Рішення № 29443225, 13.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13 р. Справа № 2/5005/10874/2012За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 725, 10 грн., з яких: 2 560, 23 грн. заборгованості за Договором про постачання теплової енергії, 164, 87 грн. пені.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: не з'явився

Від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А" про стягнення 2 725, 10 грн., з яких: 2 560, 23 грн. заборгованості за Договором про постачання теплової енергії, 164, 87 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 р. порушено провадження у справі № 2/5005/10874/2012, розгляд справи призначено на 28.01.2013 р.

В судовому засіданні 28.01.2013 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових документів до справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 12.02.2013 р. Позивач представника не направив, надав заяву, в якій повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника за наявними матеріалами.

Відповідач представника в судове засідання не направив, в матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем ухвали суду від 28.01.2013 р., ухвалу суду від 17.12.2012 р. Відповідач отримав 03.01.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак відзив на позов не надав.

Оскільки Дочірнє підприємство "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А" відзив на позов до суду не надало, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011 р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та Дочірнім підприємством "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А" було укладено Договір № 011421 про постачання теплової енергії, відповідно до п. 1.1 якого Позивач зобов'язується постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних обсягах, а Відповідач оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором. тарифів в строки та на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 5.2 об'єкт теплоспоживання, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сагайдачного, 6.

Відповідно до п. 7.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії.

Пунктом 7.3 Договору передбачено обов'язок споживача не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у Додатку № 1 до Договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

На протязі опалювального періоду 2011-2012 р. р., Відповідач систематично порушував свої зобов'язання відносно оплати за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 2 560, 23 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 2 560, 23 грн., з яких: 2 012, 29 грн. заборгованості за Договором постачання теплової енергії, 164, 87 грн. пені.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором постачання теплової енергії у розмірі 2 560, 23 грн.

Доказів оплати заборгованості за теплову енергію в розмірі 2 560, 23 грн. Відповідач не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, від участі у розгляді справи ухилився, у зв'язку з чим є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу за Договором постачання теплової енергії у розмірі 2 560, 23 грн.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як встановлено ст. ст. 548-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 8.2.3 Договору, за кожен день прострочки платежу споживач виплачує постачальнику пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У зв'язку з викладеним вимога про стягнення з Відповідача пені розмірі 164, 87 грн. підлягає задоволенню

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Сагайдачного, 6; код ЄДРПОУ 21852776) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37; код ЄДРПОУ 32082770):

- 2 560, 23 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 23 коп.) заборгованості за Договором постачання теплової енергії;

- 164, 87 грн. (сто шістдесят чотири грн. 87 коп.) пені;

- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

18.02.2013 року

Суддя М.М. Боділовська