Рішення № 29443348, 29.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/18 29.01.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра"До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" 2. Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганські акумулятори" Простягнення 130 461 567,33 грн.За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд"

до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку

"Надра"

про визнання недійсним договору поруки

Головуючий суддя Борисенко І.І.

судді Літвінова М.Є.

Грєхова О.А.

Представники (за первісним позовом):

від позивача - Савчук О.Г. за довіреністю;

від відповідача-1 - Фоменко А.В. за довіреністю

від відповідача-2 - не з'явився

від відповідача-3 - Фоменко А.В. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра"(в процесі розгляду справи змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Надра", що підтверджено належними доказами) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс", Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганські акумулятори" про солідарне стягнення з боржників, а саме з:

- з ТОВ "Газотрон-Люкс", 11 347 519,33 євро, що за курсом НБУ (на дату складання розрахунку) разом складає 130 461 567,33 грн.;

- з ЗАТ "Астрон-Фонд", 50% від загальної суми заборгованості, загальна заборгованість - 11 347 519,33 євро, що за курсом НБУ (на дату складання розрахунку) разом складає 130 461 567,33 грн.;

- з ТОВ "ТД "Луганські акумулятори", 50% від загальної суми заборгованості, загальна заборгованість - 11 347 519,33 євро, що за курсом НБУ (на дату складання розрахунку) складає 130 461 567,33 грн., а разом складає 130 461 567,33 грн. заборгованості за кредитною угодою №23/5/2004/978-К/64 від 28.04.2004р.

10.02.2011р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ (на дату складання розрахунку) складає 129 330 635,62 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог, або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідачів солідарно загальну суму заборгованості у розмірі 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ станом на 20.12.2010р. становить 129 330 635,62 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

10.02.2011 до загального відділу суду від Закритого акціонерного товариства «Астро-Фонд» надійшла зустрічна позовна заява до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про визнання недійсним договору поруки №23/5/2004/978-П/64-3 від 17.01.2008, з підстав передбачених ст.ст. 203, 207 ЦК України.

В обґрунтування поданої зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом зазначає, що Договір поруки №23/5/2004/978-П/64-3 від 17.01.2008 підписаний за голову правління ЗАТ "Астрон-Фонд" Мироненко Тетяну Володимирівну іншою особою.

Ухвалою суду від 16.02.2011 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним та відкладено розгляд справи на 24.02.2011.

В судовому засіданні 24.02.2011 представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом) звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки за твердженням Відповідача-2 Мироненко Тетяна Володимирівна договір поруки №23/5/2004/978-П/64-3 від 17.01.2008 не підписувала, т.я. за неї, начебто, підписалась інша особа.

На вирішення експерта, відповідач-2 (позивач за зустрічним позовом) просив поставити наступне питання:

- Чи дійсно підпис на договорі поруки №23/5/2004/978-П/64-3 був здійснений Мироненко Тетяною Володимирівною?.

Ухвалою суду від 10.03.2011 було зупинено провадження у справі №4/18 та призначено судову почеркознавчу експертизу.

06.09.2011 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з матеріалами справи № 4/18 надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи № 3061/11-11 від 31.08.2011.

Ухвалою суду від 19.09.2011 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 04.10.2011.

Ухвалою суду від 04.10.2011 розгляд справи було відкладено на 20.10.2011.

17.10.2011 та 20.10.2011 через загальний відділ суду від позивача та відповідача-3 надійшли клопотання про колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.10.2011 розгляд справи №4/18 доручено здійснити колегіально у наступному складі: головуючий суддя Борисенко І.І., судді Літвінова М.Є. та Ващенко Т.М.

Ухвалою суду від 21.10.2011 прийнято справу №4/18 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Борисенко І.І., судді Літвінова М.Є. та Ващенко Т.М., розгляд справи було призначено на 15.11.2011.

06.03.2012 представником відповідача-3 подано відзив на первісний позов, відповідно до якого просив останній просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог до відповідача-3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2012р.

20.12.2012р. суддя Борисенко І.І. звернулась до в.о. голови Господарського суду міста Києва із заявою щодо визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 4/18.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 розгляд справи №4/18 доручено здійснити колегіально у наступному складі: головуючий суддя Борисенко І.І., судді Літвінова М.Є. та Грєхова О.А.

