Рішення № 29443278, 18.01.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2013 р. Справа № 17/212/10

м.Миколаїв

За позовом: Державного підприємства "Дельта-Лоцман", 54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 27

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підриємство "Нібулон", 54030, м.Миколаїв, вул. Фалєєська, 9-Б, юридична адреса 54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1

Прокуратура Одеської області, 65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, 3

про: стягнення 495 878,24 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Представники:

Від позивача:не з'явивсяВід відповідача:Петровський Д.О. дов. № 364 від 28.12.2011р. В засіданні приймає участь прокурор: Круш Т.О. посвідчення № 003337

від 10.09.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до господарського суду з позовними вимогами (заява про збільшення позовних вимог № 6856 від 26.11.2012р.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підриємство "Нібулон" заборгованості в сумі 495 878,24 грн., у тому числі: 352334,06грн. - заборгованості з канального збору, 135285,18 грн. заборгованості за послуги служби регулювання руху суден, 6404,63 грн. - 3% річних, 1854,37 грн. - інфляційні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимогах заперечує та зазначає, що ДП «Дельта-лоцман» не є морським портом у розумінні ст. 73 КТМ України і не має території та акваторії морського порту, справляння будь-яких портових зборів на користь позивача є таким, що суперечить вимогам ст. 84 КТМ України. Відповідач вказує, що позивачем на надано жодних доказів застосовування ним п. 3.1.25 Правил плавання при організації плавання суден ТОВ СП «НІБУЛОН», зокрема, не надано доказів складання та узгодження схеми буксирування морською лоцманською службою ДП «Дельта-лоцман», а також організації особливого режиму плавання для вказаних суден, а також затвердження схеми буксирування капітаном відповідного порту. Відповідач стверджує, що судна, про які йдеться у позові і поясненнях позивача, зокрема, буксири «Баштанський», «Лідіївський», «Нібулон-1», «Нібулон-2» «Нібулон-3», «Нібулон-4», буксир-штовхач «Прибужанівський», несамохідні баржі «НБЛ-001», «НБЛ-002», «НБЛ-003», «НБЛ-004», «НБЛ-005», «НБЛ-007», «НБЛ-008», «НБЛ-009», «НБЛ-010», «НБЛ-011», «НБЛ-012», «НБЛ-013», «НБЛ-014», «НБЛ-015», «НБЛ-016», «НБЛ-018», «НБЛ-019», «НБЛ-020», «НБЛ-021», «НБЛ-022», «НБЛ-023», «НБЛ-024» та суховантажні несамохідні суднові баржі «БН-01», «БН-02», «БН-03», «БН-04», охоплюються ознаками суден групи В, оскільки в період з серпня 2010р. по серпень 2012р. вказані судна ТОВ СП «НІБУЛОН» здійснювали перевезення водними шляхами зернових вантажів (кукурудза, пшениця, ріпак, ячмінь) власності ТОВ СП «НІБУЛОН» з філій ТОВ СП «НІБУЛОН» та з інших елеваторів на перевантажувальний термінал ТОВ СП «НІБУЛОН» у м.Миколаєві (тобто здійснювали технологічні переміщення товарно-матеріальних цінностей власності ТОВ СП «НІБУЛОН» в межах підприємства з одного складу в інший), або здійснювали перехід від одного складу до іншого без вантажу (в баласті), при цьому зазначені переміщення товарно-матеріальних цінностей виконувались на підставі внутрішньогосподарських розпорядчих актів ТОВ СП «НІБУЛОН», договір перевезення не укладався, замовлення не оформлювалось, власником вантажу, вантажовідправником та вантажоотримувачем вантажів було виключно ТОВ СП «НІБУЛОН», жодний із суб'єктів господарювання не здійснював оплату (або фрахт) на користь ТОВ СП «НІБУЛОН» за здійснення вказаних перевезень, судна як транспортні засоби використовувались відповідачем для перевезення сільськогосподарської продукції водними шляхами без отримання плати. Відповідач також вказує, що 30.08.2011р. буксир «Нібулон-1», 21.10.2011р. буксир «Нібулон-2», 17.05.2012р. буксир «Нібулон-4» здійснювали проходження від місця побудови до місця постійного швартування та обліку, а 03.05.2012р. буксир «Нібулон-4» здійснював ходові випробування, вказані рейси не є комерційними взагалі, оскільки їх метою було не отримання прибутку, а здійснювались для технічних цілей та переведення з місця побудови, а 13.10.2011, 20.10.2011, 20.03.2012, 22.03.2012, 05.07.2012, 06.07.2012 буксир, «Нібулон-1», 30.03.2012 буксири «Нібулон-1», «Нібулон-2» та «Нібулон-3» 13.07.2012, 17.07.2012 «Нібулон-3» здійснювали заходження та вихід до суднобудівного заводу «Океан» для здійснення ремонту, вказані судна відповідно до п. 1 Положення про портові збори судна, що прямують на судноремонтні підприємства відносяться до групи «Д». Відповідач також зазначає, що усі судна відповідача, з приводу яких заявлено позов, мають осадку (заглиблення) до 4,0 м., отже, зазначені судна зобов'язані рухатись за бровками каналу, тобто не використовуючи канал, а тому відсутні підстави вважати, що судна відповідача здійснювали проходження Бузько-Дніпровсько-лиманськог каналу, також позивачем є недоведений факт проходження суден відповідача каналу в один кінець. Відповідач вважає, що позивач не довів того, що отримання послуг з користування Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом і послуг СРРС є обов'язковим і що без отримання цих послуг плавання суден товариства було б неможливим, а також не довів обґрунтованості заявлених ним позовних вимог про стягнення канального збору та збору за послуги СРРС.

