Рішення № 29443324, 19.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р. Справа № 909/125/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Ільїна Ігора Івановича, вул. Смаль-Стоцького 10 кв. 3, м. Львів, 79000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина", вул. Крайківського 1, м. Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення 44882 грн. 40 коп., з яких 41989 грн. 37 коп. основного боргу, 2410 грн. 86 коп. пені, 482 грн. 17 коп. 3% річних;

за участю представників сторін:

Від позивача: Власюк В.В. - представник, (довіреність №189 від 13.02.13)

Від відповідача: Гентош Р. Є. - представник, (довіреність №б/н від 01.08.12)

ВСТАНОВИВ: Фізичною особою-підприємцем Ільїном Ігорем Івановичем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" про стягнення 44882 грн. 40 коп., з яких 41989 грн. 37 коп. основного боргу, 2410 грн. 86 коп. пені, 482 грн. 17 коп. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем Ільїним Ігорем Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" укладено договір № ІП09/01 купівлі-продажу від 05.09.12.

Згідно п. 1.1. договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача: матеріали та запчастини, згідно з накладними, а відповідач зобов'язується оплатити вартість товар на умовах та в порядку, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, загальна вартість товару становить 41989 грн. 37 коп.

Згідно п. 1.3. договору, асортимент, кількість товару, що підлягає передачі товару визначається накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний повністю оплатити вартість товару, вказану у накладних, протягом 10 днів з моменту отримання товару від позивача.

На виконання умов договору № ІП09/01 від 05.09.12, позивач передав у власність, а відповідач прийняв товар (матеріали та запчастини), що підтверджується видатковою накладною № 9/000001 від 05.09.12 на загальну суму 41989 грн. 37 коп.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем становить 41989 грн. 37 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, в строки визначені умовами договору, зобов'язання по оплаті за отриманий товар відповідачем не виконано.

Станом на день розгляду справи, в матеріалах справи відсутні документальні докази, які підтвердили б сплату боргу відповідачем. Відповідачем не заперечується факт наявності боргу перед позивачем.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 41989 грн. 37 коп. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 482 грн. 17 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2. договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми.

На підставі вказаного пункту договору, за прострочення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача 2410 грн. 86 коп. пені.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 2410 грн. 86 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 41989 грн. 37 коп. основного боргу, 482 грн. 17 коп. 3% річних, 2410 грн. 86 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 628, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи - підприємця Ільїна Ігора Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" про стягнення 44882 грн. 40 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина", вул. Крайківського 1, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 33163059) на користь Фізичної особи - підприємця Ільїна Ігора Івановича, вул. Смаль-Стоцького 10/3, м. Львів, 79000 (ідентифікаційний номер 1992117013) 41989 (сорок одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп. - основного боргу, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 17 коп. - 3% річних, 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 86 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.02.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 20.02.13