В судовому засіданні 29.01.2013р. представники відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газотрон Люкс» та відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори» надали заяви про визнання позову.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" було укладено кредитну угоду № 23/5/2004/978-К/64.

Відповідно до п.п. 5.1.1 Кредитного договору кредитор надає Позичальнику Кредит у розмірі 10 550 830 (десять мільйонів п'ятсот п'ятдесят тисяч вісімсот тридцять) Євро 70 центів, для фінансування 85% вартості Контракту, терміном на 96 (дев'яносто шість) місяців за рахунок, які виділяє АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H по основній угоді та Індивідуальній кредитній угоді.

Відповідно п. 5.З.1. Договору Кредит надається шляхом виплати банком АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H по акредитиву коштів в Валюті Кредиту Німецькому експортеру пропорційно здійсненим поставкам по Контракту та відповідно до графіку вибірки (додаток А) до Кредитної угоди. Фактична оплата коштів по Акредитиву Німецькому експортеру відповідає фактично здійсненим поставкам по Контракту які погоджені або_замовлені позичальником як імпортером по Контракту, та є графіком вибірки за цією Угодою.

Відповідно до п. 5.3.3. Договору Кредит може бути наданий однією або кількома частинами (кредитними траншами). Для кредиту встановлено Графік повернення кредиту та сплати відсотків (додаток Б) до Кредитної угоди. До графіку вибірки та графіку повернення протягом терміну чинності цієї Кредитної угоди можуть вноситись зміни Банком за вимогою банку АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. відповідно до фактичної вибірки коштів Німецьким експортером по Акредитиву або в інших випадках, передбачених умовами Кредитної угоди.

Згідно п. 5.4.1. Договору кредиту Позичальник повертає Кредит (кожен кредитний транш), сплачує відсотки згідно з Графіком, який є невід'ємною частиною цієї Кредитної угоди, а також сплачує комісії, відшкодовує інші витрати та збитки Банка на умовах, викладених в цій кредитній угоді.

Відповідно до п. 5.5.1. Договору кредиту Позичальник зобов'язаний повернути Кредит та сплачувати відсотки згідно з Графіком повернення Кредиту та сплати відсотків (додаток Б). Строки, передбачені цими графіками, є обов'язковими для Позичальника.

У відповідності з п. 6.1.1. до дати надання кредиту по Кредитній угоді Позичальник зобов'язаний сплатити комісію за управління на користь Банка в розмірі 0,5 % від загальної суми Кредиту в Валюті кредиту протягом 15 (п'ятнадцяти) днів після підписання даної Кредитної угоди.

Пунктом 6.1.3. Договору встановлено що Позичальник сплачуватиме Банку відсотки за

користування Кредитом у розмірі EURIBOR+6,35 (EURIBOR плюс шість цілих тридцять п'ять сотих) відсотків річних/або Альтернативної ставки на кожну дату сплати відсотків, які нараховуються на основі Банківського року на не повернену частину Кредиту за фактичну кількість днів Періоду нарахування відсотків, починаючи з Дати надання Кредиту.

Банк має право змінити відсоткову ставку за користування Кредитом по цій Кредитній угоді залежно від повідомлень, одержаних від банку АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. щодо зміни ставки EURIBOR або Альтернативної ставки, зміни розміру маржі банку АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. як складових частин відсоткової ставки по Кредиту зі цією Кредитною угодою (п. 6.1.4. Договір кредиту).

У ст. 2 Договору кредиту вказано, що "EURIBOR" означає ставку у Євро що встановлюється для відповідного відсоткового періоду та публікується на сторінці EURIBOR системи Reuters (або на іншій сторінці, що є еквівалентною до зазначеної та публікується у системи Reuters) об 11 годині ранку або біля 11 години ранку за Брюсельським часом), про розмір якої Банк отримує від АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H., і така ставка є складовою частиною відсоткової ставки для будь-якого періоду нарахування відсотків по кредиту (по кожному кредитному траншу) за цією Кредитної угоди.

Альтернативна ставка є річна ставка, яку АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. визначає як ставка, що пропонується АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. ведучими європейськими комерційними банками, які приймають участь у встановлені ставки EURIBOR, що відбиває річну відсоткову ставку, запропоновану ними на дату встановлення відсоткової ставки для відповідного відсоткового періоду, про розмір якої Банк отримує повідомлення від АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H., збільшена на розмір маржі Банка, і яка в цілому встановлюється Банком як відсоткова ставка для будь-якого Періоду нарахування відсотків по кредиту (по кожному кредитному траншу) за цією кредитною угодою.