Позивач в поясненнях проти доводів відповідача заперечує та зазначає, що з урахуванням норм законодавства саме на ДП "Дельта-Лоцман" покладено функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден. Позивач вказує, що об'єктивно, з урахуванням географічного розташування терміналів, навігаційних умов та природних глибин судноплавних шляхів, а також Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007 № 655, проходження суднами будь-якої осадки з портів Херсонського регіону до перевантажувального причалу ТОВ „СП „Нібулон" с неможливим без проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом. Твердження відповідача про те, що судна відповідача здійснювали некомерційні рейси не заслуговують на увагу, оскільки, основними видами діяльності ТОВ „СП „Нібулон" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, є вирощування зернових та технічних культур, складське господарство, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, тощо, в матеріалах справи містяться коносаменти, з яких, зокрема, вбачається, що відправлення вантажів здійснювалось з ТОВ „Бориславський елеватор", Елеватор Каховський ХПП, ТОВ Зерновий термінал Таврос, ТОВ Ровненський ХПП, ТОВ Тесла груп-Елеватори, ТОВ Качкаровський ХПП, ДП „Великолепетиський елеватор". Вказане свідчить про те, що відповідачем здійснювались перевезення зернових культур, закуплених у третіх осіб, що однозначно підтверджує те, що суднами відповідача здійснювались вантажні комерційні рейси, а тому такі судна відносяться до групи А, а не до окремих об'єктів групи В. Позивач вважає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин здійснення його буксирами (Нібулон 1, Нібулон 2, Нібулон 3, Нібулон 4) проходження каналом від місця побудови до місця постійного швартування, та що останні здійснювали ходові випробування, та заходження/вихід до суднобудівного заводу «Океан» для здійснення ремонту. Позивач зазначає, що безпідставним є посилання відповідача, на пункт 20 Постанови про портові збори, щодо звільнення суден відповідача від сплати канального збору, в якому зазначено, що судна груп В, Д та Е, а також судна групи Г (крім барж), що проходять каналом Прорва, звільняються від сплати канального збору, однак позивачем нарахований відповідачу канальний збір за проходження саме Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, а не каналом Прорва. Щодо збору за послуги СРРС позивач зазначає, що рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП "Дельта-Лоцман", до складу якої входять: ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Іллічівськ", "Одеса", "Южний", "Очаків" та "Широка Балка". Оскільки судна відповідача постійно здійснюють плавання в межах зони РС РРС заявку на рух судна вони подають в усному порядку по робочому каналу радіозв'язку за 30 хвилин до початку руху судна. Отже, відповідно до чинного законодавства, з метою забезпечення безпеки судноплавства, проходження судном в зоні в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 15.01.2013 року та 16.01.2013 року оголошувались перерви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора, суд -

встановив:

29.11.2010 року Державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до господарського суду з позовною заявою в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 6856 від 26.11.2012р. просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підриємство "Нібулон" заборгованості в сумі 495 878,24 грн., з яких: 352334,06грн. - заборгованості з канального збору, 135285,18 грн. заборгованості за послуги служби регулювання руху суден, 6404,63 грн. - 3% річних, 1854,37 грн. - інфляційних.

