011 року «Про тарифи на послуги теплопостачання» визначено, що тарифи на послуги теплопостачання (централізоване опалення, підігрів води), що надаються позивачем для бюджетних установ та інших споживачів, встановлюються в розмірі, визначеному постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року № 136 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Теплотрансервіс» Рівненської міської ради, згідно з додатком до даного рішення, і вводяться в дію з моменту опублікування рішення та коригуються у встановленому порядку.

Згідно з додатком до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 177 від 11.10.2011 року вартість 1 Гкал з ПДВ склала 904,20 грн., місячна вартість опалення 1 м.кв. опалювальної площі в опалювальний період - 24,41 грн.

Пунктом 5.3. договору (з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства або в будь-якій іншій формі, не забороненій чинним законодавством.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.7. договору (з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей) в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

За підп. 3.2.1. п. 3.2. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Усупереч наведеному, відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в розмірі 1 428 383,21 грн., що виникла за листопад-грудень 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів виконання прийнятих на себе зобов`язань, відтак вимоги позивача про стягнення 1 428 383,21 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 19 943,04 грн. пені, 2 988,61 грн. 3% річних та 1 379,92 грн. інфляційних.

Підпунктом 6.3.3. п. 6.3. договору (з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, нарахованих у порядку ст. 625 ЦК України, дійшов висновку, що розмір перших складає 4 102,76 грн. (при заявленому 3 988,61 грн.), а інших - 1 379,92 грн.

Щодо 3% річних, то останні, виходячи із права особи самостійно визначити розмір позовних вимог, а також враховуючи те, що заявлені позивачем інфляційні не перевищують дійсного розмір, що підлягає до стягнення, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення у повному обсязі.

Стосовно нарахування позивачем пені, то виходячи з вимог ст. 231 ГК України, штрафні санкції застосовуються у випадках, передбачених договором або законом.

Проаналізувавши відповідальність сторін, визначену в умовах договору з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей, суд не встановив наявності відповідальності відповідача у вигляді пені.

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення пені в розмірі 19 943,04 грн.

Зважаючи на викладене вбачається, що позивач довів, а відповідач не спростував належними та достатніми доказами погашення заборгованості, відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання ЖБК» (вул. Гур'єва,2, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 21093968) на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради (вул. Д. Галицького,27, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 30841056) 1 428 383,21 грн. основного боргу, 3 988,61 грн. 3% річних, 1 379,92 грн. інфляційних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання ЖБК» (вул. Гур'єва,2, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 21093968) в доход Державного бюджету України 28 675,59 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять грн. 59 коп.) грн. судового збору.

4. У задоволенні позову в частині стягнення 19 943,04 грн. пені відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 20.02.2013 року.

Суддя Андрійчук О.В.