Згідно п. 6.2.1. Договору кредиту у разі порушення Позичальником строків повернення Кредиту, сплати відсотків та комісій, інших платежів на умовах цієї Кредитної угоди Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період виникнення прострочки від несвоєчасно сплачених сум за кожен день прострочення .

Матеріалами справи доведено, що Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитною угодою № 23/5/2004/978-К/64 від 28.04.2004р., порушив строки 7. повернення кредиту, а також сплати відсотків, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ (станом на 20.12.2010р. складає 129 330 635,62 грн., а саме:

строкова заборгованість по основній сумі кредиту - 9 087 386,27 євро, що по курсу НБУ складає 95 959 173,14 грн.;

прострочена заборгованість по процентам - 3 058 056,87 євро, що по курсу НБУ складає 32 291 860,38 грн.;

пеня за несвоєчасно погашені проценти - 102 238,91 євро, що за курсом НБУ складає 1 079 602,10 грн.

В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення Кредитного договору, сплати відсотків, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених Кредитним договором, між ВАТ КБ "Надра" та ЗАТ "Астрон-Фонд" і ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори" були укладені Договори поруки, а саме:

Договір поруки № 23/5/2004/978-П/64-3 від 17.01.2008 року укладеного між ВАТ КБ "Надра" та ЗАТ "Астрон-Фонд"

Договір поруки № 23/5/2004/978-П/64-2 від 17.01.2008 року укладеного між ВАТ КБ "Надра" та ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори".

Відповідно п.1.1., п.1.2., п.1.3. п. 1.4. п. 1.5. Договорів поруки поручителі поручаються перед Кредитором за виконання/належне виконання Позичальником, взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору. Поручитель відповідає перед кредитором частково, а саме: в розмірі, що не перевищує 50% (п'ятдесят відсотків) Зобов'язання. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання зобов'язання, як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителів виникає як у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-якої частини Зобов'язання, так і при невиконанні Позичальником Зобов'язання в цілому. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язання всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами. Поручителі підтверджують, що вони ознайомлені та погоджуються з умовами кредитного договору.

Банком 22.09.2009 на адреси Позичальника та Поручителів були надіслані повідомлення - вимоги про дострокове виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитними договорами та додатковими угодами до них.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Однак, відповідач-1, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що станом на 20.12.2010 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої 10.02.2011) за Позичальником рахується непогашена заборгованість сумі 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ (на дату складання розрахунку) разом складає 129 330 635,62 грн. а саме:

строкова заборгованість по основній сумі кредиту - 9 087 386,27 євро, що по курсу НБУ складає 95 959 173,14 грн.;

прострочена заборгованість по процентам - 3 058 056,87 євро, що по курсу НБУ складає 32 291 860,38 грн.;

Таким чином, факт наявності у відповідача-1 строкової заборгованості по основній сумі кредиту - 9 087 386,27 євро та простроченої заборгованості по процентам - 3 058 056,87 євро за Кредитною угодою належним чином доведений, документально підтверджений. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6.2.1. Договору кредиту у разі порушення Позичальником строків повернення Кредиту, сплати відсотків та комісій, інших платежів на умовах цієї Кредитної угоди Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період виникнення прострочки від несвоєчасно сплачених сум за кожен день прострочення .

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за несвоєчасно погашені проценти - 102 235,91 євро, що по курсу НБУ складає 1 079 602,10грн., суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача пені визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

17.01.2008 між позивачем та ЗАТ "Астрон-Фонд" (Поручитель) укладено Договір поруки № 23/5/2004/978-П/64-3.

17.01.2008 між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори" (Поручитель) укладено Договір поруки № 23/5/2004/978-П/64-2.

Відповідно до пунктів 1.1 Договорів поруки № 23/5/2004/978-П/64-3 та № 23/5/2004/978-П/64-2 згідно з цим договором Поручитель поручається перед кредитором за виконання/належне виконання позивальником, взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору.

Згідно з пунктами 1.2 Договорів поруки № 23/5/2004/978-П/64-3 та № 23/5/2004/978-П/64-2 Поручитель відповідає перед кредитором частково, а саме: в розмірі, що не перевищує 50% (п'ятдесят відсотків) зобов'язання. Поручитель повинен виконати зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено для Позичальника кредитним договором.