Позивач вказує на те, що протягом серпня-вересня 2010 року та в період з лютого 2011 року по серпень 2012 року судна, що належать ТОВ „СП „НІБУЛОН" проходили Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом під час здійснення вантажних комерційних рейсів, за що, відповідно до вимог чинного законодавства, ДП „Дельта-лоцман" було нараховано канальний збір. Під час проходження каналом цим суднам надавались послуги служби регулювання руху суден, за що стягується збір за послуги служби регулювання руху суден.

Проходження суднами каналом та надання послуг служб регулювання руху суден позивач підтверджує квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден.

Для сплати зборів ДП "Дельта - лоцман" виставило ТОВ "СП "Нібулон" рахунки № ДЕ-03302 від 31.08.2010 року, № ДЕ-03307 від 31.08.2010 року, № ДЕ-03310 від 31.08.2010 року, № ДЕ-03311 від 31.08.2010 року, № ДЕ-03749 від 30.09.2010 року, № ДЕ-03750 від 30.09.2010 року, № ДЕ-03752 від 30.09.2010 року, № ДЕ-03757 від 30.09.2010 року № ДЕ-00661 від 28.02.2011 року, № ДЕ-00701 від 21.03.2011 року, № ДЕ-01462 від 30.04.2011 року, № ДЕ-01684 від 18.05.2011 року, № ДЕ-01685 від 18.05.2011 року, № ДЕ-1899 від 31.05.2011 року, № ДЕ-01900 від 31.05.2011 року, № ДЕ-02274 від 24.06.2011 року, № ДЕ-02277 від 24.06.2011 року, № ДЕ-02278 від 24.06.2011 року, № ДЕ-02282 від 24.06.2011 року, № ДЕ-02362 від 30.06.2011 року, № ДЕ-02363 від 30.06.2011 року, № ДЕ-02638 від 22.07.2011 року, № ДЕ-02639 від 22.07.2011 року, № ДЕ-03090 від 31.08.2011 року, № ДЕ-03117 від 20.09.2011 року, № ДЕ-03145 від 31.08.2011 року, № ДЕ-03146 від 31.08.2011 року, № ДЕ-03147 від 31.08.2011 року, № ДЕ-03150 від 08.09.2011 року, № ДЕ-03151 від 08.09.2011 року, № ДЕ-03152 від 08.09.2011 року, № ДЕ-03293 від 31.08.2011 року, № ДЕ-03325 від 20.09.2011 року, № ДЕ-03329 від 20.09.2011 року, № ДЕ-03374 від 20.09.2011 року, № ДЕ-03422 від 23.09.2011 року, № ДЕ-03423 від 23.09.2011 року, № ДЕ-03536 від 30.09.2011 року, № ДЕ-03537 від 30.09.2011 року, № ДЕ-03538 від 30.09.2011 року, № ДЕ-03795 від 20.10.2011 року, № ДЕ-037965 від 20.10.2011 року, № ДЕ-03797 від 20.10.2011 року, № ДЕ-03897 від 27.10.2011 року, № ДЕ-03908 від 27.10.2011 року, № ДЕ-03916 від 27.10.2011 року, № ДЕ-03988 від 31.10.2011 року, № ДЕ-03989 від 31.10.2011 року, № ДЕ-03990 від 31.10.2011 року, № ДЕ-03996 від 31.10.2011 року, № ДЕ-04202 від 16.11.2011 року, № ДЕ-04203 від 16.11.2011 року, № ДЕ-04237 від 18.11.2011 року, № ДЕ-04242 від 18.11.2011 року, № ДЕ-04448 від 30.11.2011 року, № ДЕ-04457 від 30.11.2011 року, № ДЕ-04458 від 30.11.2011 року, № ДЕ-04460 від 30.11.2011 року, № ДЕ-04463 від 30.11.2011 року, № ДЕ-04690 від 16.12.2011 року, № ДЕ-04692 від 16.12.2011 року, № ДЕ-04693 від 16.12.2011 року, № ДЕ-04694 від 16.12.2011 року, № ДЕ-04939 від 31.12.2011 року, № ДЕ-04940 від 31.12.2011 року, № ДЕ-04941 від 31.12.2011 року, № ДЕ-04942 від 31.12.2011 року, № ДЕ-04943 від 31.12.2011 року, № ДЕ-00228 від 19.01.2012 року, № ДЕ-00231 від 19.01.2012 року, № ДЕ-00235 від 20.01.2012 року, № ДЕ-00239 від 20.01.2012 року, № ДЕ-00320 від 27.01.2012 року, № ДЕ-00321 від 27.01.2012 року, № ДЕ-00322 від 27.01.2012 року, № ДЕ-00324 від 27.01.2012 року, № ДЕ-00389 від 15.02.2012 року, № ДЕ-00667 від 29.02.2012 року, № ДЕ-01120 від 31.03.2012 року, № ДЕ-01121 від 31.03.2012 року, № ДЕ-01122 від 31.03.2012 року, № ДЕ-01123 від 31.03.2012 року, № ДЕ-01124 від 31.03.2012 року, № ДЕ-01125 від 31.03.2012 року, № ДЕ-01318 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01319 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01321 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01322 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01377 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01378 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01490 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01491 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01493 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01516 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01529 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01583 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01584 від 30.04.2012 року, № ДЕ-01585 від 30.04.2012 року, № ДЕ-02046 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02047 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02048 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02052 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02054 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02055 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02056 від 31.05.2012 року, № ДЕ-02270 від 30.06.2012 року, № ДЕ-02411 від 22.06.2012 року, № ДЕ-02413 від 22.06.2012 року, № ДЕ-02417 від 22.06.2012 року, № ДЕ-02590 від 30.06.2012 року, № ДЕ-02591 від 30.06.2012 року, № ДЕ-02592 від 30.06.2012 року, № ДЕ-02593 від 30.06.2012 року, № ДЕ-02595 від 30.06.2012 року, № ДЕ-02596 від 30.06.2012 року, № ДЕ-03059 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03060 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03061 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03062 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03063 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03064 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03065 від 31.07.2012 року, № ДЕ-03359 від 23.08.2012 року, № ДЕ-03360 від 23.08.2012 року, № ДЕ-03413 від 29.08.2012 року, № ДЕ-03414 від 29.08.2012 року, № ДЕ-03416 від 29.08.2012 року, № ДЕ-03477 від 31.08.2012 року, № ДЕ-03478 від 31.08.2012 року, № ДЕ-03479 від 31.08.2012 року, № ДЕ-03480 від 31.08.2012 року на загальну суму 487619,24 грн.

Вказані рахунки відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим на адресу ТОВ "СП "Нібулон" позивачем було направлено претензії за 25.10.2010 року за вих. №7230, 20.07.2011 року за вих. № 7498, 19.08.2011 року за вих. № 5397, 21.06.2011 року за вих. № 4098, 19.05.2011 року за вих. № 3355, 27.04.2011 року за вих. № 2897, від 29.09.2011 № 6271, від 25.10.2011 № 6925, від 23.11.2011 № 7622, від 23.12.2011 № 8452, від 22.08.2012 № 4968, від 24.07.2012 № 4404, від 21.06.2012 № 3766, від 23.05.2012 № 3132, від 24.04.2012 № 2559, від 23.03.2012 № 1831, від 24.02.2012 № 1265, від 24.01.2012 № 543, від 25.10.2011 № 6925, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що і зумовило звернення позивача до суду з позовними вимогами.

Так, предметом спору в даному випадку є розрахунки за послуги служби регулювання руху суден та справляння канального збору.

Заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Згідно статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України, - держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативні документи з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до положень ст. 4 КТМ України до правовідносини, що виникають із торговельного мореплавства застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України якщо вони не врегульовані цим Кодексом.

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 "Про портові збори", прийнятою відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України, передбачено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за відповідними ставками (пункт 18). Згідно Примітки 2 до цього пункту за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського і Херсонського морського каналу без заходження в морські порти (причали) канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками відповідно державному підприємству "Дельта-лоцман" та морським торговельним портам Миколаїв і Херсон у розмірах, установлених для портів Миколаїв (морський) і Херсон (морський), а згідно примітки 2 до пункту 1 вказаної постанови судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

Крім того, згідно Примітки 3 пункту 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 "Про портові збори" для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38, крім Білгород-Дністровського порту, каналу Прорва, підхідного каналу порту заводу "Азовсталь".