Позичальник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання, вказаного у п. 1.1 цього договору в частині (розмір якого зазначений в п. 1.2 цього договору) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до пункту 1.3 Договорів поруки, відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-якої частини зобов'язання, так і при невиконанні Позивальником зобов'язання в цілому.

Згідно з пунктом 1.4 Договорів поруки Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Відповідно до пункту 1.5 Договорів поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами Кредитного договору.

Відповідно до пунктів 3.1 Договорів поруки сторони встановлюють, що Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору, виплачує Кредитору пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по Кредитному договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника.

Сторони визначають, що цей Договір укладений на добровільних засадах та відповідає намірам Сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов'язань (п. 3.3 Договорів поруки).

Згідно з пунктами 3.5 Договорів поруки дія цього Договору закінчується належним виконанням Позичальником взятого на себе Зобов'язання по Кредитному договору та/або виконанням Поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Посилання відповідча-3 на те, що обсяг відповідальності Поручителя збільшився без згоди останнього, оскільки було збільшено відсоткову ставку на 1,1 %, внаслідок зміни курсу іноземних валют по відношенню до національної валюти гривні, спростовується наявними матеріалами справи, зокрема умовами Кредитного договору, де сторони передбачили, що Банк має право змінити відсоткову ставку за користування Кредитом по цій Кредитній угоді залежно від повідомлень, одержаних від банку АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. щодо зміни ставки EURIBOR або Альтернативної ставки, зміни розміру маржі банку АКА Ausfuhrkredit-Gesellschaft m.b.H. як складових частин відсоткової ставки по Кредиту зі цією Кредитною угодою (п. 6.1.4. Договір кредиту)

Також умовами Договорів поруки передбачено зобов'язання Позичальників:

- повернути 31 грудня 2015 року Кредит у сумі 2 282 540 доларів США, або еквівалент даної суми про кредитуванні в іншій валюті;

- сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку у відповідно до умовами кредитного договору та додаткових умов до нього;

- Достроково повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним у випадках дострокового стягнення Банком кредиту та/або відсотків за користування ним відповідно до умов, передбачених Кредитним договором. Порядок виконання зобов'язання, що витікає із Кредитного договору визначається Кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Посилання відповідача-3 на те, що умовами договорів поруки не встановлений строк, після якого порука припиняється, то в розумінні статті 252 ЦК України відповідач-3 вважає, що договір дія Договорів поруки припинилась також спростовується умовами Кредитного договору та Договорів поруки.

Умовами Договорів поруки визначено, що "строк" будь - який строк, визначений у цьому Договорі та/або Кредитному договорі.

Порядок виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору визначається Кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Як було зазначено раніше, строк виконання основного зобов'язання встановлено в Кредитному договорі, а саме 31 грудня 2015 року.

Вимоги пункту 4 статті 599 ЦК України, де встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки не підлягають застосуванню, оскільки строк виконання основного зобов'язання встановлено.

У розділі договору поруки "визначення термінів" зазначено строк виконання зобов'язання розмір кредиту, обов'язок сплати відсотків, штрафів пені, а також обов'язок позичальника достроково повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним у випадках дострокового стягнення Кредитором кредиту та/або відсотків користування ним відповідно до умов, передбачених Кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено право кредитора (Банку) у випадку прострочення боржником (ТОВ "Газотрон-Люкс") повернення частини кредиту та/або сплати відсотків вимагати від останнього дострокового повернення кредиту та сплатити відсотки за користування ним.

Тобто кредитним договором встановлено право Кредитора вимагати дострокового повернення кредиту при настанні певних обставин. Зобов'язання Боржника та поручителів достроково повернути кредит виникає з моменту коли Кредитор звернеться до останніх з вимогою про дострокове повернення кредиту сплати відсотків та ін. Обов'язок достроково повернути кредит виникає у позичальника та поручителів з моменту коли Банк вирішить скористатись своїм правом вимагати дострокового повернення кредиту (його частини).

Суд погоджується з твердженням Позивача, що жодними часовими рамками коли Кредитор може скористатися своїм правом на дострокове стягнення кредитної заборгованості Банк не обмежений, крім дати повернення кредиту.

Враховуючи умови кредитного договору можна зробити висновок, що вимоги ч. 4. ст. 559 ЦК України не підлягають застосуванню при достроковому стягненню Банком заборгованості за кредитом, оскільки перебіг строків у даному випадку починає обчислюватись з моменту початку примусового стягнення заборгованості Банком (направлення вимоги/звернення з позовом до суду).