З метою забезпечення безпеки судноплавства згідно із зобов'язаннями міжнародних договорів, стороною яких є Україна, Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.1998 № 2098 "Питання безпеки судноплавства України" (в редакції постанови від 10.07.2006 № 953) поклав функції з лоцманського проведення, регулювання руху суден та утримання судноплавних шляхів на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку, виконання яких здійснювати за рахунок відповідних лоцманського збору, збору за користування послугами служби регулювання руху суден та канального збору.

ДП „Дельта-лоцман" віднесено до Переліку підприємств, установ та організацій, що безпосередньо підпорядковуються Міністерству транспорту та зв'язку України (на даний час-Міністерству інфраструктури України), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007 № 440.

Відповідно до п. 9 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2006 № 945 Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства" на підставі акту приймання-передачі від 02.10.2006 державне підприємство "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" передало з балансу, а ДП "Дельта-лоцман" прийняло на баланс гідротехнічні споруди - Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морські канали згідно технічних паспортів.

Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 № 312 „Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що на державне підприємство „Дельта-лоцман" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Відповідно до паспорту Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (а.с. 55-146, т. 3) Бузько-Дніпровсько-лиманський канал слугує для підходу до Очаківського портопункту, Очаківського морського рибного порту, Дніпро-Бузького порту, порту Ніка-Тера, спеціалізованому порту Октябрьськ, Миколаївському річковому і морським торговельним портам, терміналу НІБУЛОН, Херсонському морському та річковому портам. Траса каналу проходіть по Дніпро-Бузькому лиману та річці Південний Буг. Характерною рисою цього є його мілководність.

Загальна довжина траси каналу 81,368 км. Кількість колін - 12.

Відповідно до п. 1.4. Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007 № 655 (далі - Правила плавання) вимоги цих Правил поширюються на системи розподілу руху суден у ПЗЧЧМ, РШ, морські канали: БДЛК і ХМК, підхідні канали до всіх портів, терміналів, заводів та інших підприємств ПЗЧЧМ, РШ до кар'єру Рибальче, прилеглі до БДЛК перше та друге коліна каналу акваторії порту Миколаїв, Спаський канал, райони (смуги) за бровками цих каналів і акваторії портів регіону, а також на всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Відповідно до п. 3.1.18 Правил плавання усі морські та річкові буксири, що не виконують буксирування або виконують буксирування караванів барж, самохідні річкові судна всіх відомств, які мають осадку до 4.0 м, зобов'язані рухатись за бровками каналу вздовж виставленого навігаційного огородження на таких ділянках:

Назва коліна ВДВКЗ якої сторони каналуШирина ділянки від бровки каналу, кбт.Положення ділянки (між точками) Примітки широта Nширота N довгота Eдовгота E Першезліва146 град. 34,65'46 град. 34,82' справа131 град. 25,33'31 град. 29,71' Другезліва0,5По всій довжині Третєзліва0,5По всій довжині Четвертезліва0,5До меридіана 31 град. 34'0 E в обох напрямках П'ятезліва146 град. 35,48'46 град. 35,69' 31 град. 36,63'31 град. 46,20' справа3По всій довжині Шостесправа5Те саме Сьомезліва1- " - справа5- " - Восьмезліва1- " - справа546 град. 39,18'46 град. 41,50' 31 град. 55,90'31 град. 56,10' Дев'ятезліва1По всій довжині ДесятеЗліва1- " -За винятком району обмілини Ожарської коси, де ширина ділянки тільки До 5 метрової ізобати. справа2- " - Одинадцятезліва2- " - Дванадцятезліва1- " -За винятком району повороту на 13 коліно (буй 128)

Отже, на дванадцятому та десятому колінах Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу є ділянки, на яких зони забровкового плавання взагалі відсутні, тобто, судна не можуть рухатись інакше, ніж по каналу.

Крім того, як видно з п. 3.1.18 Правил плавання зони забровкового плавання на різних колінах каналу знаходяться то справа, то зліва, що неминуче тягне за собою необхідність пересікання каналу.

Факт пересікання відповідачем каналу підтверджується сторонами в судовому засіданні.

Згідно з п. 3.1.19. Правил плавання на ділянках каналу, де зони забровкового плавання відсутні, судна зобов'язані рухатись каналом.

Позивач вказує, що судноплавний шлях від причалу ТОВ „СП „Нібулон" до Херсонських портів (терміналів) пролягає через перше коліно каналу акваторії порту Миколаїв, 13 коліно БДЛК (які перебувають на балансі ДП „Миколаївський морський торговельний порт"), 12, 11, 10, 9 та 8 коліна БДЛК (які перебувають на балансі ДП „Дельта-лоцман"), що не заперечується відповідачем.

Таким чином, судна відповідача при здійсненні ними перевезень до/від портів Херсонського регіону, не зважаючи на осадку цих суден, за будь-яких яких умов рухались каналом.

За проходження каналом відповідно до п. 18 Положення про портові збори, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою № 1544 від 12.10.2000р. (надалі - Положення про портові збори) нараховується канальний збір.

При цьому, нарахування канального збору не ставиться в залежність від того, чи йшло судно каналом весь час, чи частково, чи пересікало його один або кілька разів. Канальний збір нараховується з 1 куб м. об'єму судна за визначеними ставками.

Розмір портових зборів встановлений Положенням про портові збори відповідно до якого портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

Відповідно до п. 1 Положення про портові збори, - портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

При цьому, до групи А віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди, а до групи В відносяться ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти річки Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки.

Приміткою 2 до п. 1 цього Положення визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, також належать до групи А.

Крім того, пунктом 20 Положення про портові збори, на який окрім іншого посилається відповідач, як на підставу звільнення суден відповідача від сплати канального збору, зазначено, що судна груп В, Д та Е, а також судна групи Г (крім барж), що проходять каналом Прорва, звільняються від сплати канального збору.

Проте, позивачем нарахований відповідачу канальний збір за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, а не каналом Прорва, тому посилання відповідача на п. 20 Положення про портові збори є безпідставним.

Підтвердженням того, що судна відповідача відносяться до групи А за ознакою здійснення вантажних комерційних рейсів є наступне.

ТОВ „СП Нібулон" - підприємство, яке здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Зазначене підприємство спеціалізується на продажі зернової продукції. Відповідно до п.2 статті 3 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Таким чином, ТОВ „СП Нібулон" здійснює комерційну господарську діяльність (господарська діяльність з метою одержання прибутку).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем здійснювались перевезення зернових культур, закуплених у третіх осіб, що дає підстави дійти до висновку, що суднами відповідача здійснювались вантажно-комерційні рейси, а тому такі судна відносяться до групи А, а не до окремих об'єктів групи В.

Відповідачем не надано доказів того, що зазначені обсяги зернових культур було перевезено ним для власного споживання та не надано доказів що його буксири (Нібулон 1, Нібулон 2, Нібулон 3, Нібулон 4) здійснювали рейси не пов'язані зі здійсненням комерційної діяльності підприємства відповідача.

Крім того, відповідно до статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, входять витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: у тому числі і витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства.

Зазначена норма Податкового кодексу надає підстави вважати, що транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів ТОВ „СП Нібулон" є одною із складових господарської діяльності зазначеного підприємства з метою реалізації продукції (з метою отримання прибутку) та зазначене переміщення не можна вважати некомерційною діяльністю.

Заперечення відповідача, що обов'язковими кваліфікаційними ознаками комерційного вантажного рейсу є отримання судновласником плати за перевезення або наявність договору перевезення, а також виконання перевезення на замовлення та в інтересах третіх осіб зроблені внаслідок неправильного застосування ст. 307 ГК України та п. 1, 20 Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ № 1544 від 12.10.2000 та відхиляються судом.

З наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підриємство "Нібулон" 352334,06грн. заборгованості з канального збору є обґрунтованими у відповідності до вимог Закону та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 135285,18 грн. за послуги служби регулювання руху суден слід зазначити наступне.

У відповідності до статті 115 Кодексу торгівельного мореплавства України, - із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

28.05.2001 року Міністерством транспорту та зв'язку України видано наказ № 340 «Про затвердження Положення про службу регулювання руху суден".