Підтвердженням даної позиції є ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок".

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу".

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги по первісному позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів солідарно.

Щодо зустрічного позову.

Презумпція правомочності правочину закріплена в статті 204 ЦК України, в якій передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 203 ЦК України загальними вимогами додержання яких необхідне для чинності правочину є наступні:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що за голову правління ЗАТ "Астрон-Фонд"Мироненко Тетяну Володимирівну в Договорі поруки підписалась інша особа.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу №3/08 від 17.01.2008 засідання спостережної ради ЗАТ "Астрон-Фонд" на засіданні якого були присутні 3 члени Спостережної ради, кворум наявний, було постановлено надати голові правління ЗАТ "Астрон-Фонд" Мироненко Т.В. повноваження на укладення та підписання від імені ЗАТ "АСтрон-Фонд"договорів поруки з ВАТ КБ "Надра".

Крім того, з висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи вбачається, що встановити, чи самою Мироненко Тетяною Володимирівною або іншою особою, виконано підписи від імені Мироненко ТВ. В графі "Поручитель" внизу на кожній сторінці, біля відповідного прізвища "Голова Правління" в розділі "Сторона 2 Поручитель" на третій сторінці договору поруки - не виявилось можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині цього висновку.

Вказані розбіжності підпису в висновку не достатні для категоричного, а й навіть для ймовірного позитивного висновку про тотожність підпису. Виявити більшу кількість збіжних ознак експерт не зміг, тому що досліджувані підписи містять в собі малий обсяг графічного матеріалу, виконані почерком простої побудови, письмові ознаки в них не відрізняються якимись характерними особливостями.

Відповідно ч. 1, 5 ст. 41 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Додатковими доказами підписання договору поруки також слугують протоколи засідання спостережної ради ЗАТ "Астрон-Фонд" №6/07 від 08.06.2007, №1/2007 від 08.06.2007, №3/08 від 17.01.2008, №2/08 від 15.01.2008, якими у т.ч. уповноважено Мироненко Т.В. на підписання відповідних договорів поруки з ВАТ "КБ "НАДРА" у забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Газатрон-Ліокс", а також надані ЗАТ "Астрон-Фонд" Банку копії паспорту та ідентифікаційного коду Мироненко Т.В., нотаріально посвідчена копія витягу №7930 з ЄДРПОУ, нотаріально посвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ "Астрон-Фонд" та нотаріально посвідчена довідка про взяття на облік платника податків.

Статтями 203, 207, 208, 209, 210, 638, 639, 640 ЦК України передбачені загальні вимоги для укладання правочину (договорів).

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, при підписанні договору поруки, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладання договору були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства, на що Позивач посилається у своїй зустрічній позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що договір поруки № 23/5/2004/978-П/64-3 від 17.01.2008 року укладений між ВАТ КБ "Надра" та ЗАТ "Астрон-Фонд" укладено відповідно до положень чинного законодавства України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено своїх позовних вимог, відтак у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача по зустрічному позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

Солідарно стягнути з боржників, а саме:

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, ідентифікаційний код 32745197) 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ станом на 20.12.2010р. складає 129 330 635,62грн.

з Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3-А, ідентифікаційний код 30551006) 50% від загальної суми заборгованості, загальна сума заборгованості складає - 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ станом на 20.12.2010р. складає 129 330 635,62грн.

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганські акумулятори" (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-В, ідентифікаційний код 30597103) 50% від загальної суми заборгованості, загальна сума заборгованості складає - 12 247 682,05 євро, що за курсом НБУ станом на 20.12.2010р. складає 129 330 635,62грн.

на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) строкову заборгованість по основній сумі кредиту - 9 087 386,27 євро, що по курсу НБУ складає 95 959 173,14 грн.; прострочену заборгованість по процентам - 3 058 056,87 євро, що по курсу НБУ складає 32 291 860,38 грн.; пеню за несвоєчасно погашені проценти - 102 238,91 євро, що за курсом НБУ складає 1 079 602,10 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, ідентифікаційний код 32745197), Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3-А, ідентифікаційний код 30551006) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганські акумулятори" (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-В, ідентифікаційний код 30597103) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.І.Борисенко

Судді М.Є.Літвінова

О.А.Грєхова