Згідно п. 4.1 вказаного Положення - СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Відповідно до п. 3.6 цього Положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС.

Як вже зазначалось Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 № 312 „Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що саме на державне підприємство „Дельта-лоцман" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Згідно з пунктом 2.2.2. Правил плавання у районі дії Правил рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП "Дельта-Лоцман", до складу якої входять: ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Іллічівськ", "Одеса", "Южний", "Очаків" та "Широка Балка". Рух суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС, вхід до зони дії, постановка на якір, зняття з якоря, відхід від причалу виконуються суднами тільки з дозволу відповідного ЦРРС/ПРРС. Дозвіл повинен бути отриманий не менш ніж за 30 хвилин до початку зазначеної дії. Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний знову, якщо судно не почне зазначені дії протягом 30 хвилин. Кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії Правил повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв'язку і позивні ПРРС та МЛС зазначені в додатку 2, канали зв'язку з портами, портпунктами, ІДПН - у додатку 3). Судна осадкою до 4,0 м, капітани яких мають право на плавання без лоцмана, які прямують до БДЛК по РШ-59 та РШ-2, повинні завчасно встановити радіозв'язок з ПРРС "Очаків" та повідомити прізвище капітана (п. 2.3.1. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.3.2 Правил плавання, - судно, яке стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху повинно встановити радіозв'язок з ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого воно перебуває, та запросити дозвіл на рух.

Пунктом 1.3 Правил плавання визначено, що послуги СРРС - інформаційні послуги, навігаційна допомога (радіолокаційне проведення), радіолокаційний контроль за рухом та стоянкою суден на якорі, організація руху та регулювання руху суден.

Згідно вимог пункту 2.2.8. Правил плавання, - ЦРРС/ПРРС надають суднам такі послуги: інформаційне обслуговування, надання навігаційної допомоги (радіолокаційне проведення), регулювання руху суден. ЦРРС/ПРРС зобов'язані надавати суднам інформацію, рекомендації, вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден. Для кораблів і суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України послуги ЦРРС/ПРРС у північно-західній частині Чорногоморя, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах надаються безкоштовно. Усі судна, які проходять через зони дії ЦРРС/ПРРС, зобов'язані отримувати інформацію, виконувати рекомендації та вказівки ЦРРС/ПРРС (п. 2.2.3. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.4.1. Правил плавання ЦРРС/ПРРС здійснюють такі види обслуговування:

а) радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, а також за місцезнаходженням суден на якірних місцях в очікуванні транзитного проходу або проведення перевантажувальних операцій;

б) регулювання руху суден;

в) радіолокаційне проведення суден (надання навігаційної допомоги);

г) надання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій;

ґ) інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку судноплавства;

д) надання суднам та стороннім організаціям навігаційної та комерційної інформації. Радіолокаційний контроль за рухом суден та стоянкою суден на якорі здійснюється постійно (п. 2.4.2. Правил плавання).

Пунктом 3.2 Правил плавання визначена організація руху суден на БДЛК і ХМК у зоні дії РС РРС Дніпро-Бузького регіону. Зокрема п. 3.2.1. Правил плавання Регіональна служба регулювання руху суден Дніпро-Бузького регіону ДП "Дельта-лоцман" організовує судно потік у зоні своєї дії шляхом завчасного планування руху суден. Кожне судно, яке прямує до БДЛК і/або ХМК, повинно одержати дозвіл на плавання в зоні дії РС РРС. Зона дії РС РРС поділяється на сектори, які закріплені за ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Очаків" і "Широка Балка", що входять до її складу. Судна, що постійно здійснюють плавання в межах зони дії РС РРС (буксири місцевого базування, судна портового флоту портів регіону, судна днопоглиблювальних караванів, що ведуть роботи в зоні дії РС РРС та ін.), подають заявку на рух не менш, ніж за 30 хвилин до передбачуваного часу початку руху на робочому каналі радіозв'язку ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого вони перебувають (п. 3.2.7. Правил плавання).

Згідно вимог пункту 2.4.7. Правил плавання, - радіообмін ЦРРС/ПРРС із суднами, а також поточні навігаційні обставини документально фіксуються.

З викладеного вбачається, що регулювання руху суден здійснюється з метою забезпечення безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків. Отже, проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

Надання позивачем послуг служб регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, з яких вбачається, що судна відповідача користувались послугами СРРС. З аналізу пунктів 2.3.1. та 3.2.7. Правил плавання слідує, що вихід капітана судна на зв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на рух судна та є доказом того, що судно користується послугами СРРС.

Також на виконання вимог пункту 2.4.7. Правил плавання, - позивачем на підтвердження обставин того, що судна відповідача рухались саме каналом до матеріалів справи надані відтворення записів радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор" з яких видно траєкторію руху суден.

Отже судна відповідача здійснюючи рух по Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу дійсно користувались послугами СРРС які надавались позивачем та за умовами законодавства вказані послуги мають бути оплачені за встановленими ставками.

Посилання відповідача, що інформація з Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор" віднесена чинним законодавством до державної інформації або інформації з обмеженим доступом не заслуговують на увагу, оскільки ні положеннями Закону України „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" а ні Постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2006 № 373 "Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах" не встановлена необхідність захисту інформації з Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", та ця інформація не віднесена чинним законодавством до державної інформації або інформації з обмеженим доступом, що підлягає захисту.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 ГПК України, - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підриємство "Нібулон" 135285,18 грн. заборгованості за послуги служби регулювання руху суден є обґрунтованими у відповідності до вимог Закону та підлягають задоволенню.

Оскільки строк виконання боржником зобов'язання (обов'язок сплати за надані послуги СРРС та канальний збір) не встановлений, згідно з частиною другою ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач за несвоєчасну сплату відповідачем канального збору та послуг служби регулювання руху суден на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6404,63 грн. - 3% річних, 1854,37 грн. - інфляційних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що для сплати відповідачем канального збору та послуг служби регулювання руху суден позивач виставив ТОВ „СП „НІБУЛОН" рахунки, в підтвердження посилається на зворотні повідомлення про отримання поштової кореспонденції, та вказує, що оскільки рахунки залишилися неоплаченими відповідачем, то позивачем направлялись на адресу відповідача претензії, які були залишені відповідачем без відповіді. Позивач вказує, що оскільки строк виконання боржником зобов'язання (обов'язок сплати рахунків за надані послуги СРРС та канальний збір) не встановлений, то згідно до вимог частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати його виконання у будь - який час, відповідач повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Позивач вважає, що днем пред'явлення вимоги є день отримання відповідачем виставленого рахунку.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 6404,63 грн. - 3% річних, 1854,37 грн. - інфляційних задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В судовому засіданні відповідач вказав, що рахунки на оплату канального збору та послуг служби регулювання руху суден він не отримував та зазначив, що від позивача надходили претензії, при цьому вказати які саме претензії отримувало підприємство та зазначити дати отримання він не може.

Як вбачається з матеріалів справи надані позивачем реєстри рахунків не містять поштового штемпелю, що не дає змоги суду ідентифікувати що саме вказані в реєстрах рахунки отримані відповідачем згідно повідомлень про вручення поштових відправлень та не дає можливості суду визначитись з періодом прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, та відповідно не можуть буди належними доказами направлення відповідачеві рахунків на оплату канального збору та послуг служби регулювання руху суден.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що в наявності існують докази направлення відповідачу претензій, але пояснити чому вказані докази не надані до суду та надати їх в даному судовому засіданні не зміг.

Згідно вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними засобами доказування факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати вищевказаних послуг, то відповідно відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача санкцій встановлених ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 9655,03 грн. господарських витрат з яких: 9423,75 грн. (0,98%) - сума держмита та судового збору сплачених позивачем з урахуванням неодноразового збільшення позовних вимог та 231,28 грн. (0,98%) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачених позивачем при подачі позовної заяви до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підриємство "Нібулон" (54030, м.Миколаїв, вул. Фалєєська, 9-Б, юридична адреса 54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) на користь Державного підприємства "Дельта-Лоцман" (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 27, р/р 26007001010084, МФО 326739, код ЄДРПОУ 25374003) 352334,06грн. - заборгованості з канального збору, 135285,18 грн. заборгованості за послуги служби регулювання руху суден та 9655,03 грн. господарських витрат.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 23.01.2013 року.

Суддя Н.О.Семенчук